ГРОМАДА І ВЛАДА

Учасники «круглого столу» обговорили проект Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні

Невідомо скільки тривали б ще розмови про реформування місцевого самоврядування, скільки б ще концепцій щодо цього розглядалося і успішно було поховано, якби не час «Ч». Мається на увазі наближення остаточного розгляду Європейським Союзом питання щодо приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС на Вільнюському саміті в листопаді цього року. Саме ця подія та необхідність приведення нашого законодавства у відповідність з європейським, у тому числі щодо діяльності самоврядних громад, стало тим мотивом, який змусив усі органи влади врешті-решт перейти від слів до конкретних справ.

Повноваження розширять

Як зазначив віце-прем’єр Олександр Вілкул у своєму виступі на засіданні «круглого столу», учасники якого обговорювали проект Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, мета цього документа — підвищити ефективність управління регіонами у відповідності з кращими світовими практиками. Йдеться передусім не про перекроювання адміністративно-територіальних кордонів, а про перерозподіл повноважень на користь місцевих органів влади. Віце-прем’єр наголосив на уніфікації стратегії розвитку регіонів. «Багато регіонів — одна країна. Всі стратегії розвитку — від найменшої громади до обласного рівня — мають бути розроблені на основі єдиних стандартів, — наголосив урядовець. І підкреслив, що цьому має сприяти нова концепція реформування органів самоврядування, яка розроблена урядом на вимогу глави держави.

У принципі про те, що існуюча нині в Україні система місцевого самоврядування не задовольняє потреб суспільства, на всіх рівнях влади говориться не перший рік. Оскільки її функціонування в більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримки сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню високоякісних і доступних адміністративних та соціальних послуг шляхом сталого розвитку громади.

Парадоксальним можна вважати й те, що за останніх 22 роки кількість сільського населення України зменшилась на 2,5 мільйона, зникло 348 населених пунктів, а кількість сільрад збільшилась на 1067 одиниць. Із 12 тисяч територіальних громад у понад 4800 населення становить менше однієї тисячі, а у 1129 — менше 500 осіб. Щодо невеликих громад, то в більшості з них, згідно із законодавством, немає виконкомів місцевих рад, бюджетних установ, комунальних підприємств тощо. Фактично у них немає ніяких коштів на фінансування тих чи інших потреб населеного пункту, в якому вони проживають. Тож і не можуть здійснювати повноваження органів місцевого самоврядування та належним чином забезпечувати весь спектр послуг, які мають надаватися громадянам.

Попри те, що необхідність розв’язання проблем місцевого самоврядування знаходить розуміння і підтримку на рівні керівництва держави, настав час переходити від слів до конкретних справ. Це, зокрема, зазначила старший програмний менеджер Програми розвитку ООН в Україні Юлія Щербиніна. Наголосивши, що реформа місцевого самоврядування є ключем до реформування країни в цілому, оскільки вона фактично розпаковує економічний і соціальний потенціал місцевих громад зокрема, а в кінцевому підсумку — всієї країни.

На черзі також необхідність внесення змін не лише до законодавства, а й до Основного Закону держави. Адже Європейська хартія місцевого самоврядування була ратифікована Україною у 1997 році — вже після прийняття Конституції Україною.

Фото з сайту ifactoring.ru

Повноваження будуть. А фінанси?

Важко не погодитися і з виконавчим директором Асоціації міст України Мирославом Пітциком, який, так би мовити, дещо приземлив учасників «круглого столу». Він нагадав, що до реформи місцевого самоврядування почали готуватися одразу ж після ухвалення Конституції України. Було проведено чимало заходів, розроблено як мінімум сім концепцій, проте жодна з них так і не набула конкретного втілення. Тому нинішня — це останній шанс для реформ, оскільки з ними в питанні місцевого самоврядування наша країна катастрофічно запізнюється. А брак концепції породжує хаос у реформуванні. Як наслідок, центральні відомства давно вже почали створювати свої територіальні представництва. Це і прокуратура, і суди, і податкова, проводиться медична реформа і т. д. Проте кожне міністерство і відомство створювало свої адміністративні центри, враховуючи власні, а не інтереси територіальних громад. І тепер людям, щоб звернутися в правоохоронні органи, треба їхати в один райцентр, до прокуратури — в другий, податкову — в третій, а до суду — в четвертий. До цього хаотичного реформування можна віднести й те, що повноваження сільських рад і виконкомів фактично передано районним державним адміністраціям. Хоча ніхто дозволу на це у територіальних громад не питав.

Потрібно визначити також питання спроможності органів місцевого самоврядування на виконання ними своїх повноважень. Адже в Україні в середньому вони мають 20 євро на людину. У Польщі ця цифра становить 700, а в країнах Скандинавії — 2000 євро. Тобто доки ми говорили про реформу, в Польщі її провели і тепер мають на виконання повноважень у 35 разів більше коштів, ніж органи місцевого самоврядування в нашій країні. А таке жебрацьке становище фактично дискредитує місцеве самоврядування, і до самоврядних органів жителі тієї чи іншої територіальної громади для вирішення життєво важливих питань майже не звертаються. І хоча держава витрачає серйозний фінансовий ресурс на органи місцевого самоврядування, належної віддачі від цього не має. На думку виконавчого директора Асоціації міст України, всі мають нарешті усвідомити, що органи місцевого самоврядування повинні займатися не лише контролем за наданням належних комунальних послуг — вони мають стати стимулятором економічного розвитку суспільства. Адже, як свідчить практика, саме через зміцнення місцевого самоврядування йшли до економічного процвітання та демократизації всі найбільш розвинені країни світу.