ДАЛІ НІКУДИ

2013-й  керівники країн СНД оголосили
Роком екологічної культури

Володимир ГЕТЬМАН,
кандидат географічних наук,
для «Урядового кур’єра»

Бурхливий економічний розвиток призвів до тотальної антропогенізації природи, став одним з головних чинників, який породив безвідповідальне ставлення до неї як людей загалом, так і владних структур зокрема. Тут і парниковий ефект, дефіцит кисню та озонові діри, кислотні дощі, згубні концентрації радіоактивних ізотопів, хімічне забруднення грунту, води, харчових продуктів тощо. Причини виникнення глобальних проблем треба шукати у системі господарювання, де головне — прибуток, і в сучасній моделі цивілізації. Нині негативні процеси впливу людини на природу тільки прискорюються.

Сміття визначає цивілізованість

З науково-технічним прогресом людство, надбавши матеріальні блага, постало перед грандіозною проблемою чистоти довкілля. Як суспільство ставиться, приміром, до сміття, можна судити, наскільки воно цивілізоване. Індустріально розвинені країни, зокрема США, що зайняті стратегічними проблемами (фінанси, гонка озброєнь, торгівля), ніяк не візьмуть на себе роль лідера у рятуванні планетарної екологічної ситуації. А вони передусім відповідальні за тягар більшості глобальних навантажень на довкілля. Капітал, збагачення, гонитва за комфортом нині ще залишаються важливими суспільними орієнтирами.

Людиною продовжує керувати тваринний інстинкт до наживи, збройних конфліктів. Так, затрати на військові цілі у світі становлять колосальний запас капіталу. Це 1 трильйон доларів на рік (понад 2,7 мільярда доларів на день).

Проблема відходів нині набуває особливої гостроти. Це те питання, яке вимагає розумного розв’язання, що задовольнило б не тільки суспільство, а передусім природу. Думка, що біосфера нібито працює за принципом безвідходності, помилкова. Інакше це була б реалізація ідеї вічного двигуна — perpetuum mobile. У природі таке неможливе, оскільки в ній накопичуються речовини, які випадають з біологічного кругообігу (з певних об’єктивних причин) та формують у земній корі осадкові породи. Це відходи минулих геологічних епох або, як говорив В. Вернадський, колишніх біосфер.

Відомо, що за високої замкненості біологічного кругообігу хімічних елементів втрати речовин цих елементів становлять не більш як 3-5%. Тобто всі біогеохімічні цикли, які є незаперечною умовою існування біосфери, дають певну кількість відходів.

Невже так складно: комунальникам — встановити біля будинків по кілька баків для сміття, а усім нам — вкидати у них непотріб роздільно? Фото Володимира ЗAЇКИ

Світ іде до теплового хаосу

Навіть за повного використання всіх компонентів різних ресурсів уникнути, приміром, теплового забруднення неможливо. Загалом застосування другого закону термодинаміки (наявність у природі асиметрії, тобто однакова спрямованість усіх процесів) до макроскопічної системи Всесвіту свідчить про його теплову смерть. Сучасна цивілізація швидкими темпами розтринькує накопичену біосферою впродовж сотень мільйонів років природну енергію, збільшуючи ентропію.

Згідно з законом піраміди енергій (правило 10%), на кожному трофічному рівні у природних ланцюгах живлення енергія також розсіюється. У 90-відсотковому обсязі! Цей закон зумовлює дію закону направленого потоку енергії. Енергія Сонця, засвоєна організмами-продуцентами шляхом фотосинтезу, розсіюється в навколишньому середовищі у вигляді теплової енергії або енергії низької якості. Це своєрідна контрибуція, яку «виплачують» природі організми, збільшуючи ентропію.

Крім теплових відходів, людство нині продукує у неймовірних кількостях відходи виробничі (промислові), побутові й навіть інформаційні.

У місцях накопичення відходів, зокрема у товщах відходів хімічних виробництв, сховищах мінеральних добрив і пестицидів, відвалах породи (біля вугільних шахт, кар’єрів) проходять хімічні реакції, про напрямок і характер яких, склад утворених хімічних речовин ніхто не має уявлення.

Незмінним супутником людської цивілізації стали побутові відходи.

Левову частку твердих побутових відходів становлять вироби з поліетилену, зокрема полімерні пакети (9% усіх відходів людства). В умовах перманентної енергетичної кризи на виробництво поліетиленових пакетів витрачають мільйони (!) тонн нафти. Розкладається поліетилен не менш ніж через 500, а то й тисячу років.

У світі до поліетилену негативне ставлення. Так, восени 2011 року виробництво поліетиленових пакетів було заборонено в Єгипті й Аргентині. Згідно з ухваленим законом, у Буенос-Айресі протягом найближчих двох років поліетиленові пакети мають бути замінені на паперові або зі спеціальних матеріалів, які швидко розкладаються.

В Україні з 200 тисяч поліетиленових пляшок і пакетів, які накопичуються щорічно, переробляють лише 7% (у Швеції — 90%, Німеччині — 70%).

Однак, здається, в кінці тунелю з’явилося світло. Найближчим часом поліетилен буде замінений на екологічно чистий спанбонд (англ. — spunbond) — легкий, міцний матеріал, який виготовляють із 100% поліпропіленових волокон. Під дією сонячного світла спанбонд розкладається всього за 10—12 місяців, а без нього — протягом 3—5 років. Під час горіння він не виділяє токсичних речовин — лише вуглекислий газ і воду.

Утилізація — найперспективніший метод

Найвідоміші операції поводження з відходами — зберігання, захоронення, утилізація. Найперспективніша утилізація — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Водночас це екологічна проблема світового масштабу. Якщо існує дефіцит ресурсів та енергії, то логічно їх отримувати з відходів. Як? Хто як зуміє. Свою столицю шведи опалюють, використовуючи переробку відходів.

Застосовуючи всі доступні способи переробки, людству, можливо, вдасться зробити більш замкнутим кругообіг хімічних сполук та елементів, звівши до мінімуму відходи.

В Україні ще не готові до розподілу (у баках для сміття) побутових відходів (на пластикові, органічні, металеві, скляні, батарейки тощо). У Києві тільки 5% сміття сортують роздільно. Можливо, варто почати робити це на територіях національних природних парків.

Подібне вже практикують, приміром, у національному парку Еверглейдс (США, штат Флорида). Тут використовують кольорові контейнери для роздільного збирання сміття. У синій контейнер можна класти різні металеві бляшанки, фольгу, скло, пластик; у зелений — органічні відходи, недоїдки; у чорний — усе інше.

Загальна площа земель, зайнятих відходами, тобто звалищами (сховищами) сміття складає приблизно 170 тисяч гектарів (донедавна було 130 тисяч гектарів, або 5% території України). З цих відходів 95% не переробляють!

В Україні тверді побутові відходи складають, за останніми даними, на 4157 міських звалищах площею 7,4 тисячі гектарів. Знешкоджували побутові відходи в недалекому минулому на трьох сміттєспалювальних заводах у Києві, Харкові та Дніпропетровську, які на 80% не відповідали нормам екологічної безпеки. Нині залишився тільки один — у Києві, якому продовжено термін ще на кілька років.

«Чистим містом» зацікавилися бізнесмени

Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами підготовлено проект «Чисте місто» щодо будівництва в Україні 10 потужних комплексів з переробки сміття, які візьмуть на себе десятину подібних відходів у країні. Життя змушує бізнесменів цікавитися сміттям. Зокрема Дмитро Фірташ має намір вкладати гроші у вищезазначений проект. Однак переважну частину грошей влада вирішила зібрати з простих людей.

Тому підготовлено ще один законопроект щодо обкладання обліковими ставками виробників та імпортерів пакувального матеріалу. Найдорожчу ставку заплановано ввести на пластмасу (за кілограм — 85 копійок). Відповідно, подорожчають товари (харчові продукти), загорнуті в целофан, мінеральна вода у пластикових пляшках тощо. Хоч сміття вже стало дорогим задоволенням для простолюду. Приміром, жителям Києва вивезення сміття на звалище або сміттєспалювальний завод обходиться 50 мільйонами гривень щороку.

Якщо Україна у найближчий час не створить налагоджену й надійну програму переробки відходів, то вже незабаром може стати суцільною територією екологічного лиха.

У планетарному масштабі існує дуже цікава екологічна закономірність. Зміст її такий. У природі проходять сукцесії (поступові незворотні зміни) — первинні і вторинні (демутаційні). Ці зміни супроводжуються переходом одного біо-, геоценозу (угруповання рослин і тварин) в інший природний комплекс до набуття рівноваги з навколишнім середовищем.

Замість, приміром, озера внаслідок заростання (обміління) утворюється болото. Чому? Продукти життєдіяльності організмів озера стають для них отруйними, шкідливими. Тому ці організми поступово зникають, сходять зі сцени життя. Їх місце займають інші (нові) організми, для яких умови життя, створені продуктами життєдіяльності попередніх (старих) організмів стають нейтральними, а то й корисними. Як наслідок, виникає нова екосистема («болото» з його рослинами і тваринним світом). 

Насамкінець. Відходи нинішнього суспільства, накопичуючись, створюють умови, не придатні для існування людини розумної. Відтак стимулюють еволюцію людини, виникнення нового біологічного виду, для якого сміття буде звичним елементом життя. Або нове творіння еволюції використовуватиме свої відходи раціонально.

Екологічна культура, будучи формою пристосування людини до навколишнього середовища і формою його раціонального перетворення (освоєння), на нашу думку, може стати одним із дійових шляхів виходу з екологічної кризи.

Вродженою властивістю розуму, як вважав Кант, є доброта. Людський розум наділений від Бога добром. Мудрість (тобто розум і добро) — той ідеал (в контексті екологічної культури), який, сподіватимемося, і стане порятунком нинішньої цивілізації від самознищення.

ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ

Найвища у світі гора побутового сміття розташована на східному узбережжі Північної Америки, на південь від штату Мен. Це звалище сміття Фреш-Кіллз на Стейтен-Айленді у Нью-Йорку. Воно у 25 разів перевершує за об’ємом одне з чудес світу — піраміду Хеопса в Єгипті.