Вересень літо красне проводжає, осінь золоту зустрічає. Оскільки серпень був доволі вологим, у гаях і дібровах осінніх фарб поки що небагато. На зеленій палітрі вирізняються своїм яскраво-червоним вбранням лише горобина та калина. Зате квіткове розмаїття кольорів вражає. У ці дні, зокрема, казковий світ осінніх фарб демонструє традиційна виставка квітів на Співочому полі столиці. Це надзвичайно яскраве видовище. 

Кожен день голова Яготинської райдержадміністрації Володимир Семеняка починає з аналізу, що попереднього зроблено для шкіл.

— Йдеться не лише про 1 вересня, — каже Володимир Павлович, — а й про ставлення до освіти взагалі. Оскільки бюджетних коштів не вистачає, залучаємо спонсорів для оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Цього року, зокрема, курс взяли на зменшення витрат на утримання одного учня. Для цього оновлюємо котельні, замінюємо вікна і ремонтуємо дахи, бо саме обігрів приміщень забирав найбільше коштів…

 «…Всіх, чия пуповина закопана у Мозоліївці, хто одержав фундамент знань у цій школі, хто хоч один крок зробив на її подвір’ї, всіх, кого турбує доля українського села, доля України, просимо зробити все можливе, словом чи ділом, аби врятувати рідну школу від закриття…» Це цитата з листа вчительки-пенсіонерки Любові Івахно, яка проживає у селі Мозоліївка Глобинського району на Полтавщині. В ньому тривога про долю сільської школи, діяльність якої цьогоріч призупинили, а відтак і про долю полтавського села. Бо в нас поняття «село» і «школа» — тотожні. 

Жити у час реформ непросто, проте всі ми добре розуміємо, що настав час, коли наша країна без них уже не обійдеться. Одна з галузей, котра потребує кардинальних змін, — система охорони здоров’я. Й хоча потреба в її оновленні назріла давно, необхідні новації досі дискутуються. Якими мусять бути перші кроки, що саме слід зробити на загальнодержавному рівні, а що — на рівні поліклініки чи амбулаторії? Про це сьогодні розповідає ректор Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая професор Григорій Стеценко.

Свою рису державної незалежності помітив би у «Мистецькому Арсеналі» кожен, зазирнувши до дзеркального прапора. Але він на стіні зависоко — не доросли до неї відвідувачі чи, навпаки, усі в люстрі-стягові не вмістилися б? Зате експонатам проекту «Незалежні» на 10 000 квадратних метрів не тісно — тут оселилися два десятиліття сучасного українського образотворчого мистецтва 120-ти авторів, зібраного з приватних колекцій і звідусіль.

Народжений тринадцять років тому в нашій країні з ініціативи Героя України, ректора Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитра Мельничука Всесвітній консорціум установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA) сьогодні став найбільшим науково-освітнім об’єднанням світу. Збираючись на свої конференції, його члени обговорюють найактуальніші питання галузі і навколишнього середовища. Тема останньої на сьогодні — VІІ — «Університети сільського господарства і наук про життя: підприємці для сталого розвитку сільських територій». У Політехнічному інституті Ла-Саль-Бове (Франція) зібралися представники майже 80 вищих навчальних закладів понад 50 країн світу, серед яких був і фундатор GCHERA та його почесний   президент академік Дмитро МЕЛЬНИЧУК. 

29 серпня слов'янський світ відзначить на Рівненщині 450-річчя "Пересопницького Євангелія".

Світова історія свідчить, що розвиток країн рідко відбувається плавно і поступально. Зазвичай буває інакше: роки застою в економіці та соціальних традиціях змінюються стімким зростанням, яке веде до оновлення і справжнього прогресу. 

Україна — молода країна, але багато що тут залишається несучасним і застарілим.

 Як зустріне школа кримських учнів, що зроблено для забезпечення навчального процесу в автономії цього року? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповідає міністр освіти і науки, молоді та спорту АР Крим Віталіна ДЗОЗ.

Простір електромагнітних коливань, завдяки яким здійснюються різні комунікації — працюють радіо, телебачення, стільниковий зв’язок, мобільний Інтернет, з року в рік нарощує свою значущість для людства.  На жаль, частотний ресурс, як і всі інші, обмежений, але при цьому здатний приносити прибутки (і не малі!). Тому пристрастей навколо нього не бракує.

Підтвердження тому — реакція на прийняті Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення з надання нових ліцензій на мовлення телевізійним компаніям, які вона оприлюднила минулого тижня. Для тих, хто «не в темі», поясню причини проведення масового ліцензування. Це перехід з аналогового розповсюдження телевізійних сигналів на цифрове, який Україна згідно з прийнятими на себе міжнародними забов’язаннями має здійснити в 2015 році.