Європейський Союз має визнати, що Україна, як і будь-яка інша європейська держава, може в майбутньому стати членом ЄС. Ця перспектива — ключовий орієнтир і мета, заради якої проводяться реформи, заявив Президент Петро Порошенко ще на квітневому саміті Україна — ЄС у Києві. З цією упевненістю глава нашої держави поїхав до Риги на четвертий саміт «Східного партнерства».
Шлях долатимемо разом
Очікування справдилися: у декларації, схваленій за результатами саміту «Східного партнерства» Європейською народною партією, лідери ЄНП заявили, що всі країни «Східного партнерства» «повинні бути вільними і суверенними в реалізації права визначати своє майбутнє, зокрема вступати в будь-які міжнародні організації або союзи, не піддаючись невиправданому зовнішньому тиску, погрозам або залякуванню». Що ж до ЄС, то він і надалі підтримуватиме суверенний вибір цих країн та їхніх народів.
Щоправда, учасники саміту з Європейської народної партії заявляють про необхідність різного підходу до країн-учасниць програми ЄС «Східне партнерство» та визнання їхніх європейських прагнень. Про це вони записали у спільній декларації. Мовляв, ці країни «дуже різні й мають різні амбіції з різними очікуваннями». Тому слід розробити таку політику, яка б урахувала таке розмаїття, і застосовувати індивідуальний підхід до країн-партнерів.
Ця політика має бути далекоглядною і гнучкою, щоб забезпечити довгострокові стимули для всіх партнерів, зокрема тих, які мають європейські устремління. А ще стара Європа нагадує партнерам, що «європейська перспектива — рушійна сила для реалізації реформ у цих країнах і ще більше зміцнює їхню відданість спільним цінностям і принципам». Ідеться про демократію, верховенство права, боротьбу з корупцією, створення сильної та незалежної судової системи, дотримання прав людини.
На саміті запевняли і навіть записали у декларації, що «Східне партнерство» не спрямоване на завдання шкоди чи ускладнення двосторонніх відносин із Російською Федерацією чи з будь-якою іншою третьою стороною, а навпаки — відкрите до розвитку спільної діяльності для створення найсприятливіших умов сталому розвитку країн-сусідів.
Чи не тому учасники форуму наголошували, що про повноцінне членство претендентів до ЄС не йдеться. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер такої самої думки. Він вважає, що саміт «Східного партнерства» повинен гарантувати європейську перспективу. З ним солідарний президент Європейської Ради Дональд Туск. На його переконання, саміт — не місце для проголошення «гігантського кроку вперед». Туск віддає перевагу поступовому розвитку партнерства.
Стосовно України передусім ідеться про запровадження вже у 2016 році безвізового режиму за результатами виконання необхідних для цього критеріїв. У декларації саміту сказано, що «лідери ЄС, ЄНП та країн «Східного партнерства» з нетерпінням чекають запровадження безвізового режиму з Україною і Грузією в 2016 році, після остаточного звіту Європейської комісії на основі оцінки виконання відповідних критеріїв».
Це підтвердили й очільники кількох держав. Зокрема Канцлер Німеччини Ангела Меркель ще перед початком пленарного засідання саміту заявляла, що для України буде закріплено перспективу безвізового режиму до кінця цього року в разі виконання обумовлених критеріїв. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма та Президент Литви Даля Грібаускайте були солідарні з німецьким канцлером, заявивши, що визнають європейські прагнення всіх східних партнерів і підтримають усі реформи, які проводяться заради цього.
Для України дуже важливою стала не лише підтримка її європейського вибору, а й засудження учасниками ризького зібрання воєнної російської агресії. У підсумковій декларації саміту це знайшло відображення. Там сказано і про анексію Криму, окупацію частини Донецької та Луганської областей.
Лідери ЄНП підкреслили важливість пошуку мирного та узгодженого врегулювання заморожених конфліктів у регіоні. Інакше є пряма загроза європейській безпеці. Здається, європейці врешті зрозуміли, що навіть повного виконання мінських домовленостей замало для поліпшення відносин між Україною й Росією. Тому вважають за потрібне розпочати дискусію щодо можливого направлення місії ЄС для реального, а не формального виконання мінських домовленостей.
Фінанси — запорука успіху
Окрім порозуміння у сфері політики, не менш важливими були домовленості, які стосуються економіки. Так, Європейська комісія підписала з урядом України меморандум про порозуміння щодо надання Києву макрофінансової допомоги в сумі 1,8 мільярда євро. Церемонія відбулася з участю Президента України. Свої підписи під документом, який готували й узгоджували майже п’ять місяців, від Єврокомісії поставили віце-президент Валдіс Домбровскіс, а від української сторони — міністр фінансів Наталія Яресько та голова Національного банку Валерія Гонтарева.
За словами віце-президента ЄК, програма фінансової допомоги ЄС Україні найбільша для країн — не членів Союзу. Вона надходитиме трьома траншами: перші два виплатять у другій половині 2015 року, третій — на початку 2016-го. До того ж варто нагадати, що ця допомога йде слідом за двома попередніми обсягом 1,61 мільярда євро, виданими протягом травня 2014-го та квітня 2015 року.
«Меморандум передбачає не лише допомогу, — пояснив Валдіс Домбровскіс, — а й зобов’язання України щодо впровадження реформ. Ми підтримуємо зусилля, спрямовані на посилення економіки України, а також зв’язків країни з ЄС».
У слові-відповіді міністр фінансів України зазначила, що допомога ЄС свідчить про віру Євросоюзу в те, що наша країна зможе пройти цей складний період. Нині вона докладає значних зусиль у питанні боротьби з корупцією, створенні сприятливішого бізнес-клімату та чеснішої системи оподаткування.
Не лише європейці виявили повну солідарність з Україною на ризькому саміті. Важливою була підтримка співвітчизників, яку відчувала наша делегація. Петро Порошенко зустрівся з учасниками форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» від України і подякував їм за підтримку нашого європейського вибору.
Президент високо оцінив величезний внесок діаспори в європейську інтеграцію України, нагадавши, що українці в усьому світі не зневірились, а згуртувались і відстоювали свій європейський вибір після того, як колишня влада відмовилася підписувати Угоду про асоціацію.
«Україна як ніколи нині потребує єдності і всередині країни, і в ЄС. Україна як ніколи потребує солідарності з ЄС. І наше з вами завдання — забезпечити єдність і солідарність кожен на своєму місці», — наголосив Президент і пообіцяв, що влада України зробить усе від неї залежне, щоб Угода про асоціацію з ЄС у повному обсязі набула чинності з 1 січня 2016 року. Підмурок для цього вже закладено: парламенти 18 країн ЄС ратифікували документ. Україна закликає інші держави Євросоюзу долучитися до цього процесу.
Президент залишився задоволеним рішеннями, ухваленими на саміті «Східного партнерства», які спрямовано на політичну та економічну підтримку України, допомогу в реалізації тих завдань, які стоять на шляху до ЄС. На цьому він наголосив і під час двосторонніх зустрічей із Канцлером ФРН Ангелою Меркель, Президентом Франції Франсуа Олландом і Прем’єр-міністром Великої Британії Джеймсом Кемероном.
Ми в Google+