Символічно, що посольство Литви, яку вважають батьківщиною буслів, розташоване на вулиці… Буслівська. А народ цієї невеликої країни, де у Вільнюському університеті опановував науку майбутній великий український поет Тарас Шевченко, підтримує прагнення України бути незалежною і називає вторгнення Росії на територію нашої держави війною.
Були часи, коли українці та литовці жили і творили разом в одній із найбільших на той час європейських держав
— Великому князівстві Литовському. Тепер, коли Україна взяла курс на європейську інтеграцію, дружня Литва готова поділитися з нею досвідом входження у велику європейську родину. Про те, як співпрацюють наші країни та які перспективи їхніх економічних відносин, «УК» розповів комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні Рімантас ШЕГЖДА.
— Пане Рімантасе, скільки литовських грошей нині «працює» в Україні?
— Станом на 1 січня цього року загальний обсяг литовських інвестицій в Україну становить приблизно 100 мільйонів євро. Але цей офіційний показник я вважаю не зовсім коректним. Насправді ж інвестицій значно більше, але в статистиці їх не завжди відображають, оскільки часто литовські інвестори заходять в Україну через інші країни. Судіть самі, тільки найбільший литовський інвестор — торгова мережа продуктових супер- і гіпермаркетів Novus — інвестувала в їх будівництво в Україні понад 100 мільйонів євро. Нині це 31 магазин в Києві і області, Севастополі (Крим), Тернополі, Черкасах, а також у Житомирській області, Рівному та області. До кінця цього року заплановано відкрити ще 5 супермаркетів, а в 2015-му — 8.
— Назвіть, будь ласка, інші найбільші інвестиційні проекти.
— Приміром, будівництво трьох заводів в Україні — з виробництва індичатини, мінеральних добрив та утилізації відходів від м’яса птахів, в який інвестує дочірнє підприємство литовської компанії Аrvi. Вартість цього інвестиційного проекту становитиме до 100 мільйонів євро. Нинішнього року 10 мільйонів євро одна з литовських компаній інвестувала в будівництво клініки зору в центрі Києва. Передбачено, що ця клініка почне працювати з січня наступного року.
Є й менші інвестиції — в заводи: з виготовлення котлів на біопаливі та з виробництва гофротари під Черніговом. Показово, що жоден литовський інвестор за цей час з України не пішов. Думаю, з інтеграцією України в європейський простір з’явиться можливість залучати значно більше інвесторів у модернізацію різних сфер діяльності, зокрема екології, біоенергетики, очисних споруд, сільського господарства.
— Утім, обсяг інвестицій останнім часом зменшився.
— Заважає корупція. На середньому рівні залишається звичка брати хабарі за всі послуги. Якщо бізнес-клімат поліпшуватиметься, то литовські інвестори збільшуватимуть інвестиції в Україну.
— Чи бачите шанси для розвитку двосторонніх економічних відносин, адже в нашій країні війна?
— Звісно, економічні відносини триватимуть. В останні місяці збільшилося постачання нафтопродуктів з Литви в Україну (+20% зростання в першому півріччі цього року порівняно з аналогічним періодом минулого) через те, що українці не хочуть купувати їх у Росії. Нафтопереробна галузь основна для економіки Литви. Приміром, торік доставили в Україну нафтопродуктів на 1 мільярд доларів. Проте литовські меблі й продукти харчування стали продаватися менше. Україна входить у десятку основних експортерів Литви. Наша країна закуповувала і закуповуватиме у вас метал, олію, кукурудзу, зерно (пшеницю твердих сортів у нас не вирощують, тому вона завжди матиме попит).
— Економіка вашої держави зазнає збитків, оскільки Росія припинила імпортувати товари через підтримку Литви санкцій Заходу. Якісь зміни відбуваються у експортно-імпортній політиці?
— Торгові представники Литви по всьому світу шукають нові ринки збуту. Є різні програми ЄС і компенсації для компаній, бізнес яких нині потерпає від втрати російського ринку. Тепер багато заводів переорієнтовуються. Наприклад, якщо раніше молокозаводи випускали більше свіжих продуктів, то нині вони надають перевагу сухому молоку.
— Відомий економіст Аслунд ставить нам у приклад вашу країну щодо скорочення державних витрат. Якщо у Литві цей показник становить 34% ВВП, то у нас він сягає 53%. Як вам вдалося його знизити?
— Починаючи від нашої революції, з 1990-х, ми поступово зменшували кількість держслужбовців і збільшували їм зарплату. При уряді діяли комісії «Пошук непотрібних чиновників», які вивчали кожну держслужбу, дублювання функцій службовців і впродовж кількох років їхній штат скоротили вдвічі. Щоправда, під час вступу в ЄС кількість держслужбовців трохи зросла, оскільки вони мали представляти Литву в Євросоюзі.
— Ваш уряд позивається у Стокгольмському арбітражі до «Газпрому» щодо компенсації за підвищення ціни на газ. При цьому завдяки будівництву терміналу скрапленого газу в рекордний термін — за 3 роки — вашій країні вдалося знизити ціну на російський газ на 100 доларів. Як порадите вести газові перемовини з Росією?
— Газове протистояння з Росією у нас тривало довго. Ми надто пізно зрозуміли, що потрібно бути енергонезалежними, і побудували термінал скрапленого газу, який маємо запустити в грудні цього року. Звісно, супротив російських компаній буде дуже великим. Але краще пізно, ніж ніколи. І вам це також потрібно робити, варто шукати альтернативні види палива (сонце, вітер, біопальне, яке виробляють із різних видів відходів).
— У травні цього року Литва відсвяткувала 10-річчя членства в ЄС. Як змінилося її життя за цей час?
— Інтеграція Литви в ЄС — нескінченний процес, що дає їй можливості та стимули стати сильною і сучасною державою, гарантує безпеку і прийняття європейських цінностей, заохочує здійснювати структурні реформи. Завдяки цьому литовському бізнесу відкрився ринок з 500 мільйонами споживачів. З початку членства в ЄС ми отримали 36 мільярдів літів фінансової підтримки. Виріс обсяг прямих іноземних інвестицій у країну: нині близько 80% їх надходять із країн-членів ЄС. Упродовж перших трьох років нашого членства в ЄС, завдяки участі Литви у його внутрішньому ринку, ВВП країни збільшився приблизно на 2%, а кошти структурної підтримки ЄС уможливили додатковий 1% економічного зростання. До речі, коли ми вступали в ЄС, то найбільше боялися зменшення конкурентоспроможності нашого сільського господарства. А насправді сталося так, що саме працівники сільського господарства більше, ніж інші галузі, отримують всіляких компенсацій та субсидій від ЄС.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Рімантас ШЕГЖДА. Народився 1959 року в місті Таураге (Литва). У 1983 році закінчив Вільнюський інженерно-технічний інститут за спеціальністю «інженер». Із 1983 по 1990 роки працював у Агропромі Литви начальником відділу постачання і планування будівництва. З 1990 року по 2004-й — начальник відділу, директор департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства господарства. У 2005—2011 роках — торговий аташе Литви у Санкт-Петербурзі. З 2012 року по теперішній час — комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні.
ДОВІДКА «УК»
Згідно з даними Державної служби статистики, станом на січень — липень цього року експорт українських товарів у Литву зріс на 18,7% і становить 228 473,7 тисячі доларів (у 2013 році цей показник збільшився порівняно з попереднім роком на 16,5%). Імпорт України з цієї країни за шість місяців нинішнього року зріс на 1,2% — до 459 024,1 тисячі доларів (у 2013 році цей показник становив 6%).
Ми в Google+