ході підготовки Донеччини до Євро-2012 реконструкція та введення в експлуатацію аеропорту перебувала на особливому контролі. В липні минулого року «повітряні ворота» випробували «Мрією» — на збудованій тут сучасній злітно-посадковій смузі здійснив посадку найважчий у світі вантажний літак. А ось весь аеровокзальний комплекс спочатку планували відкрити наприкінці 2011-го. Тим більше, що вже у грудні аеропорт отримав спеціальну категорію міжнародної організації цивільної авіації ІСАО, що дає дозвіл літакам усіх типів здійснювати тут посадку за будь-якої погоди. Проте облаштування аеровокзального комплексу продовжувалося, і його ввели в експлуатацію вже в середині травня.  

За 20 років незалежності України держава майже нічого не зробила у царині поліпшення програм будівництва житла, а також банківського фінансування придбання у кредит квартир і будинків. Саме так вважає президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко. Такої самої думки дотримується і чимало інших відомих економічних і фінансових експертів. Певна річ, багато в чому з ними можна погодитися. Адже, приміром, якщо в 1990 році у колишній УРСР здавали в експлуатацію 19 млн кв. м житла, то торік у незалежній Україні побудували вдвічі менше.  

Процес однобічного тлумачення податковими органами норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо порядку включення збитків минулих періодів до декларацій з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р., і, як наслідок, винесення ними рішень щодо заниження об’єкта оподаткування юридичними особами набувають у нашій державі глобального характеру. Зрозуміло, кількість звернень останніх до адміністративних судів теж зростає.  

Ескалація кризи в Європі загрожує скороченням надходжень інвестицій в Україну, відтоком іноземної валюти, подорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. Фінансові умови погіршилися, а ризики зниження темпів економічного зростання підвищилися. У відповідь на ці загрози уряд постійно проводить моніторинг фінансових загроз із боку зовнішніх чинників. Особлива увага приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема, банківській системі.  

Розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів» уже пройшов узгодження з усіма міністерствами та відомствами і найближчим часом буде направлений Кабміну для внесення у парламент. Про це «УК» повідомив директор департаменту аналізу, стратегії і розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.  

Село Лосятин розкинулося за кілька кілометрів від славнозвісної Почаївської лаври, що на Тернопіллі. Духовності тут надають великого значення, але останніми роками цей населений пункт відомий в області радше завдяки дієвій господарській діяльності. Ключем для пожвавлення економічного життя  у селі вибрали сільськогосподарський кооператив. Ця структура зараз перейнялася і тваринництвом, і картоплярством, і ягідництвом.  

Під час робочої поїздки до АР Крим міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з ходом весняно-польових робіт, побував на племінному заводі з вирощування і розведення української червоної молочної породи корів тощо. Керівник підприємства «Партизан» Петро Калин звернув увагу міністра на низку проблем, з якими стикаються кримські аграрії. Зокрема йшлося про потребу збільшення виплат дотацій на підтримку розвитку молочного і м’ясного тваринництва, проблеми з подачею води для зрошування полів та високу ціну її перекачування.  

Як без годівлі курки не можна отримати яйця, так і без вкладань не може бути віддачі. Цей принцип чудово освоїли у Криму, створивши максимально привабливі умови для інвесторів. І результат не забарився. Торік Крим очолив ТОР-10 регіонів України з приросту прямих іноземних інвестицій (41,3%), значно обігнавши Івано-Франківщину, що посіла в рейтингу друге місце (приріст —  21,4%). У Мінекономіки Криму повідомили, що на 1 січня 2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив $ 1,17 млрд, тобто у розрахунку на кожного кримчанина припадає майже $ 600.

Останніми роками точиться багато розмов про глобальне потепління. З цього приводу презентовано не одне наукове дослідження і майже кожне з них критикують скептики. Проте є очевидні факти зміни клімату, які, якщо уважно придивитися, неозброєним оком може побачити кожен. Скажімо, ми всі помічаємо, що рік у рік зима в Україну приходить пізніше, а стовпчик термометра в холодний період піднімається трохи вище, ніж зазвичай.

Кліматичні зміни найбільше відчуває сільське господарство, зокрема рослинництво. Тож «УК» спробував дізнатися думки з цього приводу представників профільних відомств та наукових установ.    

Шахтний метан — одвічний супутник вуглевидобутку. Проблема його нейтралізації виникла паралельно з початком нелегкого підземного промислу. Cпершу наявність газу у виробках сприймали лише  як шкідливий чинник, який потрібно ліквідувати для безпечної роботи гірників. Власне, безпека людей — і сьогодні головний пріоритет дегазації вугільних пластів, хоч існують ще й інші напрямки — екологічний та економічний. Щодо останнього, то його важливість не викликає сумнівів із урахуванням актуальності використання альтернативних джерел енергії. Тим більш, що промисловий Донбас, маючи у вугільному підземеллі багатющі запаси шахтного метану, поки що не може похвалитися раціональним його використанням.