РИНОК ЖИТЛА

Люди бояться брати іпотечні кредити за програмою 3% річних, бо не знають, як вона
фінансуватиметься 2013 року
 

Українські будівельні компанії не на жарт занепокоєні тим, що програма пільгової 3-відсоткової іпотеки за ініціативою Президента України  майже не працює. А саме вони вкрай зацікавлені, щоб громадяни купували у них житло, беручи участь у таких позикових починаннях. Про це йшлося на конференції з промовистою назвою «Чи працює пільгова іпотека 3%?». Нагадаємо, що на час підготовки статті до друку таких позик в Україні було надано лише приблизно 100.

Ніхто не дає гарантій

Цікаво, що виступи її учасників та подальші дискусії перетворилися мало не на сварки між будівельниками та представниками державних виконавчих органів. Найактивнішим був член ради директорів Конфедерації будівельників України, генеральний директор девелоперської компанії «ОМОКС» Олексій Кулагін. За його словами, причина відсутності активності населення в участі у такій програмі в тому, що воно не відчуває власної захищеності. «Адже людина підписується не під 3%, а під 16%, і компенсація має здійснюватися протягом 15 років. А захищеності цієї статті на всі 15 років немає. Ніхто не може гарантувати, що компенсація збережеться впродовж 15 років. Тому й маємо такий поки що невтішний підсумок», — заявив він.

Варто сказати, що девелопер тут має неабияку рацію: чимало людей не знають, чи працюватиме як слід ця програма наступного року.

До того ж, О. Кулагін повідомив, що нещодавно Нацбанк України, як кажуть, змінив правила гри: так, тепер для отримання такого кредиту необхідна інформація не про сукупний дохід родини, яка збирається брати позику, а лише того, хто підписуватиме угоду. Певна річ, що відтепер банки «відсіватимуть» набагато більше потенційних кредитоотримувачів, адже часто-густо дохід одного члена родини є не надто високим для одержання позитивного рішення на отримання позики.

Попри всі проблеми соціальне житло в країні все-таки будується. Фото з урядового порталу

Дивись на мене, роби, як я

Як раніше, так і зараз девелопери не задоволені тим, що вони мають (за їхніми словами) вкрай низьку дохідність (приміром 6%, як у компанії «ОМОКС»), тоді  як банки на різних кредитних програмах заробляють набагато більше. Гендиректор «ОМОКС» пропонує банкам услід за будівельниками знизити хоча б до 6—8% річних ставки за кредитами.

Втім, справедливо буде сказати, що дохідність будівельного бізнесу набагато вища, що, по суті, підтвердив на конференції виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації Павло Матіяш. Він поставив девелоперу запитання: «Якщо ви маєте такий низький рівень рентабельності, можливо, взагалі підете з будівельного бізнесу в інший, де ці показники високі?» Звісно, що конкретної відповіді на це запитання не було.

А рентабельність багатьох будівельних об’єктів набагато вища за 6%.

До речі, державні банки, які працюють за програмою 3% іпотеки, як і писав раніше «УК», не отримують жодних прибутків. Зрозуміло, чому досі майже нема охочих долучитися до програми комерційних банків.

Соціальне має невеликі площі

За словами П. Матіяша, девелоперам також не слід нарікати на будь-які прогалини у законодавстві чи бездіяльність державних органів, тому що чимало з тих, хто мають бажання «долучити» свої об’єкти до програми соціального житла, пропонують під нього майже елітне й за ціною, набагато вищою, ніж 7—8 тис. грн за кв. м. (стільки повинні коштувати саме соціальні квартири). «Нині ж деякі компанії-забудовники хочуть просто збути своє вже зведене житло, яке має великі площі, беручи участь у програмі Президента. Але квартира площею 80 кв. м. і за ціною 9—10 тис. грн за кв. м. може бути лише бізнес-класу», — повідомив він кореспонденту «УК».

Отже виходить, що компаніям-забудовникам для того, щоб долучитися до ініціативи Президента, треба будувати житло наново: з невеликими площами й закладати невисоку собівартість, проте не забувати про якість квартир. І завдання це не з легких. Тут місцеві органи влади та держава повинні подбати про те, щоб саме вони брали на себе левову частину всіх витрат на створення інженерних споруд та інших комунікацій.

Якщо на такі речі дивитися ширше, то свою дохідність за окремими програмами треба знижувати і банкам, і девелоперам. Тоді, можливо, і державних програм не буде потрібно, а люди зможуть завдяки вмотивованим цінам та дешевим кредитам (2—3% річних, як у будь-якій країні Заходу) без допомоги держави купувати собі житло. Так, будівельники люблять наводити яскраві приклади, коли часто зірки Голлівуда беруть іпотечні кредити (інколи під 1%) на купівлю шикарних вілл у США.