Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час переговорів у Берліні досягли домовленостей щодо подальшого посилення української ППО, оборонної співпраці, підтримки української енергетики та відбудови, розвитку інших важливих напрямів двосторонніх відносин. 

Глава нашої держави подякував за особливу змістовну зустріч і за те, що Німеччина — відчутний лідер у підтримці України та захисту життя.

«Ми всі бачимо, як можуть змінюватися геополітичні настрої та як багато залежить від здатності Європи стояти за себе, за свій спосіб життя, за свої цінності. Також наші розвідки чітко знають, що росіяни не планують зменшувати дестабілізаційну активність проти України та всієї Європи. Тому має дуже вагоме значення, що Німеччина залишається сильною, небайдужою та справді здатною захищати інтереси Європи і європейців», — наголосив Володимир Зеленський.

Президент відзначив досягнуті домовленості щодо нових пакетів для посилення української ППО. Він акцентував: потрібно забезпечити такі спроможності, коли європейці самі зможуть виробляти все критично необхідне для захисту Європи. Зокрема йдеться про можливості виготовляти антибалістичні засоби ППО в необхідних обсягах і повністю захищатися від дронів та повітряних цілей.

«Україна готова зробити свій внесок. Ми запропонували Німеччині угоду щодо дронів — двосторонню drone deal — різних типів дронів, ракет, софту для сучасної оборони, і наші команди починають конкретну роботу», — зауважив глава держави.

Канцлер відзначив розвиток спільного німецько­українського оборонного виробництва, зокрема дронів «на такому рівні, якого ми тут, у Німеччині, ще не досягли. Тому те, що ми робитимемо, буде корисним не лише для захисту України. Це особливо корисно для нас, для нашої безпеки. Оскільки немає іншої армії в Європі, яка протягом останніх десятиліть здобула такий воєнний досвід, як Україна».

Лідери досягли домовленості про новий внесок Німеччини в українське виробництво дронів та обговорили розвиток програми PURL.

Серед інших важливих питань двосторонніх відносин — енергетика, інфраструктура та відбудова України. Наша країна зацікавлена, щоб німецькі компанії брали активну участь у збільшенні українських енергетичних спроможностей, будівництві захисту та відновленні зруйнованого російськими ударами. Окремий пріоритет — взаємодія в роботі з європейськими інституціями, щоб був чіткий та без блокування рух України до членства в Європейському Союзі.

Володимир Зеленський подякував за підтримку зусиль України заради досягнення миру.

«Війну треба закінчувати, і в росії мають почути цей сигнал та відчути, що вибір на користь миру треба зробити. Саме тому санкції проти кремля мають залишатися в силі, тиск на агресора повинен тривати, і весь необхідний обсяг підтримки Україні потрібен», — наголосив глава держави.

Міжурядові консультації

У Берліні Володимир Зеленський і Фрідріх Мерц провели міжурядові консультації — вперше за понад 20 років. У консультаціях від уряду України взяли участь перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепрем’єр­міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Михайло Федоров, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев і міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

«Ключове — це енергетика, інфраструктура, розвиток наших громад, наша політична взаємодія. Зокрема в роботі з європейськими інституціями важливо, щоб був чіткий та без блокувань рух України до членства в Євросоюзі. Також, звісно, предмет міжурядових консультацій — оборонна співпраця та спільні оборонні виробництва», — сказав глава держави, спілкуючись із журналістами.

Лідери зазначили, що відновлення формату міжурядових консультацій повністю відповідає потребі часу, оскільки відносини між Україною та Німеччиною досягли рівня по­справжньому стратегічного партнерства.

Під час консультацій обговорили конкретні результати та плани на майбутнє. Зокрема йшлося про підписані документи, значну частину яких спрямовано на зміцнення обороноздатності та стійкості України. Вони охоплюють головні напрями допомоги: оборонну співпрацю, енергетику та підтримку людей.

Вагому частину обговорення було присвячено опрацюванню двосторонньої угоди щодо дронів, яку Україна запропонувала Німеччині.

«Наш досвід може бути інтегрований в європейську систему безпеки, і наша співпраця зараз із країнами Близького Сходу та Затоки в умовах постійних атак проти них доводить, що наші досвід, пропозиції і drone deals найбільш дієві», — сказав глава держави.

Окрему увагу було відведено питанням, пов’язаним з майбутнім членством України в Європейському Союзі. Фрідріх Мерц наголосив, що Німеччина підтримує євроінтеграційні прагнення України та відкриття переговорних кластерів і працює над тим, щоб подолати всі перешкоди на цьому шляху.

Також ішлося про підтримку українців, які через російську агресію були змушені залишити дім. Серед іншого говорили про відкриття Центру єдності в Берліні.

Українсько­німецькі міжурядові консультації востаннє проводили 2004 року. Про поновлення роботи цього формату Володимир Зеленський і Фрідріх Мерц домовилися у травні 2025­го під час візиту Президента України в Берлін.

Під час візиту Володимира Зеленського в Берлін було підписано десять документів на різних рівнях, що закріплюють домовленості в багатьох сферах.

Декларація про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною закріплює перезапуск формату українсько­німецьких міжурядових консультацій на рівні Президента України та федерального канцлера Німеччини після 22­річної паузи. Закріплено формат регулярних консультацій між міністрами оборони та закордонних справ (формат 2+2).

Угода про співпрацю в галузі даних передбачає посилення взаємодії між міністерствами оборони щодо технологій, використання даних, отриманих безпосередньо в умовах бойових дій, для адаптації озброєння і військової техніки. Зафіксовано намір створити основу для обміну та використання цифрових даних із поля бою.

Спільна декларація про наміри щодо підтримки промислового відновлення та стійкості передбачає намір Німеччини надати початковий внесок обсягом 30 млн євро на спеціальну програму допомоги українській промисловості, зокрема на зміцнення ролі німецьких виробників промислового обладнання в модернізації та відновленні промислового потенціалу України.

Імплементаційна домовленість №2 між федеральним Міністерством оборони Федеративної Республіки Німеччина та Міністерством оборони України на виконання Домовленості щодо оборонно­промислового співробітництва між федеральним Міністерством оборони Федеративної Республіки Німеччина та Міністерством оборони від 15 жовтня 2025 року щодо спільного виробництва безпілотних систем Anubis та Seth­X­G.

Міністерство оборони підписало два контракти: з американською компанією Raytheon про постачання ракет PAC­2 та з німецьким виробником зброї Diehl Defence про установки IRIS­T.

Меморандум про співпрацю між Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством житлово­комунального господарства, міського розвитку та будівництва Німеччини сприятиме співпраці у галузі житлово­комунального господарства. Ідеться про відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок російської агресії.

Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою геології та надр України й Федеральним інститутом геологічних наук та природних ресурсів Німеччини (BGR) щодо спільних зусиль у секторах геологічної розвідки критичних мінералів, геонаукових досліджень та надання експертних висновків уряду і промисловим акторам сприятиме відкриттю і розробленню нових родовищ корисних копалин, висвітленню мінерального потенціалу України, залученню потенційних інвесторів, а також цифровій трансформації та впорядковуванню геологічних даних.

Спільне комюніке Українсько­німецького співробітництва у сфері мінеральних ресурсів закріплює проведення спільних досліджень та використання аналітики даних для підтримки відкриття і розроблення нових родовищ критичних корисних копалин, висвітлення мінерального потенціалу України та залучення потенційних інвесторів.

Спільна декларація про наміри щодо розширення інституційного партнерства у сфері соціальної політики з огляду на поточну збройну агресію російської федерації проти України, потреби України, пов’язані з війною, і довгострокові вимоги ЄС між федеральним Міністерством праці та соціальних справ Німеччини та Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України передбачає продовження співпраці в усіх зазначених царинах.

Провідний партнер в енергетичному секторі 

Під час пленарного засідання українсько­німецьких міжурядових консультацій під головуванням Володимира Зеленського та Фрідріха Мерца перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль означив виклики для енергетичної безпеки, поточні потреби українського енергосектору, а також розповів про можливості розвитку українсько­німецької співпраці.

Денис Шмигаль подякував Німеччині за 552 млн євро внеску до Фонду підтримки енергетики, сотні гуманітарних поставок і тисячі тонн обладнання.

«Ми високо цінуємо співпрацю в межах Німецько­українського енергетичного партнерства. Понад 100 німецьких компаній надали 22 тисячі одиниць обладнання для ремонту та обслуговування критичної інфраструктури України. Дякуємо!» — зазначив очільник Міненерго.

За словами Дениса Шмигаля, не менш важлива постійна присутність в Україні компанії Siemens Energy, яка залишається залученою навіть у найскладніші періоди нашої країни.

Перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики запропонував німецькій стороні створити спільний механізм формування стратегічного резерву енергетичного обладнання за участі Німеччини, інших партнерів та міжнародних інституцій. Ідеться про попередньо розміщені запаси критичних компонентів, готових до швидкого розгортання у разі масштабних пошкоджень. Він назвав використання обладнання з виведених з експлуатації ТЕС у Німеччині ще одним практичним і швидким рішенням.

«Водночас ми не лише відновлюємо — ми трансформуємо нашу енергосистему. Наша мета — створити сучасну стійку систему, інтегровану з ENTSO­E. Досвід Німеччини в енергетичному переході для нас надзвичайно цінний», — зауважив Денис Шмигаль.

Перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики наголосив, що українські фахівці працюють в умовах постійних викликів, але водночас будують систему, розраховану на довгострокову стійкість та інтеграцію. А німецькі компанії, які заходять в Україну вже зараз, отримують змогу стати першими учасниками цього процесу.

«Ми відкриті до співпраці та готові пропонувати конкретні інвестиційні проєкти», — наголосив міністр. Він провів зустріч із федеральним міністром економіки та енергетики Німеччини Катериною Райхе.

Питання підтримки Німеччиною євроінтеграції України, взаємодії в галузі довкілля, змін клімату, розбудови Платформи дій для зеленої відбудови України (UGRP) тощо обговорювали на зустрічі міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев і федеральний міністр з питань довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Карстен Шнайдер. Важливою темою зустрічі стала проблематика застосування CBAM для України. Сторони домовилися, що німецька експертиза допоможе нашій державі із сертифікацією українських верифікаторів викидів (ETS).

«Для України дуже важливе вирішення питання механізму вуглецевого коригування CBAM, через який уже страждає наша металургія. Оскільки українську сталь виготовляють частково з металобрухту за допомогою електроенергії без вугільної генерації, оцінка викидів СО2 від ЄС може бути завищеною. Очікуємо, що німецька експертиза сприятиме швидшому розв’язанню проблеми та розблокуванню експорту», — зазначив Олексій Соболев.

Окремо обговорювали питання енергетики, зокрема розвитку ВДЕ, розбудови вітрогенерації в Україні, експорту в Німеччину біометану, який виробляють з агросировини. Як було зазначено, Україна готова експортувати біометан, щойно запрацюють відповідна база даних ЄС та німецьке законодавство про квоти на зелений газ.

На зустрічі міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з федеральним міністром досліджень, технологій та космосу Німеччини Доротеєю Бер ішлося про інновації та підвищення продуктивності, які є основою побудови стійкої економіки. Німеччина має власний порядок денний розвитку високотехнологічних секторів, який фокусується на штучному інтелекті, біо­ та квантових технологіях, термоядерному синтезі тощо, і готова активно залучати до нього Україну. І Україні є що запропонувати партнерам: у країні активно розвиваються технології подвійного призначення, є перспективи спільних проєктів в енергетичній і космічній галузях, науці та промисловості.

Розвиток оборонного виробництва

Сім видів дронів, виготовлених на українських підприємствах, щодо яких підписано меморандуми про можливе створення спільних українсько­німецьких підприємств, продемонстрували Володимирові Зеленському та Фрідріху Мерцу перед початком двосторонньої зустрічі в Берліні. Шість із них повітряні й один наземний.

Дрон «Лінза 3.0» (перше спільне українсько­німецьке виробництво: Frontline Robotics та Quantum Systems). Цей безпілотник має 12­дюимову платформу, здатнии нести до 4 кг вантажу на відстань до 15 км і перебувати в повітрі до 60 хвилин. 2026 року в Німеччині планують виготовити щонаименше 10 тисяч таких безпілотників украінського розроблення.

Наземний роботизований комплекс «Терміт» призначений для евакуації та потреб логістики, адаптований до різних типів місцевості й має дальність до 40 км.

Розвідувальний дрон «Бабка» визначає цілі для ураження.

Дрон середньої дальності Anubis призначено для ураження живої сили, тактичних і стратегічних цілей, а також броньованої техніки.

Дрон малої дальності Seth­X розроблено для знищення особового складу та легкої бронетехніки, зокрема транспортних засобів.

FPV­дрон­камікадзе KOLIBRI 10 призначено для ураження цілей та перехоплення.

Дрон­перехоплювач STRILA забезпечує перехоплення швидкісних повітряних цілей типу Shahed. Максимальна швидкість становить до 415 км/год.

У Посольстві України в Німеччині відбулося підписання шести нових угод про співпрацю в межах ініціативи Build with Ukraine: TAF Industries і Thyra підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення украінсько­німецького спільного підприємства для виробництва перехоплювачів БпЛА; WIY та Quantum Systems підписали Меморандум про співпрацю щодо створення спільного підприємства для виробництва протишахедних перехоплювачів WIY STRILA; Ukraviasystem і POINToX підписали Меморандум про співпрацю щодо спільного виробництва ракетно­авіаціиних систем. Німецька компанія Helsing та українська Culver Aviation домовилися про спільне виробництво дронів.

 

Крім того, укладено дві угоди про технологічну співпрацю між Diehl та украінськими FirePoint і «Луч».