Очікуване підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом накладає зобов’язання на уряд з адаптації економіки та внутрішньої політики держави для безболісного входження в зону вільної торгівлі. Таку позицію висловив віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко в інтерв’ю одному з провідних українських телеканалів.
«Адаптація митних зборів під час вступу до зони вільної торгівлі займе від року до трьох. Приблизно протягом двох років триватиме робота із зміни технічних регламентів. Через три роки Україна буде готова з регламентами та митними зборами до повноцінної зони вільної торгівлі», — уточнив урядовець. 

Реформування виборчого законодавства — одна з умов, висунутих Європейським Союзом  для підписання Угоди про асоціацію.  Очікується, що 11 жовтня вітчизняне Міністерство юстиції отримає офіційні рекомендації Венеціанської комісії (Європейської комісії «За демократію через право») щодо реформування виборчого законодавства. Однак головні тези вже відомі, це, зокрема, зниження виборчого бар’єра, доцільність створення виборчих блоків політичних партій, обмеження розміру виборчого фонду, перерозподіл повноважень між ЦВК і окружними виборчими комісіями. Про все це й не тільки йшлося у четвер на черговому «круглому столі» з вивчення та обговорення зауважень і рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства, зорганізованому Мін’юстом. Участь у засіданні взяли провідні міжнародні та вітчизняні експерти, народні депутати України, представники державних органів, науковці. 

Якщо людям дедалі важче вижити наодинці, то країнам практично неможливо. Звісно, кожна має право будувати відносини з партнерами на власний розсуд. Однак національна безпека напряму залежить від сили і конкурентоспроможності економіки. Як писав Леонід Глібов у одній з найкращих своїх байок «Вовк та ягня»: «більший меншого кусає та ще й б’є — затим, що сила є...». 
Днями відбулося п’яте засідання Стратегічного дискусійного клубу, зорганізоване Інститутом світової політики за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Норвегії. Тему обрали, як завжди актуальну: «Україна напередодні Вільнюса: Як змусити економіку працювати на національну безпеку?» 

Програма «Шкільне молоко», що передбачає регулярне забезпечення молоком учнів молодших класів, діє у 80 країнах світу. У її рамках 148 мільйонів дітей щороку випивають понад мільярд літрів молока. Основні завдання програми — формування у школярів розуміння важливості здорового харчування і зміцнення їхнього здоров’я, залучення дітей до активного способу життя і виховання дбайливого ставлення до довкілля.
Ідея розподіляти молоко в школах виникла у Великобританії ще у 20-х роках минулого століття в період економічної депресії. Цей напій запропонували як унікальний продукт, що частково заміняє сніданок, якого в той час не було в багатьох дітей. Усім учням початкових класів щодня належало вживати третину пінти (приблизно 200 мл) молока. 

Наша країна успішно працює над диверсифікацією постачання вуглеводнів для гарантування належного рівня національної енергетичної безпеки. Таку позицію Президент Віктор Янукович висловив під час презентації інвестиційних можливостей України в рамках шостого Світового економічного симпозіуму в Нью-Йорку. «Спільно з американськими партнерами (скажімо, компанією «Екселерейт Енерджі») до середини наступного року буде запущено першу фазу проекту «LNG-термінал», що дасть змогу Україні приймати до п’яти мільярдів кубометрів природного газу», — уточнив Президент, додавши про розширення видобутку власних енергоносіїв, зокрема сланцевого газу. 

Основна тема 68-ї сесії Генасамблеї ООН, що відкрилася 24 вересня, — «Закладаючи підвалини порядку денного ООН у галузі розвитку після 2015 року». Відкриваючи загальні дебати Генасамблеї, Генеральний секретар організації Пан Гі Мун зокрема закликав досягати Цілей розвитку тисячоліття, окреслити нову політику у сфері енергетики та екології, зміцнювати систему міжнародного правосуддя, досягти зупинення кровопролиття у Сирії.     

Загалом першого дня дебатів до делегатів 68-ї сесії звернулися близько 30 глав держав, серед яких був і Президент Віктор Янукович. Глава Української держави зазначив, що час до завершення виконання Цілей розвитку тисячоліття невпинно спливає, тому вироблення плану дій «Пост-2015», що має на меті формування цілей на наступний період, стає дедалі нагальнішим завданням міжнародної спільноти. 

Її друге ім’я — Доротея — менш відоме широкому загалу. А саме в ньому можна було б відшукати риси, які викликають подив у тих, хто й досі не розуміє феномену Ангели Меркель. Виявляється, жінки на ім’я Доротея вміють триматися за будь-яких обставин, що дає їм змогу виплутатися з найважчих ситуацій. Водночас здатні цілковито присвятити себе справі. Наділені залізною волею і блискавичною реакцією. Іноді здається, що вони народжуються з готовим планом на життя. Це рідкісний тип жінок, для яких завжди відчинені всі двері. То як, упізнали?  

Саме обговорення факторів успіху, що є фундаментом конкурентоспроможних, самодостатніх, правових держав і суспільств, а також глобальна економіка, енергетична безпека, лідерство та інновації — основні теми 10-го форуму Ялтинської європейської стратегії. І цілком очікувано, що більшість дискусій так чи інакше проходили через призму майбутнього саміту «Східного партнерства», де Україна планує підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. 
З огляду на те, що до фахової розмови в Ялті долучилися 250 провідних представників політичних, ділових і громадських кіл із 20 країн, серед яких зокрема Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте, Європейський Комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле, чинні та колишні високопосадовці європейських держав та інституцій, для українського керівництва в особі Президента Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Миколи Азарова цьогорічний форум «YES» цілком виправдано можна назвати домашньою репетицією перед Вільнюським самітом. 

Головною метою документа є інформування громадськості про структурні реформи, пов’язані з майбутнім підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. План реалізації інформаційної стратегії містить у собі соціологічні опитування з метою визначення підтримки населенням європейського курсу України, створення інформаційних тематичних програм для його висвітлення, організації конференцій і міжнародних форумів з питань державної політики євроінтеграції.
Як зазначено в повідомленні Інформаційно-аналітичного бюлетеня Кабінету Міністрів, Євросоюз готовий співпрацювати в інформаційній сфері й допомагати Україні інформувати громадян про європейські цінності, про які в українському суспільстві поки що існує вкрай низька поінформованість. 

Провідною темою ювілейного Форуму Ялтинської європейської стратегії стануть чинники успіху, які є фундаментом сильних, конкурентоспроможних, самодостатніх правових держав і суспільств. Інші теми дискусій, які увійшли до порядку денного нинішнього форуму YES, включають глобальну економіку, енергетичну безпеку, загрози та інновації, які змінять наше життя, а також тему лідерства. Особливу увагу буде приділено майбутньому Європи та зокрема перспективам України щодо інтеграції в європейські структури та співпраці з ними, повідомили напередодні організатори.