Про це під час брифінгу у Страсбурзі з нагоди оприлюднення річного звіту комітету заявив його голова Лятиф Гусейнов. Він відмовився коментувати можливість лікування екс-прем’єр-міністра України у Німеччині. «Оскільки подробиці та перспективи такого розвитку подій нам не відомі», — пояснив Лятиф Гусейнов.
Резонансні справи
Востаннє делегація СРТ побувала у Качанівській виправній колонії та Центральній клінічній лікарні Харкова у грудні 2012 року. Але, за словами голови комітету, відсутність повторних візитів «не означає відсутність нашого інтересу» до справи Юлії Тимошенко. «Ми надзвичайно уважно відстежуємо ситуацію і перебуваємо у тісному діалозі з українською владою та іншими організаціями з цього питання», — запевнив Лятиф Гусейнов. Члени комітету прискіпливо стежать за всіма резонансними індивідуальними справами, до яких, крім справи колишньої прем’єрки, у СРТ відносять також, наприклад, справу курдського політичного лідера Абдулли Оджалана чи членів російської рок-панк-групи «Pussy Riot». На думку членів комітету, вони привертають увагу громадськості та представників влади до тих проблем, з якими стикаються тисячі ув’язнених в усіх країнах-членах РЄ.
Рекомендації для виконання
Звіт про останній візит СРТ в Україну було оприлюднено у вересні. Лятиф Гусейнов, який входив до складу тієї делегації, сказав, що особисто зустрічався з Юлією Тимошенко в харківській лікарні.
«Матеріальні умови перебування пані Тимошенко в лікарні та якість наданого їй медичного обслуговування не дали нашим експертам приводів для занепокоєння», — нагадав він. Проте у звіті вони зафіксували свої сумніви щодо ефективності розслідування, яке українська влада провела з приводу «тверджень стосовно застосування неприпустимого поводження» з Юлією Тимошенко під час її транспортування з колонії до лікарні.
За словами Лятифа Гусейнова, українська влада вже надала відповідь комітету про заходи, «які були вжиті і продовжують вживатися у відповідь на наші рекомендації, частина з яких стосується справи Тимошенко». «Я не даватиму характеристики їх дієвості, — зауважив Лятиф Гусейнов. — Але повідомлення з Києва, що робота ведеться, до нас надходять».
Чи діє новий Кодекс
Лятиф Гусейнов нагадав також, що наприкінці жовтня делегація СРТ відвідала Україну з черговим візитом. Експерти Ради Європи вивчали, чи змінилося поводження представників міліції із затриманими в ізоляторах тимчасового утримування і кімнатах міліції після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України. Делегація побувала в установах досудового затримання Києва, Криму, Одеської, Вінницької та Дніпропетровської областей. Поки що всі висновки експертів є суворо конфіденційними. Звіт буде ухвалено комітетом у березні наступного року і лише після цього може бути опублікований за згодою української сторони.
До речі, саме конфіденційність є головним принципом співпраці СРТ і представників офіційної влади країн-членів РЄ. На запит комітету відповідні офіційні органи країни, до якої здійснюється візит, зобов’язані надати повний і беззастережний доступ членам його делегації до тих державних установ, де перебувають позбавлені волі. Це не лише в’язниці чи міліцейські дільниці, а й психіатричні лікарні, колонії для неповнолітніх чи центри з утримання нелегальних мігрантів.
Ми в Google+