Директор департаменту проектного управління
та енергоефективності у сфері життєзабезпечення
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства
Станіслав ЗАХАРОВ
Цього року комунальники заявили про високий як ніколи рівень підготовки до опалювального періоду. Це, звичайно, тішить. Однак чомусь уже стає «доброю традицією», що ті чи інші огріхи і недоробки тепловиків «вилазять» у кращому разі одразу після увімкнення батарей, а в гіршому — коли вдарять сильні морози. Адже хай би як комунальники готувалися до зими, а брак серйозних фінансових вливань у ЖКГ таки дається взнаки.
Чи до всіх нештатних ситуацій готові комунальники і що б вони порадили споживачам? Ми запросили на «пряму лінію» «Урядового кур’єра» директора департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Станіслава ЗАХАРОВА. Він відповів на запитання читачів, які переймаються нюансами «теплових» проблем.
Аварійні бригади реагуватимуть оперативно
Оксана ГУТНЯК,
м. Черкаси:
— Коли вмикають опалення, чомусь завжди виникають аварійні ситуації. Хіба це підготовка до зими? Чому не поміняти все обладнання, щоб цих ситуацій не було?
— Говорячи про готовність до опалювального періоду, маємо на увазі насамперед, що налагоджуються котли, робиться ревізія запірної арматури, тобто готується система центрального опалення. Попри це, у нас у країні 16 тисяч котлів, а це 20% усіх, що існують, яким понад 20 років. Вони вже морально і фізично застаріли.
У нас майже 5 тисяч кілометрів теплотрас зношені, і їх потрібно міняти. Тобто справді у систему теплопостачання потрібно вкладати великі гроші, які обраховуються мільярдами. Нині в бюджеті таких коштів немає, тому аби забезпечити нормальну подачу тепла, створюються аварійні бригади. І вони оперативно реагуватимуть на проблеми, що виникнуть.
Мешканці будинків
на вулиці 50 років Жовтня,
№2/1 та вулиці Ленінців, №2,
м. Стаханов Луганської області:
— Наші будинки перебувають на балансі КП «Відродження». У цих будинках ліквідовують центральне опалення і переходять на індивідуальне. У нас немає грошей на встановлення автономних котлів, а в квартирах мешкають і старі люди, і діти. Як нам бути?
— Нам відоме це питання, воно на контролі нашого міністерства. Ситуація така. Програма децентралізації систем теплопостачання, затверджена сесією Стахановської міської ради, чинна з 2002 року. Кілька котелень у місті Стаханові відключили — триває перехід на індивідуальну систему опалення. Як запевнили в Луганській обласній державній адміністрації, правила такого переходу розроблено, громадянам пільгових категорій буде надано кошти — чи кредити, чи компенсацію, щоб вони змогли поставити індивідуальні опалювальні прилади. Усім іншим за власні кошти запропоновано встановити у помешканнях «автономку». Місцева влада, яка відповідає за опалення, запевняє, що програму майже реалізовано і місто без тепла не залишиться.
Іван ЦИРУЛЬНИК,
м. Київ:
— У мене старий газовий котел. Хочу поставити новий. Але не знаю, якому виробникові віддати перевагу. Може, підкажете?
— У якого виробника купувати котел, не маю права радити, бо це буде реклама. Скажу лише, що нині котли, які виробляють в Україні, хорошої якості, а їхня ціна удвічі-втричі нижча, ніж імпортних.
— І ще одне запитання. Як вибрати безпечний утеплювач для квартири?
— Насамперед дуже важливо перевірити, чи сертифікований той чи інший матеріал на території України, чи ні. Тому що були випадки, коли будинок утеплювали зсередини несертифікованим дешевим матеріалом на основі полізеціонатів, пінополіуретану. І через випари в помешканні отруїлися люди. А зовнішні роботи не повинні призвести до жодних наслідків. До виникнення грибків утеплення фасадів не призводить, оскільки матеріали всі синтетичні, органіки у них немає.
Холодно в кімнаті? Шукайте ковдру. Фото Володимира ЗAЇКИ
Як потрапити в зачинену квартиру?
Інна КОВАЛІВ,
м. Бориспіль:
— Ми вже два місяці без газу, і ні ЖЕК, ні жодні комунальні служби не можуть допомогти. Ми ходимо по колу. Щоб увімкнути нам газ, потрібно, щоб усі мешканці будинку були вдома, аби перевірити обладнання. Але один із сусідів, квартира якого розташована на нашому стояку, не живе там. І де він нині, ми не знаємо. Хто його має шукати, як це зробити, невідомо. Може, ви щось порадите? Куди нам звертатися і як вийти з цієї ситуації?
— Вам потрібно звернутися в місцеву держадміністрацію, в органи місцевого самоврядування. Вони мають спробувати знайти цю людину. Якщо ж не вдасться, у випадках аварійної необхідності їхні представники мають право увійти в квартиру, звичайно, із представником правоохоронних органів. По завершенні робіт потрібно зачинити двері, склавши акт про те, що майно господаря ніхто не чіпав.
— Та ми вже місяць тому звернулися, і безрезультатно. Нам відповіли: мешканця немає, ми не можемо в квартиру потрапити, будемо думати...
— Направте листа до нашого міністерства з копією їхньої відповіді. Щоб прискорити процес, ви можете надіслати його в електронному вигляді, вказавши номер відповіді. Спробуємо вам допомогти.
Ірина Василівна,
м. Київ:
— Хотіла б дізнатися про ситуацію, яка стосується будинку на вулиці Малиновського, 15/3. Перед першим під’їздом викопали величезний котлован. Щодня проходжу повз, дивлюсь, і складається враження, що ніхто цим не займається. Сусідка казала, що ходила в ЖЕК. Там їй нічого не можуть пояснити, кажуть: чекайте.
— Тут треба не в ЖЕК звертатися, а в місцеву адміністрацію. ЖЕК — це все-таки комерційна організація — чи він комунальний, чи приватний. Можливо, навіть не ЖЕК проводить роботи, а теплопостачальна організація — з огляду на те, чия то балансова власність. Ймовірно, вони намагалися щось налагодити, запустити і, очевидно, щось не вийшло. Адміністрація зобов’язана надати відповідь у найкоротші терміни, а можливо, вжити заходів впливу до того, хто викопав той котлован. Але якщо ви вважаєте, що місцева адміністрація питання не вирішує, можете звернутися письмово чи електронною поштою у наше міністерство, і ми вимагатимемо відповіді від КМДА.
— До речі, Оболонь цього літа була тільки з холодною водою. Скажіть, чи повинні ми платити за відсутність гарячої води?
— За гарячу воду ніхто не платить, якщо її немає. Ви можете звернутися до експлуатуючої організації. Навіть на телефонний дзвінок там повинні відреагувати. Мали б заміряти температуру води, якщо вона нижча за санітарні норми — 45 градусів, — не нараховувати плату, а зробити перерахунок за цей період. Можете зробити запит: прошу повідомити, за який термін нам не проводяться нарахування за гарячу воду. І вам повинні вказати, за який період таких нарахувань не буде. Але якщо у вас газове опалення, міськгаз повинен підвищити оплату за газ, який ви використовували для підігріву води. Звісно, якщо у вас немає лічильника газу. В будь-якому разі можете надіслати запит, і вам зобов’язані відповісти.
Сергій,
м. Київ:
— У нас плату за опалення беруть згідно з показниками будинкового лічильника тепла. А крім цього, щомісяця сплачуємо абонентську плату. Чи законно її беруть?
— Є сезонний і міжсезонний тариф. Сезонний — це коли плату беруть в опалювальний період. Міжсезонний — коли плату нараховують протягом усього року. А є змішаний тариф: коли 70—80% вартості послуги ви платите у зимовий період, а експлуатаційні затрати відшкодовуєте протягом усього року. Адже влітку також потрібно обслуговувати опалювальну систему, готувати її до наступної зими. Тобто нарахування абонентської плати абсолютно правомірне.
Лідія ГЛИБ,
м. Чернігів:
— У нас зараз уже затопили і в пологовому будинку, і в дитячих садочках, і в школах. Але виступав міський голова і сказав, що в минулі роки угоди на постачання газу укладали з облгазом, а тепер вони мають укладати угоди безпосередньо з НАК «Нафтогаз». Його непокоїть те, що нові угоди ще не укладено, і хтозна як буде впродовж опалювального сезону. Розумію, що не з вини нашого міського голови і не з вини комунальних служб ці угоди не укладено. Чого нам очікувати? Чи у нас топитимуть, якщо не буде таких угод?
— Лідіє Іванівно, не хвилюйтеся, безумовно, у вас топитимуть. Справді, є проблема з угодами. Нині приватизуються облгази, а НАК «Нафтогаз» — національна акціонерна компанія, яка є державною. Тому справді тепер укладені раніше угоди анулюються і укладаються нові угоди з НАК «Нафтогазом». Причому є випадки, коли комунальні теплопостачальні підприємства заборгували своїм обласним газопостачальникам, і під час переукладання цих договорів відбувається з’ясування стосунків щодо переуступки боргу. Тобто в нові договори вкладають відповідні зобов’язання. Тож інколи терміни укладення угод розтягнуті.
Але на подачу газу і на початок опалювального сезону цей процес не вплине. Він — скоріше для теплопостачальних підприємств, ніж для населення. Тут справді теплопостачальникам слід прискоритися. Розуміємо це і допомагаємо їм у роботі з НАК «Нафтогаз». Вони монополісти і подекуди проводять негнучку політику. Тож докладаємо зусиль, щоб процес укладення договорів не порушився. Але подача газу відбуватиметься все одно.
— Ще мене непокоїть питання тарифів. Наш міський голова каже, що різниця в тарифах іде з держбюджету, але є такі міста, як наприклад, Дніпропетровськ, Харків, Київ, де різниця в тарифах на одного мешканця становить за всіма видами послуг 300—500 гривень на душу населення. А в Чернігівській області — 2,5 грн. Міський голова каже, що така ситуація несправедлива. Хочу дізнатися: чи справді є такі розбіжності і чи варто нам очікувати на підвищення тарифів?
— Тарифи на сьогодні по всій країні справді дуже відрізняються. Якщо говоримо про опалення, то його середня собівартість становить 380 гривень за одну гігакалорію. А середні тарифи — 250—270 гривень. Треба подивитися, яке відшкодування за тарифом можливе в кожному місті. І у вашому зокрема.
Усі теплопостачальні підприємства залежно від різниці в тарифах справді подають дані про цю різницю в міністерство. Ми проводимо залік в НКРЕ на погашення різниці в тарифах. Усе залежить від того, який тариф було встановлено у конкретному місті чи області. У Чернігові затверджує тариф не міський голова, не виконавчий комітет міста, а Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг. Тому потрібно звертатися до неї щодо затвердження тарифів.
Сьогодні підстав для підвищення тарифів немає. Задля вирівнювання проробляється питання щодо введення коригуючого коефіцієнта. Тож хочемо запровадити інвестиційну складову в тарифи, і тоді підприємство могло б підвищити тариф лише на невеликий відсоток, скажімо, на 5—7. Для цього підприємствам, які надають житлово-комунальні послуги, потрібно затвердити свої інвестиційні програми. Тобто підвищення тарифів, безумовно, буде хоча б на коригуючий коефіцієнт, на інвестиційну складову. Але це буде поступово, щоб мешканці будинку могли провести енергоощадні заходи: зробити утеплення, встановити лічильники, щоб мати можливість економити.
Боржників стає дедалі менше
Ольга МІЩЕНКО,
м. Запоріжжя:
— У мене з опалення заборгованість. Кажуть, що будуть відключати весь будинок. Як у такій ситуації бути?
— Навіть якщо у вас є заборгованість за житлово-комунальні послуги, відключати вас не мають права, тому що вам повинні забезпечити санітарні норми вашого проживання. А якщо відключать — це вже порушення норм. Попри це, комунальники мають право звернутися до суду щодо стягнення заборгованості. Якщо суд винесе відповідне рішення — воно набуде чинності. Тож раджу вам подумати, з яких причин не можете сплатити. Можливо, вам належить субсидія. І потрібно її оформити. Але ні будинок, ні окрему квартиру відключати від тепла в опалювальний період ніхто не має права.
— Я розумію. У мене мінімальна пенсія, та я постараюсь погасити борги…
— Якщо мінімальна пенсія — тоді, безумовно, оформіть субсидію. Ви не повинні платити більш як 10% від свого доходу.
Валентина Вікторівна,
м. Рівне:
— Мешканці одних квартир платять за житлово-комунальні послуги вчасно, інші — ні. Коли починається опалювальний період, тепло постачають однаково і тим, і тим. Це несправедливо. Цю проблему якось вирішують, чи так і далі буде?
— На жаль чи на щастя, такий «колгосп» триватиме. Є санітарні норми забезпечення населення водою і теплом. Незалежно від того, платить людина чи ні, держава і місцевий орган самоуправління зобов’язані тепло і воду подати. Можливо, це й справедливо, з одного боку, тому що є багато причин, чому людина могла не заплатити. В житті, знаєте, як на довгій ниві. З іншого боку, необхідне нарахування пені боржникам. Я думаю, що її буде введено. І тоді через суд з таких людей стягуватимуть кошти.
Минулого року за житлово-комунальні послуги платило 98% населення. За підсумками першого півріччя цього року маємо вже 103%. Тобто бачимо позитивну динаміку щодо погашення боргів. Отже, тих, хто не платить, стає дедалі менше. І коли депутати захищають дуже маленьку частку населення — боржників — і не вводять пеню, то цим більшість споживачів ображають.
Олексій,
м. Вишгород:
— У нашому будинку на вулиці Шолуденка, 6б така ситуація. Коли здали дім в експлуатацію, в ньому був встановлений лічильник тепла, і ми платили за опалення за лічильником. Але позаторік чи торік змінився теплопостачальник і заявив: або у вас лічильника взагалі не було або він у вас не повірений. Нам почали нараховувати плату за тепло, згідно із площею квартири. Притому якщо раніше платили тільки в сезон, то нині — цілий рік. І плата набагато більша, ніж була. Ми всі збиралися, листи писали, і місцеві депутати займалися — все дарма. Не можемо з’ясувати, де той лічильник подівся, чому його не повірили. Не знаємо, як це питання можна вирішити.
— Згідно із законодавством, повірку лічильників повинен робити виконавець послуг, тобто підприємство, яке надає послуги з експлуатації житла. Однак, по-перше, немає відповідної методики, ніхто не пояснив, за чий рахунок цю повірку робитимуть. По-друге, якщо лічильник не стояв на балансі теплопостачальника, як він взагалі мав його обслуговувати, робити повірку, міняти, експлуатувати? Відповідей на ці запитання немає.
Тому ми йдемо шляхом зміни законів, які стосуються регулювання надання послуг у комунальному господарстві. Там має бути виписано, що той, на чиєму балансі перебуває або чиєю власністю буде цей лічильник, той його й експлуатуватиме, тобто повірятиме, ремонтуватиме і включатиме його обслуговування у свій тариф. Тобто, якщо цей прилад обліку буде на балансі теплопостачального підприємства, воно його обслуговуватиме, але у вас тариф буде трохи більший — через експлуатаційні й амортизаційні затрати. Якщо ж цей прилад буде на балансі будинку, тоді обслуговування включать у тариф з утримання дому. Я думаю, що вже з нового року ситуація зміниться.
А сьогодні — просто практична порада: вам варто скинутися грішми і зробити повірку за свій рахунок. Це питання ви можете легко вирішити, створивши ОСББ.
— А в якій організації можна зробити повірку?
— У центрі метрології вашого міста. Ви можете самостійно зняти прилад обліку, віднести туди, фахівці повірять, поставлять свою пломбу, а потім ви заберете лічильник. Це найпростіший і найдешевший спосіб, якщо у вас є спеціаліст, який його зніме і поставить назад. Якщо такого немає, можна звернутися до сервісної організації, яка зробить всі ці операції і принесе вам лічильник.
Володимир ДЕСЯТНИКОВ,
м. Харків:
— У нас уже включили опалення. А торік ми фактично залишилися без тепла в квартирі. Ми викликали комісію з тепломереж, і нам сказали: сусіди згори чогось наробили, треба щось переробляти. Акт не склали. Я так розумію, що доведеться викликати їх і цього року, і результат буде, мабуть, такий самий. Що робити в ситуації, коли тепло місто начебто постачає, але до квартири воно не доходить?
— Якщо у вашій квартирі температура не відповідає санітарним нормам, то я раджу письмово або навіть усно, по телефону, звернутися в експлуатаційну організацію. Її фахівці повинні протягом доби прийти, виміряти температуру у приміщенні і скласти відповідний акт, згідно з яким зробити перерахунок за тепло. Скажімо, якщо температура тепла в кімнаті нижча від норми на один градус, то це відповідає перерахунку 5% тарифу, а якщо різниця у температурах 15 градусів, то нарахування за опалення припиняють узагалі. Нині температура в опалювальних приміщеннях повинна становити не менш як 18 градусів тепла, а в кутових кімнатах — 20. Все, що нижче, підлягає перерахунку. Інше питання, яка у вас технічна несправність?
— Наскільки я знаю, сусіди робили ремонт і поставили чи то труби, чи щось інше…
— Треба відновити правильну роботу системи опалення. В такому разі вам слід звернутися до ЖЕКу. Якщо там не відреагують — тоді до органів місцевого самоврядування. Вони повинні йти до сусіда, вимагати, щоб він дав доступ до квартири бригаді, аби фахівці перевірили, чи все там правильно зроблено, винен сусід чи ні. Якщо винен сусід — треба вимагати, щоб він переробив систему.
— А чи можна ставити лічильники на кожну батарею?
— Можна, але це дуже дорого, і буде складне узгодження. Якщо система горизонтальна й у вас немає стояків в квартирі — тоді простіше. Нові будинки зараз будують з горизонтальною системою розгалуження, тобто стояк розташований у під’їзді, і від нього йде відгалуження на кожну квартиру, ось там справді ставлять лічильник без проблем.
Якщо стояки в квартирі — тоді це досить складно. Лічильник на кожну батарею ставити дорого й громіздко. За нашими підрахунками, один такий прилад обліку коштуватиме 5—7 тисяч гривень для квартири. Але головне, що теплообслуговуюче підприємство не візьме їх на експлуатацію, оскільки нині невідомо, де ставити датчики.
— Ми нині розробляємо комплексну систему обліку теплопостачання в будинку. В цьому разі датчик ставлять лише в одній точці — згори або знизу, і всі дані йдуть на загальний прилад обчислення. За кожним стояком дані підраховують. Тоді можна ставити термодатчик на кожен радіатор, і економити.
— А за кордоном уже давно ставлять на кожну батарею лічильники. У них горизонтальна система?
— Вони ставлять прилад-розподілювач, а насправді випаровувач найпростіший. Він показує не об’єм тепла, а період випаровування і температуру. Що більша температура і що більше часу, то більше випаровування. Намагалися і у нас встановити, тим паче, що це досить дешеві прилади. Але в нас швидко зрозуміли, що цей прилад незахищений. Люди кидали на прилад вогкий рушник, і випаровувалася не рідина у приладі, а з рушника. Тому цей метод у нас не прижився.
До того ж, у нас усі радіатори різні: один — 5 секцій, інший — 7, тому потрібно все перераховувати. А в Німеччині, наприклад, однакові радіатори у всіх приміщеннях.
Отже, у нас можливі такі варіанти. Якщо йдеться про новий будинок з горизонтальною системою розгалуження, там ставлять один лічильник на квартиру. А щодо старих будинків — хочемо розробити комплексну систему, коли весь будинок встановлює у себе датчики, але не на термопари, а на кожен стояк. Це не складно, не дуже дорого. Потім дані надходять на загальний обчислювальний прилад. Там за різницею температур роблять відповідні обрахунки, і ви маєте можливість сплачувати лише за тепло, яке до вас надійшло.
«Пряму лінію» підготувала і провела
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Станіслав ЗАХАРОВ. Народився 1961 року в м. Кіровськ Луганської області. У 1986 році закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут за спеціальністю «Економіка і організація будівництва». Працював на промислових підприємствах Краматорська, з 1996 року — заступником міського голови Краматорська. З 2011 року — директор департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
ДО РЕЧІ
Чи гріють у вас батареї?
З 15 жовтня Мінрегіон на своєму веб-сайті www.minregion.gov.ua запустив інтерактивну карту з телефонами диспетчерських служб у регіонах. За їх номерами можна буде звертатися у разі затримки з початком опалювального періоду, будь-яких ускладнень у роботі систем життєзабезпечення. У міністерстві в цілодобовому режимі здійснюють збір інформації про хід запуску тепломереж у регіонах, ведуть реєстр проблем, які виникають, вживають термінових заходів реагування.
Диспетчерська служба Мінрегіону працює цілодобово, повідомлення про комунальні проблеми приймають за телефонами: 207-18-04.
Контактні номери телефонів диспетчерських служб у регіонах (оновлені)
Область Контактний номер
1. Автономна Республіка Крим (0652) 54-45-24
2. Вінницька область (0432) 43-74-08; 43-79-89
3. Волинська область (0332) 77-81-30
4. Дніпропетровська область (056) 732-49-46
5. Донецька область (062) 305-08-11; 304-42-75
6. Житомирська область (0412) 47-47-12; 47-46-87
7. Закарпатська область (0312) 44-02-25
8. Запорізька область (061(2)) 787-52-13; 787-52-16
9. Івано-Франківська область (0342) 77-62-66
10. Київська область (044) 278-23-71
11. Кіровоградська область (0522) 56-34-18
12. Луганська область (0642) 93-24-87
13. Львівська область (032) 261-53-87
14. Миколаївська область (0512) 47-51-65
15. Одеська область (048) 718-95-82; 232-33-15
16. Полтавська область (0532) 56-23-36; 50-29-23
17. Рівненська область (0362) 28-99-56, 28-75-92
18. Сумська область (0542) 22-21-51
19. Тернопільська область (0352) 42-23-21
20. Харківська область (057) 705-21-53
21. Херсонська область (0552) 49-02-09
22. Хмельницька область (0382) 76-41-40
23. Черкаська область (0472) 37-54-72;37-28-84
24. Чернівецька область (0372) 55-43-12; 55-45-19
25. Чернігівська область (0462) 93-03-45
26. м. Київ (044) 234-20-35
27. м. Севастополь (0692) 54-32-38
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.
Ми в Google+