Традиційно технології агропромислового виробництва та технічні засоби для їх реалізації спричиняють взаємний вплив розвитку, вони як два крила сільського господарства, які забезпечують його зростання. Тому й під час розроблення інноваційних технологій для агропромислового виробництва, і під час створення відповідних технічних засобів необхідно враховувати виклики сьогодення, зокрема: необхідність вирішувати питання мінімізації питомих витрат енергії на виробництво сільськогосподарської продукції, її післязбиральну обробку та зберігання, зменшення обсягів використання викопних палив, адаптації виробництва до зміни клімату, зменшення чисельності працівників, а також збереження довкілля та виведення операторів з робочих місць з підвищеним забрудненням.

 Чи готове сільське господарство до викликів зміни клімату? На жаль, вони вже тут. Посухи, аномальна спека, раптові заморозки та зливи, що знищують урожай, — це реальність, з якою стикаються аграрії. У цій ситуації перед Україною постає вибір: або активно впроваджувати механізми адаптації до кліматичної зміни, або опинитися в умовах, коли сільське господарство перестане бути стабільною основою економіки.

 Українські експортери наростили фізичні обсяги продажів своїх товарів на 35% у першому півріччі 2024 року порівняно з таким самим періодом торік. Загалом експортували 71 млн тонн. Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
Експортні угоди за шість місяців забезпечили $19,5 млрд — так само, як і в першому півріччі 2023-го.

 19 мільйонів гривень компенсації аграріям за придбання вітчизняної техніки. 225 мільйонів гривень грантів, які отримали ветерани. Підтримка експорту українським ЕКА на 3,12 мільярда гривень. Започаткування підтримки індустріальних парків та проєктів зі значними інвестиціями. Під час години запитань до ряду в Верховній Раді перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко розповіла про проміжні підсумки ініційованої Президентом Володимиром Зеленським економічної політики «Зроблено в Україні».

 Відповідний наказ про формування та затвердження вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсують коштом бюджету, підписала перший віцепрем’єр­міністр — міністр економіки Юлія Свириденко під час презентації економічної платформи «Зроблено в Україні» та зустрічі з підприємцями Чернігівщини під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

 На тлі спричинених війною економічних негараздів в аграрному секторі країни ПАФ «Україна» в Миргородському районі, образно кажучи, на мапі Полтавщини як світла пляма. У департаменті агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації кажуть, що господарство успішно працює тому, що його очолює людина з багатющим досвідом роботи в сільському господарстві (65 років трудового стажу) Герой України Іван Балюк. Він підібрав дружну команду професіоналів, які душею вболівають за результати праці. Саме ці спеціалісти й не дали агрофірмі втратити високі позиції, що тримаються впродовж десятиріч.

 Обсяг експорту української сільськогосподарської продукції через польський кордон скоротився на третину порівняно з минулим роком, що свідчить про те, що наявні потужності не використовують належно. Про це заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян під час спільної пресконференції з віцепрем’єр-міністром з питань відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим, який перебував з візитом у Брюсселі.

 Можливе зміцнення національної валюти 2024 року в Національному банку України розглядають як негативний процес. Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко висловився за те, що курс національної валюти, навпаки, має бути послаблено до 41,4 гривні до долара.
На його переконання, якщо долар подешевшає відносно гривні, то це  негативно позначиться на експорті, бізнесі та загалом економіці країни.

 Навіть гіпотетично складно уявити щоденний продовольчий стіл без свинини, численних смачних страв з неї, не кажучи про сало, яке стало своєрідною візитівкою української національної кухні. І хоч поки що все це можна без особливих проблем придбати на ринках, у фермерських магазинах та багатьох інших торговельних точках, тенденція до зменшення обсягів вирощування та виробництва щоденного делікатесу неухильно зберігається.

 Останніми тижнями дедалі частіше чуємо про високий цьогорічний урожай зернових в Україні й те, що його дедалі важче експортувати. До того ж, господарства, які вирощують пшеницю, ячмінь та інші культури, стали фактично заручниками економічної кризи: собівартість цих рослин нижча, ніж ціни, які сформувалися цього року.