ДОБРИЙ ПРИКЛАД

Впродовж багатьох років регіон традиційно утриму є найвищий у державі темп приросту природно-заповідних територій

Від екологів якось почув розповідь про те, як відреагував свого часу керівник Радянського Союзу Микита Хрущов на пропозицію вчених охороняти природу.

- Охороняти природу?! - перепитав він ініціаторів. - Від кого - від робітників і селян?!

Нині ця легенда вже стала історичним анекдотом, з якого сміється навіть п'ятикласник. Бо, на щастя, суспільство дійшло до розуміння: ми - лише частка матері-природи. І щоб вижити, у нас немає іншого виходу, як берегти її. А взірців на планеті багато. Це й відновлена чистота європейських річок, величезні африканські резервати, позитивний приклад законодавця моди на збереження особливо цінних у природному відношенні територій - Сполучених Штатів Америки. Саме в цій країні 1872 р. уряд прийняв рішення про створення першого в світі національного природного парку - Йєллоустонського. Нині тут майже чотири сотні національних парків і заповідників із збереженою в первозданному вигляді природою, з якими щорічно знайомлять понад 300 мільйонів відвідувачів. Мандрівки в національні парки - ще й величезний, сповна задіяний потенціал для виховання патріотизму власних громадян та багатомільярдний бізнес, що годує сотні тисяч людей і дає чималі податкові надходження державі.

Гектари - не самоціль!

Заповідна справа має на волинських землях чималу історію. Відомо, що в першій третині минулого століття поблизу Луцька два резервати охороняли первинний праліс, ще два -рододендрон жовтий, а найбільший - площею 930 га болото Князь Багон - лосів під Шацьком... Ще були приватні ліси князів Радзивілів, де проводилися чи не найкращі в Європі полювання - навіть головний єгер та лісничий третього рейху, рейхсмаршал Герман Геринг приїжджав сюди на відпочинок. За суттю своєю через тодішні князівські підходи до ведення лісового господарства вони теж були величезними природничими резерватами, хоча й не мали суворого державного охоронного статусу.

Перший список особливо цінних пам'яток природи Волині радянських часів з'явився 1977 р. Покійним уже нині природоохоронцем Йосипом Романюком він оформлений у брошуру "Заповідні об'єкти Волинської області". У ній - розповідь про те, що на державному обліку перебувають чотири ландшафтних заказники, 153 пам'ятки природи, в тому числі сім - загальнодержавного значення. Загальна площа усіх взятих під охорону держави пам'яток становить 7490 га.

Показовим є ще один факт: через 10 років площа мережі заповідних об'єктів зросла в області майже у вісім (!) разів - до 58 з лишком тисяч гектарів. Цьому сприяла насамперед активна позиція тогочасного місцевого керівництва і, звичайно, згаданого старшого інспектора обласної інспекції з охорони природи Йосипа Романюка та її керівника Григорія Жирнова.

- Наступний серйозний крок у зміцненні позицій природоохоронців був зроблений перед здобуттям Україною своєї незалежності. Волинська обласна рада першого демократичного скликання прийняла рішення втричі збільшити в регіоні площу природно-заповідних об'єктів і вдвічі - площу створеного у 1984 р. Шацького національного природного парку, - розповів Ростислав Мігас, котрий упродовж 16 років беззмінно очолював команду місцевих екологів. - Попри сумніви скептиків, ми не тільки виконали поставлене владою завдання, а й пішли далі.

У 2007 році в регіоні було вже понад 193 тис. заповідних гектарів. Нині цей показник піднявся ще вище - до 222 тис. га.

- Сюди входять відомі далеко за межами країни Черемський природний заповідник та національні природні парки -Шацький, "Прип'ять - Стохід", "Цуманська пуща". Але основна маса - це відносно невеликі, "точкові" природні об'єкти, -повідав завідувач сектору заповідної справи Державного управління охорони навколишнього природного середовища Ігор Квач. - Загалом - 375, у тому числі 26 -загальнодержавного значення. Це 11,03% території області -вдвічі більше аналогічного загальнодержавного показника!

"Застовпити", аби не "прихватизували"

Показово, що гектари й відсотки заповідності не є самоціллю, хоча тут знають, що у сусідів-поляків подекуди вона сягнула 40% усієї території.

- Мета "набирання площ" в іншому. Ми, образно кажучи, маємо "застовпити" для майбутніх поколінь особливо цінні в природоохоронному відношенні землі. Це, найперше, лісові урочища, болота, заплави річок, озера тощо, де нині є червонокнижні чи особливо цінні види рослин і тварин, - говорить нинішній начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Світлана Якубишена. - Категорично не можна допускати, наприклад, забудову тих самих прибережних зон. Бо волинські ліси, річки, озера - спільне багатство волинської громади! І кожен із нас незалежно від статусу й статків має право користуватися тим, що Творець дав людям. А це, переконані ми, означає: потенційні будівельні майданчики для скоробагатьків не повинні перешкоджати доступу громадян до тих же, наприклад, пляжів.

Ось тут і допомагає втриматися від спокус і вистояти під натиском "шановних людей" заповідний статус того чи іншого місця. Саме тому й став, наприклад, лісовим резерватом наближений до обласного центру Гаражджинський ліс, що вже не один рік є спокусливим місцем для приватної забудови грошовитих бізнесменів.

Не буду ідеалізувати ситуацію і твердити: природоохоронне законодавство в області в цій царині дотримано повсюдно з точністю до останньої крапки. Ні, звичайно! То тут, то там періодично виникають конфлікти із забудовниками через "посаджену" у водоохоронній зоні сауну чи будиночок для відпочинку. Є таке, і нікуди від цього не дінешся!.. Така ми країна... Але те, що в регіоні, на відміну від, скажімо, столиці, немає масових фактів захоплення берегової лінії озер і масштабних забудов там, де зводити їх не можна, -факт! Тобто найцінніші з рекреаційної точки зору території попри дику "прихватизацію" минулих років таки залишилися в спільному володінні громади завдяки тому, що були оголошені заказниками і прийняті під особливу охорону держави.

Але на цьому робота з нарощування площі охоронних територій не завершена. Тепер дедалі більше уваги приділяється забезпеченню в них належного природоохоронного режиму, використанню в освітніх та рекреаційних цілях. Це найцікавіші натурні майданчики для вивчення природи Західного Полісся, яка - попри ХХІ століття! - в багатьох місцях ще досі залишається terra іncognіta.

Кільцева навколо сьомого дива

Але у волинської влади на природно-заповідний фонд є ще один, чисто утилітарний погляд. Національні парки області, заказники, пам'ятки загальнодержавного і місцевого значення - це ще і об'єкти підвищеної уваги туристів. У тому числі - з-за кордону. І водночас - надія місцевих громад на нові податкові надходження від туристського бізнесу. Його бурхливий розвиток в останні роки особливо помітний біля Шацьких озер. Влітку за рахунок відпочивальників населення цього району збільшується втричі. І кожен із гостей має потребу в місці для ночівлі, хоче десь харчуватися та якнайцікавіше провести час.

Ось де поле діяльності для місцевого підприємливого люду! І багатьом жителям району, як показує практика, впродовж короткого весняно-літнього сезону вдається заробити стільки, що, на заздрість селянам з інших куточків, може вистачити і до наступного року. Молоко, сметана, сир, пиріжки, набори овочів і приправ для юшки, гриби, ягоди, сушена, в'ялена і копчена риба, у тому числі й знамениті світязькі вугри, м'ясо на шашлики - усе це місцевим селянам дає чималий заробіток: ціни бо - курортні. Оберемок дров для вогнища, наприклад, може вартувати й 20-25 грн.

- Свого часу саме до Шацького національного парку була прокладена одна із найкращих в області автомобільних доріг: турист повинен мати умови для швидкого доїзду!.. За кілька років, як гриби навколо озера, повиростали десятки і десятки приватних баз відпочинку, - розповів голова райдержадміністрації Володимир Найда. - Нині, аби не постраждало озеро, що визнане одним із семи природних чудес України, вже підключені до централізованого водовідведення бази відпочинку в урочищі "Гряда". Триває підготовка до будівництва каналізаційного колектора у селі Світязь. Уже не один рік діє ефективна, відлагоджена система збору побутового сміття на берегах озер.

На очах змінюються в кращий бік і оселі жителів. У район із збереженою природою частіше кидають погляди й інвестори, яких, якщо говорити відверто, на Полісся заманити не так просто.

- Більше семи місяців було протистояння, пов'язане із намаганнями влади прибрати з міжнародної траси, що проходить через Шацьк, місцевий базар. Ми доводили людям: не може бути на нормальному курорті торжище на дорозі, - розповів голова облдержадміністрації Борис Клімчук. - Новий, сучасний базар, де є належні умови для торгівлі, в тому числі м'ясом і рибою, недавно таки ввели в дію. Підприємці і селяни перейшли на нього. І що ви думаєте: підходили до мене дякувати за створені для торгівлі зручності жіночки, котрі торік протестували проти новобудови. Тепер взялися за будівництво сучасної кільцевої дороги навколо Світязя, реалізацію інших природоохоронних програм. І це нормально - природні ресурси мають служити людині. Але так, щоб не зазнавати з її боку шкоди і не вичерпуватися!

В останніх реченнях - один із секретів високих темпів заповідання на Волині особливо цінних територій, що беруться під посилену охорону. Бо вже нині чиста природа дає можливість заробити селянину й робітнику навколо Шацьких озер. А незабаром, як це є в розвинутих країнах, прикрасять життя наших дітей та онуків й інші збережені озера, річки, ліси.

На це, в усякому разі, сподіваються ті, хто розуміє й підтримує розвиток заповідної справи на Волині. А те, що Кабінет Міністрів України до 2015 року поставив завдання вдвічі підняти відсоток заповідності в державі, тільки додає їм ентузіазму.