Україна і світ

Приблизно два тижні тому розповідь Ірини Білоколос про те, що російські прикордонники тероризують громадян України, які перетинають кордон, сколихнула користувачів Інтернету. Наведемо лише кілька абзаців із того, що написала жінка на своїй сторінці у Facebook. 

Втомлені від багатогодинного очікування заявленої Єврокомісією спільної прес-конференції комісара Штефана Фюле та першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова, європейські журналісти сподівалися почути якщо не гучну новину, то хоча б натяк на можливу розв’язку «питання мільярдів», яке стало на заваді підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підстави на сподівання давала, не в останню чергу, ранкова заява голови європейської дипломатії Кетрін Ештон, яка, повернувшись із Києва, зазначила, що Україна  може подолати виклики в економіці як завдяки підтримці Європейського Союзу, так і завдяки розробці серйозного економічного плану, який має стати додатковим сигналом інвесторам. Саме ці питання, як дала зрозуміти Кетрін Ештон, мала обговорити представницька делегація з України у складі першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова, керівників міністерств доходів і зборів, економіки та голови НБУ в Брюсселі того ж дня.  

Україна продовжує підготовку до підписання Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, домагаючись кращих умов її імплементації. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Микола Азаров у ході зустрічі з представниками вітчизняного агробізнесу. «Наприклад, умови імплементації угоди для наших аграріїв запроваджують квоту на цукор. В Угорщині, наприклад, це призвело до повного знищення цукрових заводів. Ви хочете, щоб ми зробили те саме? Ми цього не робитимемо... Доти, доки ми не модернізуємо всі свої екстрактно-олійні підприємства, ми мито на насіння соняшника не скасовуватимемо. Давайте домовлятися. Ми не змінюватимемо угоду, а умови її імплементації, тобто перехідні положення, давайте запишемо так, щоб вони для нас були вигідними», — наполягає глава уряду. 

Від Рівного до польського містечка Бихава, що неподалік Любліна, як до Києва, — 300 кілометрів. Цікаво, що й подолали ми їх, незважаючи на кордони, за стільки само часу, як дістаємося до Києва, — приблизно за 5 годин. Але за три сотні кілометрів на захід живуть уже ментально інші люди: 10 років у ЄС багато змінили для пересічних поляків. — Євросоюз навчив нас, як то зробити, щоб заробити, — каже бурмістр Бихави Януш Урбан. — Людина мусить шукати роботу, яку раніше їй давали. Людина повинна бути гнучкою, мати кілька професій. А можливості для людей розширилися. І це, вочевидь, головний бонус для нашої територіальної громади за 10 років перебування в європейській спільноті. 

Президент Віктор Янукович днями двічі зустрічався з Високим представником Європейського Союзу в закордонних справах і безпековій політиці Кетрін Ештон. «У тривалій дискусії він запевнив мене, що готовий до діалогу, і я закликаю його зробити це. Він також підтвердив своє бажання підписати Угоду про асоціацію», — уточнила єврокомісар. 

Цими днями в центрі Києва відбуваються події, які активно коментують зарубіжні політики і засоби масової інформації. Вони дорікають українському урядові  в неправомірних діях щодо мирних демонстрантів та в небажанні вести діалог. Заяви деяких високопоставлених дипломатів про порушення основоположних принципів демократії в Україні змушують, щонайменше, засумніватися в їх об’єктивності і щирості. Зауважте, приїжджі політики охоче спілкуються з Євромайданом, не намагаючись вислухати й іншу частину суспільства на інших мітингах, які проходять не лише в столиці. А вона — інша точка зору — насправді є. Однак  її чомусь не хочуть почути на Заході.  

Українсько-китайські документи, підписані у столиці Піднебесної за результатами переговорів делегацій під головуванням Президента Віктора Януковича та Голови КНР Сі Цзіньпіна, розширюють спектр економічної співпраці між нашими країнами. 

Діяльність ОБСЄ грунтується на мирному діалозі й пошуку спільного знаменника, попри різні політичні позиції. Ці слова генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Занньєра, напевне, можна вважати квінтесенцією і самого засідання. Справді, нині ОБСЄ служить форумом  для політичного  діалогу на високому рівні з широкого кола питань безпеки  і платформою  для практичної діяльності  з поліпшення  життя людей  та їхніх співдружностей.  Як всеосяжний  регіональний інструмент  раннього попередження, усунення  конфліктів, регулювання криз і постконфліктного відновлення ОБСЄ  сприяє запобіганню  розбіжностям між державами і формуванню довіри  на основі співпраці. 

Президент Віктор Янукович зустрівся з Головою КНР Сі Цзіньпіном. Високопосадовці провели переговори у вузькому й широкому колах, відзначивши високий рівень взаєморозуміння. Віктор Янукович вбачає за найважливіше, що нині є між Україною та Китаєм, фундамент довіри, а Сі Цзіньпін вважає його «великим другом» китайського народу. По завершенні заходу глави держав підписали Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства. За їхньої присутності члени делегацій поставили підписи під Міжурядовою угодою про економіко-технічну співпрацю, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої з України до КНР, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю, Меморандумом щодо взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я та Державною адміністрацією КНР з традиційної медицини щодо співробітництва в галузі традиційної китайської медицини. 

Грудневий Київ 2013 року, безперечно, запам’ятається учасникам засідання як момент вибору. Адже унікальною рисою ОБСЄ є зв’язок між офіційними  інституціями і  громадянським суспільством. І зовнішньополітична еліта мала унікальну нагоду в українській столиці довести, наскільки це важливо. Тож не дивно, що багато учасників високої зустрічі, окрім основної програми, провели  додаткові перемовини з представниками української влади й опозиції, відвідали Євромайдан та інші «гарячі точки» нашої столиці. Загалом у засіданні 5—6 грудня беруть участь делегації 57 держав-учасниць, 11 держав-партнерів, керівники інституцій ОБСЄ, представники ООН, Ради Європи, НАТО, СНД та інших. Серед питань порядку денного — обговорення принципів верховенства права і забезпечення основних прав та свобод людини, утвердження толерантності і недискримінації, захист прав журналістів. 

Перебування у Китайській Народній Республіці глава Української держави розпочав із міста Сіань. Там він провів зустріч із Головою народного уряду провінції Шеньсі Лоу Ціньцзянем. «Думаю, що в ході цієї зустрічі ми обговоримо шляхи співпраці, виходячи зі структури економіки вашої провінції», — задав тон переговорам Віктор Янукович. За його словами,  Україні цікавий досвід Китаю в питаннях розвитку IT-технологій, авіабудування, нафтогазової галузі, космічної сфери. Сторони виокремили прогрес, який демонструє китайська економіка, досягнутий завдяки лібералізації умов ведення бізнесу. «Ми готові співпрацювати в різних галузях економіки. Україна готова співробітничати з Китаєм як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні», — підкреслив Президент.

Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі».