Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністрами Російської Федерації Дмитром Медведєвим та Білорусі Михайлом М’ясниковичем, яка пройшла у Санкт-Петербурзі після завершення Ради глав урядів СНД.
«Ми зосереджені на вирішенні, перш за все, економічних проблем. Водночас планова підготовка до Вільнюського саміту відбувається абсолютно нормально. Верховна Рада працює над ухваленням відповідних документів», — зазначив Микола Азаров.
Він підкреслив, що уряд зараз зосереджений на підготовці проекту держбюджету-2014, додавши, що 27 листопада Кабінет Міністрів має намір його розглянути на своєму засіданні. При цьому Прем’єр заявив, що уряд розраховує завершити рік із зростанням ВВП. Микола Азаров зауважив, що через світову економічну кризу у більшості країн значно уповільнилися темпи економічного зростання. «Україну, на жаль, теж не оминула ця тенденція. За 10 місяців цього року ВВП становить 99,4%. І наше завдання — завершити рік із невеликим, але плюсом», — цитує слова Миколи Азарова департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. 

У рамках офіційного візиту в Україну Президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Глава уряду поінформував про підсумки дуже плідного, за його оцінкою, засідання міжурядового комітету з питань торговельно-економічного співробітництва, відзначивши активізацію співпраці у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства та оборонно-технічній галузі. Також Микола Азаров наголосив на важливості інтенсифікації співробітництва у гуманітарній сфері. 

Попередні підсумки Спільної операційної програми Румунія—Україна —Республіка Молдова виразно засвідчили, що українці ще не вміють як слід використовувати вигоди, які може дати співпраця з Євросоюзом, навіть поза межами будь-яких асоціацій. Скажімо, згадану транскордонну програму було профінансовано в обсязі понад 125 мільйонів євро. Україні з них перепало ледь більше 9 мільйонів. Такий прикрий дисбаланс заступник директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції Одеської облдержадміністрації Анастасія Андронова пов’язує не зі специфічними симпатіями та антипатіями з боку ЄС, а виключно з активністю наших громадських організацій.  

Робочий тиждень Президент Республіки Азербайджан Ільхам Алієв розпочав у Києві. Він прибув з офіційним візитом в Україну за місяць після своєї інавгурації. Офіційна церемонія зустрічі із Президентом Віктором Януковичем, відлуння державних гімнів країн, представлення офіційних делегацій, переговори у форматі «віч-на-віч» — ці стандартні заходи передували IV засіданню Ради президентів України та Азербайджану.
Його Віктор Янукович розпочав словами-подякою за повагу, висловлену до нашої країни Азербайджаном. Відносини з Україною Азербайджан цінує не менше. Ільхам Алієв вважає, що країни досягли вагомих результатів, розвиваючи спільними зусиллями політичний, економічний та енергетичний напрями. Тож упевнений: Україна зміцнить суверенітет, вирішуючи важливі соціальні, інфраструктурні та економічні завдання. 

Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка.   

Увечері 13 листопада в Брюсселі конференція президентів Європейського парламенту — керівного органу цієї інституції, до складу якого, окрім Президента Мартіна Шульца, входять керівники всіх політичних груп, — прийняла одностайне рішення продовжити наданий Пету Коксу та Александеру Кваснєвському мандат до Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі.  

Практичні кроки з подальшої реалізації стратегічно важливих проектів у сферах космосу та охорони здоров’я були в центрі уваги Шостого спільного засідання Міжурядової українсько-бразильської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Реальне підтвердження плідного міждержавного партнерства — спільний космічний проект «Циклон-4 — Алкантара».
«Цей проект надзвичайно важливий не лише з комерційного погляду. Успіх проекту «Циклон-4 — Алкантара» стане підтвердженням здатності України і Бразилії реалізовувати проекти такого масштабу», — висловив переконання міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов у ході роботи засідання.

Від перефразування приказки  зміст не змінюється.  Бо толерантність і означає терпіння у перекладі з латини. Однак на вітчизняних  теренах дедалі частіше стали вживати слово іншомовного походження.  Як і мріяти про вільне пересування Європою у майбутньому.  Водночас статистика свідчить, що  на сьогодні, за різними даними,  від 77% до 85% українців ніколи не були в країнах Євросоюзу. Прискорити цей процес можна, лише  виконавши всі пункти першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, яка стосується передовсім законодавчого та інституційного забезпечення.  

Днями інформаційний простір збурили репортажі із Красної Талівки — невеликого села, яке розташоване в Луганській області поблизу державного кордону з Росією. Мовляв, російські прикордонники почали виставляти паркани з колючим дротом. Наш журналіст виїхав на місце подій, аби дізнатися, що насправді відбувається у прикордонних територіях України з Росією.
Тепер нещасні красноталівці, які звикли не помічати, що вже два десятки років живуть в «окремій державі», мають шукати пункт місцевого пропуску. Просто перейти поле, аби доньці, що вийшла заміж за росіянина, картоплі віднести чи хворому батькові, хата котрого опинилася на території іншої держави, — борщу, вже не вдасться. Сараї тепер по один бік кордону, хати — по другий. Невидима й досі особливо не відчутна лінія кордону між державами на мапі набуває кольору та твердості металу. А місцеві жителі протестують… 

Бакинський міжнародний гуманітарний форум — це авторитетний майданчик, де обговорюються актуальні питання гуманітарного співробітництва. Азербайджан, який володіє багатими традиціями міжкультурної, міжцивілізаційної і міжконфесійної співпраці, – ідеальне місце для проведення заходів у такому форматі.

У III Бакинському міжнародному гуманітарному форумі взяли участь численні представники різних країн світу. Серед них — впливові суспільно-політичні діячі, колишні глави держав, нобелівські лауреати та інші особи. Протягом двох днів на форумі були проведені «круглі столи» на теми «Конвергенція технологій та обриси майбутнього: основні виклики XXI століття», «Гуманітарні аспекти економічного розвитку», «Наукові інновації та їх трансферт у сферу освіти», «Мультикультуралізм і самобутність: у пошуках ціннісної згоди в суспільстві», «Національна ідентичність в епоху постмодерну», «Сталий розвиток та екологічна цивілізація», «Досягнення молекулярної біології і біотехнології: від теорії до практики», «Актуальні питання медіа в умовах глобалізації інформаційного простору».