Зупинити час чи повернути його назад — мистецтво, притаманне магам, винахідникам машин часу та ще, як виявилося, працівникам КП «Харківпарксервіс». Бо аж ніяк інакше не можна пояснити той факт (не відвертим же ігноруванням постанови Кабміну), що діяльність цього підприємства і сьогодні регламентується нормами, чинними до 1 квітня цього року. Тобто попри постанову уряду, згідно з якою муніципальні місця для паркування мали бути оснащені платіжними терміналами, в Харкові не встановлено жодного паркомата. Тут, як і раніше, повновладними господарями стоянкових майданчиків почуваються люди у зелених уніформах. Варто наголосити, що здебільшого вони жодним чином не справляють враження гостинних, в українських традиціях, господарів.  

Коли говоримо про базові галузі української економіки, то насамперед маємо на увазі  гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який є головним донором державного бюджету. Він також забезпечує 40% валютних надходжень країни.  Питома вага галузі у ВВП становить 25%.  Не менш потужна і соціальна складова. На підприємствах ГМК працює більш як півмільйона робітників у найбільш густонаселених регіонах країни. Окрім того, від завантаженості металургійних комбінатів залежать не лише робітники та їхні сім’ї, а й десятки чималих міст, які виросли навколо підприємств. Надходження податків від підприємств ГМК до бюджету дають можливість інвестувати кошти в розвиток інших галузей, розбудовувати соціальну інфраструктуру, збільшувати соціальні видатки. Тому, за логікою, держава повинна всіляко сприяти і протегувати галузі, яка без перебільшення є становим хребтом економіки України. І, звичайно ж, не залишати поза увагою проблеми, які накопичувалися з кожним роком.  

Що менше часу до Євро-2012, то більшою стає напруга довкола проведення футбольного чемпіонату. Західні політики погрожують бойкотувати спортивне свято, а деякі недоброзичливці навіть пропонують перенести його в іншу країну.   Роздмухують пожежу й ЗМІ: зарубіжні лякають своїх уболівальників українськими жінками легкої поведінки, браком комфорту та дорожнечею в готелях, а наші — проблемами з обслуговуванням іншомовних гостей і транспортними негараздами. Хто і наскільки правдиво висвітлює події, розібратися важко.  

Інтернет-банкінг та он-лайн-купівлі за допомогою пластикової картки для більшості українців усе ще лишаються чимось утаємниченим та досить складним, тому й не надто популярним. На відміну від західних країн, де такі послуги вже стали складовою частиною звичайного життя простих людей.  

Морські порти в Україні, так як і в інших республіках СНД та й у всьому світі, є постійними і надійними джерелами доходів в області транспортного бізнесу, а також поповнень до бюджету всіх рівнів. Але в нашій державі до цього часу портова галузь являє собою артефакт пострадянської планової економіки з елементами дикого ринку. Зношене обладнання, величезні портові збори, які на сьогодні є найбільшими в світі після Японії, непрозора система інвестування змушують перевізників та інвесторів оминати морські ворота нашої держави десятою дорогою.  

— На гірських річках можна зводити вик- лючно екзотичні об’єкти туристичної привабливості, приміром — водяні млини, — заявив начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області Борис Баглей і запевнив, що ніколи не поставить свій підпис на дозвільних документах з будівництва в області малих ГЕС. Оскільки, за його переконанням, таке будівництво є недоцільним та економічно необгрунтованим. Чи так це насправді?  

Нині Україна використовує гідроенергетичний потенціал лише на 60%, тоді як США — на 82%, Італія, Франція — на 95—98%. Про доцільність нарощування потужностей гідроенергетики та найближчі плани зі зведення ГЕС і ГАЕС — наша розмова з гендиректором ПАТ «Укргідроенерго» Ігорем СИРОТОЮ.  

У рамках виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» виконавча влада особливу увагу закцентувала на проблемах тваринництва.  Негативну тенденцію до спаду поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині вдалося нарешті переламати. Торік регіон мав найвищий темп зростання агросектору за останні 20 років. Порівняно з 2010-м виробництво сільгосппродукції зросло майже на 9%, у т.ч. в сільгосппідприємствах — на 13,5%, господарствах населення — 7,2%. Волиняни виробили продукції на майже 3,3 млрд гривень.   

Час невпинно наближає нас до чемпіонату Європи з футболу. Підготовчі роботи виходять на фінішну пряму. Стають до ладу нові та реконструйовані спортивні об’єкти, здаються в експлуатацію готелі, аеропорти, вокзали, багатокілометрові відтинки автомобільних і залізничних доріг. Закуповуються нові автобуси і тролейбуси, швидкісні поїзди іноземного виробництва, які доправлятимуть уболівальників до місць призначення. Залізничники завершують підготовку до впровадження прискореного руху пасажирських поїздів між містами, що будуть приймати Євро-2012 (Львів — Київ — Харків — Донецьк). Залишилося виконати менше 5% робіт. Їх планують закінчити до 25 травня 2012 року.  

Зміна філософії діяльності податківців, їхній відхід від фіскальних методів роботи і перетворення на сервісну службу вимагає надання платникам податків якомога більшої кількості високоякісних послуг. Нині податкова служба поступово трансформується в оновлену структуру, що відповідає сучасним світовим стандартам. Це помітно сьогодні й на Черкащини.