В Мілані 16 жовтня стартував дводенний X саміт форуму «Азія — Європа» (АСЕМ), який об’єднує 51 країну. Не стільки цей захід, скільки запрошені до участі у ньому глави Української та Російської держав викликали неабияку увагу світової громадськості. Про ймовірні перемовини між Петром Порошенком та Володимиром Путіним ЗМІ писали ще за тиждень до цієї дати, однак прогнозувати щось не наважувалися, лише вели мову про результат діалогу між главами двох держав, який стане своєрідною точкою відліку.

Петро Порошенко та Володимир Путін таки зустрілися — п’ятничного ранку під час робочого сніданку від імені Голови Ради міністрів Італії Матео Ренці та в компанії Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, Президента Франції Франсуа Олланда, Прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона, Президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, Президента Європейської ради Германа Ван Ромпея.

Дипломатичний коловорот

Цей півторигодинний сніданок у префектурі Мілану високі гості провели в закритому режимі. Єдине, що вдалося дізнатися журналістам з вуст Прем’єр-міністра Італії, так це те, що в рамках саміту АСЕМ зроблено важливий крок у дискусії стосовно України. «Вважаємо важливим включити Росію у розв’язання міжнародних проблем, — обережно висловився Матео Ренці. — Бажання знайти рішення дає надію на пошук розв’язання проблеми. Його неможливо знайти негайно, але ми продовжимо роботу найближчими годинами, днями, місяцями». І додав, що Євросоюз готовий співпрацювати з Україною, аби контролювати українсько-російський кордон, зокрема за допомогою безпілотників.

Девід Кемерон вважав за потрібне передати слова російського президента: мовляв, Володимир Путін запевнив лідерів ЄС, що він не хоче розділеної України або замороженого конфлікту на Донбасі. «Якщо це так, то Росія повинна вжити заходів з виконання всіх домовленостей щодо виведення своїх військ з України, важкого озброєння та поважати всі угоди і визнати єдиними законними виборами ті, які проводить українська влада. Якщо цього не станеться, Європейський Союз, зокрема Британія, мусять продовжувати запроваджувати санкції та тиснути на Росію, щоб подібних конфліктів на нашому континенті не було», — наголосив він.

Особливого прогресу в прямому діалозі не помітила й Ангела Меркель, а ось Жозе Мануель Баррозу зазначив, що глави держав домовилися про виконання Мінського протоколу «для створення довіри між сторонами». Ключовими пунктами назвали верифікацію режиму припинення вогню, проведення виборів на Донбасі згідно з українським законодавством і контроль за кордоном. Він повідомив, що європейська сторона запропонувала продовжити газові переговори.

До слова, трохи згодом у Мілані відбулася зустріч за участі України, Росії та ЄС на експертному рівні для підготовки переговорів 21 жовтня у Брюсселі. «Ніхто не ставить під сумнів повагу до суверенітету України, і ніхто не хоче мати нового замороженого конфлікту в Європі», — передає УНІАН слова Президента Єврокомісії.

Не забарилася з порцією інформації й агенція Reuters, яка повідомила, що президент РФ оцінив розмову з главою Української держави словами «добра та позитивна», а вже за кілька годин у Кремлі назвали ці переговори «складними та повними непорозумінь». До речі, перед зустріччю він навіть висловлював надії на відновлення російсько-української співпраці. Петро Порошенко був менш оптимістичним — анонсував непрості переговори. Вже на зустрічі з Канцлером Австрії Вернером Файманном він сказав, що це «не надто оптимістично щодо результатів переговорів з президентом РФ».

Атмосфера на переговорах була доволі напруженою. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Берлін  не сприймає аргументи Москви

У перший день саміту в рамках робочого візиту в Італію Петро Порошенко зустрічався з Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм та Головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу. Сторони погодилися, що всі пункти Мінського протоколу від 5 вересня та Мінського меморандуму від 19 вересня повинні неухильно виконуватися. Домовлено спільними зусиллями вирішити питання енергетичної безпеки України та ЄС. Окремим пунктом обговорено й можливості збільшення для України макрофінансової допомоги.

З Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель Петро Порошенко говорив про необхідність збільшення місії ОБСЄ для моніторингу стану українсько-російського кордону та поліпшення його технічного забезпечення.

Із Президентом Італійської Республіки Джорджо Наполітано глава Української держави теж обговорив шляхи мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Джорджо Наполітано назвав її трагедією, яка виходить за рамки регіонального конфлікту та завдає шкоди всій Європі. Щоб розплутати її, потрібні спільні зусилля ЄС, трансатлантичної спільноти, України та Росії.

Нелегітимні вибори на Донбасі, які бойовики мають намір провести на початку листопада, на його думку, слід буде негайно скасувати. Не оминули увагою високопосадовці й питання газу, зокрема стан тристоронніх газових консультацій ЄС — Україна — Росія та імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС. Ця зустріч, до речі, відбулася за участі міністра закордонних справ Італії Федеріки Могеріні (вона за кілька днів розпочне виконувати обов’язки Верховного комісара ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки).

До Республіки Італія Петра Порошенка запросив Прем’єр-міністр цієї країни Маттео Ренці. В рамках робочого візиту Президента ця зустріч була однією з перших. Високопосадовці здебільшого говорили про потребу встановлення контролю над українсько-російською ділянкою кордону, а також повного припинення вогню і звільнення всіх заручників. А ще наголосили на важливості вирішення питання енергетичної безпеки України та Європи і висловили сподівання, що участь ЄС у переговорах допоможе знайти потрібне рішення, повідомляє прес-служба Президента.

Не все котові Масляна

А от для російського президента міланська земля цього разу не була надто привітною. Та й Володимир Путін не змінив дипломатичної моделі поведінки — до Італії прилетів із Белграда з тригодинним запізненням. Деякі ЗМІ повідомляли, що Ангела Меркель скасувала переговори з главою РФ. Однак ні. Їхня зустріч таки відбулася, але значно пізніше і тривала понад дві години. Високопосадовці хоча й обговорили реалізацію мінських домовленостей, однак не дійшли цілковитої згоди щодо першопричин виникнення конфлікту на сході України. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков розповів: «Під час тривалої та детальної бесіди Путін і Меркель провели досить детальну звірку годинників щодо реалізації мінських домовленостей. Було акцентовано першочергове значення завершення процесу розведення протиборчих сторін на південному сході України. Як і раніше, є серйозні розбіжності у поглядах на те, що відбувається на Донбасі. Є серйозні розбіжності у поглядах на генезис конфлікту, а також на першопричини того, що там відбувається тепер». Говорив президент РФ з Федеральним канцлером Німеччини і про моніторинг режиму припинення вогню і «в нюансах про газове досьє». Не зміг Володимир Путін переконати Ангелу Меркель і в аргументованості позиції Москви з українського питання.

Уже після сніданку дискусія щодо України продовжилася в «нормандському форматі».

Одне слово, процес пішов і далі буде.

P.S. Петро Порошенко розповів журналістам про три пункти домовленостей, досягнутих у ході переговорів.

1. Має бути виконано всі пункти Мінського меморандуму.

2. Сприяння виборам на Донбасі.

3. Певний прогрес по газу.