У місті над Ворсклою презентували дослідження за кілька останніх років Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з цього питання. Висновок невтішний: в Україні щось таки робиться з реформування цієї сфери, але недостатньо. 

Те, про що говорять і мріють в Україні — незалежність від газової монополії, на нафтовому ринку давно є реальністю. Бензин ми імпортуємо більш ніж з десяти країн, що унеможливлює будь-які цінові домовленості. Нафту Україна отримує з Росії, Азербайджану, Казахстану, видобуває з власних родовищ. При цьому ринок  регулює сам себе, без втручання держави. 

Причин, через які суб’єкти господарювання порушують конкурентне законодавство, не злічити. Як і кількості зловживань, що їх постійно виявляють фахівці АМКУ по всій країні. Обласні територіальні відділення штрафують порушників, однак їхня чисельність не зменшується навіть попри значні суми, які винуватці змушені перераховувати до бюджету. Складається враження, що зароблене незаконним шляхом не йде ні в яке порівняння з можливими втратами. 

«Приблизно 60—100 млрд євро щорічно втрачають країни-члени ЄС унаслідок фінансових злочинів. При цьому річний бюджет цих країн і різних організацій становить 150 млрд євро. Ми не можемо дозволити собі втрату майже третини бюджету євроінститутів». Про це повідомив експерт Європолу Карло Ван Хекелем під час Міжнародної конференції «Побудова сучасної стратегії боротьби з фінансовими (податковими) злочинами», що відбулася в Ірпіні (Київська обл.).  

«За останні 11 років (2000—2011) спеціальні економічні зони,  території пріоритетного розвитку та технологічні парки залучили майже $6 млрд інвестицій та створили приблизно 70 тис. нових робочих місць. Про це «УК» повідомила старший науковий співробітник регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України в Ужгороді Ольга Єгорова.
Голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів вважає, що після набуття чинності Закону «Про індустріальні парки» у наступні три роки Україна отримає щонайменше $8 млрд інвестицій та створить не менш як 300 тис. нових робочих місць. 

Представлення для широкого загалу і громадського обговорення «Оновлення Енергетичної стратегії на період до 2030 року» було довгоочікуваною подією для експертів та пересічних українців, адже реальна робота над нею розпочалася майже рік тому, а інформація про процес її підготовки була вкрай скупою. Саме так вважає член спостережної ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.  «Цей документ готував один із фондів, який належить відомому бізнесменові Рінату Ахметову. Звісно, роботу було виконано чималу, але в мене складається враження, що стратегія є перехідною, адже чимало важливих моментів у ній не було відображено взагалі», — додає він.  

В одній з областей розповідали майже анекдотичний факт. Народний депутат — фактичний власник (як не маскуйся, а все таємне стає явним) сільгосппідприємства обурювався недостатньою рентабельністю молока.
— Але ж ви не контролюєте виконання законів, які регулюють його оплату, — відповіли йому.  Тому держава лише декларує добрі наміри підтримки виробника, але не виконує взятих на себе зобов’язань. 
— Та я, та ми, — розійшовся законотворець.

Прибуток вітчизняних сільгосппідприємств за 2011 рік, за даними Держстату, зріс на понад 50%, а  рівень рентабельності становить приблизно 26%. При цьому рослинництво було рентабельним на 31,8%, давши змогу господарствам заробити 17 млрд грн. А ось підприємства тваринництва отримали 2,5 млрд грн прибутку за рівня рентабельності 12,3%. Попри майже дворазове збільшення прибутку торік, рентабельність галузі знизилася на 5,5%. Здавалося б, український аграрій має явну перевагу перед західними сусідами: дешева оренда, фураж, робоча сила, податкові пільги... А кінцева продукція виходить неконкурентоспроможною. У чому ж річ? .  

У травні група народних депутатів (В. Бевзенко, Р. Ткач, Г. Калетнік) зареєструвала законопроект №10500, яким передбачається збільшити в 7,7 раза ставки фіксованого податку (ФСП) для сільгоспвиробників, у чиєму обробітку — понад 100 га. За ним, він мав би підскочити з 0,15 до 1,15% нормативної вартості оренди землі уже з 1 січня 2013 року.
Як пояснюють його автори, це могло б додатково зібрати з аграріїв 6 млрд грн до місцевих бюджетів. Та чи проаналізували вони, як законопроект вплине на самих сільгоспвиробників? Навряд, кажуть фахівці.  

- У нас немає ні вічних союзників, ні постійних ворогів, але постійними і вічними є наші інтереси і захищати їх - наш обов’язок, - цей вислів, а точніше формула дії, яку приписують Уїнстону Черчиллю, насправді належить одному з найвидатніших державних діячів Великобританії Генрі Джону Пальмерстону. Сформульоване майже два століття тому бачення головного завдання державної влади не втратило своєї актуальності й сьогодні. Приміром, та ж Росія попри критику політики США та країн ЄС розвиває з ними не лише економічне, а й військове співробітництво.