Корумпованість судової системи стала однією з причин революції Гідності. Адже люди вже не знали, де шукати правди, окрім Майдану. Одна з найсуттєвіших причин цього — те, що судді замість того, аби виносити справедливі рішення та керуватись буквою закону, часто думали лише про власне збагачення. Не краща ситуація була й з електронними біржовими торгами конфіскованим майном, в яких могли брати участь лише обрані.
Тож проблема реформування органів юстиції є нагальною. Сьогодні вже багато чого вдалося зробити, попри спротив тих чиновників, які звикли брати хабарі й не хочуть жити по-новому.
Довіряй, але перевіряй
Одним із перших кроків із метою наведення ладу в органах юстиції була підготовка законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України». Задля максимальної ефективності реформування судової системи зазначений закон розробляли разом із громадськістю та юридичною спільнотою. Цим нормативним актом передбачено, що протягом шести місяців буде проведено спеціальну перевірку всіх суддів, які виносили рішення про обмеження прав громадян під час акцій протесту, кидали за ∂рати і затримували активістів, приймали рішення про заборону мітингів тощо. А також тих, чиї вироки потім оскаржувались у Європейському суді з прав людини, який виносив рішення проти держави Україна, зауважив міністр юстиції Павло Петренко.
Він підкреслив, що справді революційним можна назвати ухвалений парламентом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», який підготувало Міністерство юстиції. Відтепер за всі корупційні правопорушення передбачено кримінальну відповідальність. Також введено зовнішній контроль за достовірністю даних, зазначених у деклараціях про майно та витрати державних службовців. Подані декларації перевірятимуть податкові органи на відповідність реальним витратам та майновому стану чиновника і його сім’ї. І що дуже важливо, цим законом передбачено механізми конфіскації коштів, отриманих державними службовцями злочинним шляхом. Українські банки зобов’язали надавати інформацію податковим органам стосовно вказаних у декларації відомостей під час проведення перевірки. Пропозиція та обіцянка хабара також стали кримінальними злочинами.
Окрім того, зазначив Павло Петренко, уряд підтримав ініціативу Мін’юсту про невідкладну ратифікацію Римського статуту щодо Міжнародного кримінального суду. Це дасть можливість розглянути у Гаазькому трибуналі злочини, які підпадають під юрисдикцію міжнародного кримінального суду, та притягнути до відповідальності посадових осіб Російської Федерації, які давали вказівки військовим вчиняти злочини на території Криму. Аналогічна ситуація і з військовими злочинцями на сході України.
Дорогі бланки
Багато питань виникало в українців і до діяльності самого Мін’юсту, де не гребували корупційними схемами.
— Нам за три місяці вдалося ліквідувати низку корупційних схем, які фактично дозволяли попередньому керівництву Мін’юсту виводити з бюджету сотні мільйонів гривень, — наголошує міністр юстиції Павло Петренко. — Перша — так звана схема, яка використовувалась при закупівлі державою бланків реєстрації відповідних дій. Ці бланки закуповували за завищеною ціною. На них наносили голограми, які виробляла приватна компанія. Наприклад, вартість бланка становила 10 гривень, з них 7,50 була ціна голограми, яку виробляла одна приватна компанія. Своїм рішенням ми прибрали вимогу щодо цієї голограми і зекономили в бюджеті приблизно 500 мільйонів гривень.
Щодо отримання свідоцтва нотаріуса. Тут також була корупційна складова. «Вартість» отримання свідоцтва нотаріуса становила від 20 тисяч доларів у депресивних регіонах до 160 — у місті Києві.
Разом із нотаріальною спільнотою Мін’юст створив робочу групу, яка вже готує низку змін до законодавства щодо роботи нотаріату. Така процедура знищить корупційну складову, яка досі існувала. Новація передбачає таке: усунення будь-яких бюрократичних перешкод у процесі подання зацікавленими особами документів щодо допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Для цього документи подаватимуть безпосередньо до Мін’юсту, що прискорить процес організації цього іспиту з двох до одного місяця. Складатимуть кваліфікаційний іспит через систему незалежного електронного анонімного тестування у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату. Проведення кваліфікаційного іспиту відбуватиметься не рідше чотирьох разів на рік, а не один раз, як це було раніше. Це серйозна реформа на рівні Мін’юсту, яка прибирає з системи корупційних схем приблизно на 10 мільйонів доларів у рік.
«Знешкодити» черги
Донедавна, щоб отримати приміром закордонний паспорт, потрібно було вистояти довжелезну чергу та ще «заплатити» кому потрібно. Подібна ситуація з більшістю документів.
— Зараз відбувається реформування державної реєстраційної служби. Тут теж була масова корупція. Попередній уряд блокував рішення про передачу цих послуг до центрів адмінпослуг на місцях, — наголошує Павло Петренко. — Ми ж виступили ініціаторами прийняття відповідної постанови уряду, яка передбачає передачу 52 адміністративних послуг відповідним центрам на місцях. Суть роботи цих центрів дуже проста. Там працюють оператори, які не приймають управлінських рішень. Їхнє основне завдання — прийняти документ у відвідувача і надати інформацію, коли той отримає його назад як готову послугу. Так прибирається контакт між державним службовцем і споживачем. Тож просто немає кому давати хабар.
Такі центри вже відкрито в Миколаївській області і Миколаєві, а також у Луцьку, Львові, Києві.
В одному центрі можна буде оформити понад 50 видів документів, якими досі опікувались різні державні служби.
Зокрема, через центри надання адміністративних послуг можна буде провести реєстрацію або отримати документи, які стосуються таких питань: оформлення закордонного паспорта та проїзного документа дитини; реєстрація місця проживання людини; реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі і видача довідок Землеустрою; видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо.
Однією з причин величезних черг у органах реєстрації є нестача фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, Мін’юст запровадив практику відрядження фахівців до віддалених регіонів, де є великий обсяг незареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, груп реєстраторів, які проводитимуть реєстрацію на місцях.
Багато запитань у нового уряду виникло й до діяльності Державної виконавчої служби (ДВС). Після перевірок з початку 2014 року порушено 33 кримінальних провадження щодо службовців органів ДВС. З усього обсягу арештованого майна загальною вартістю 20 мільярдів гривень зараз його реалізують лише на один мільярд. Так відбувалось через те, що у 2010—2013 роках продаж конфіскованого майна було монополізовано чотирма, а згодом однією компанією, наближеною до колишнього керівництва Мін’юсту. Лише офіційно ці посередники отримували дохід у 200-300 мільйонів гривень щороку. При цьому вартість конфіскату, що продавали, занижували на 50-70%. Проте вже з 1 травня цього року у ДВС стартував пілотний проект з реалізації конфіскованого майна через електронні торги.
Це, зауважив Павло Петренко, лише кілька серед тих новацій, які вже зробило Міністерство юстиції за цей короткий період.
Повернути своє
Більшість українців переконана в тому, що повернувши гроші, викрадені минулою владою, вдалось би суттєво поповнити нашу майже порожню казну. І нам би не довелося брати черговий кредит від міжнародної спільноти, який, до речі, потрібно буде віддавати. Але ж представники минулої влади намагалися якнайдалі та найхитріше заховати викрадені кошти. Тому їх знайти не так уже й легко.
За останніми підрахунками, сума збитків, завданих лише екс-президентом та його командою, становить понад 100 мільярдів доларів. З них 32 мільярди доларів приховано вивезли через кордон. Частину цих грошей зараз використовують для фінансування сепаратистів.
Приємним є той факт, що уряди країн ЄС та США співпрацюють з Україною у питаннях повернення вкрадених державних коштів.
Для того щоб ці незаконно експропрійовані в українців гроші якнайшвидше повернути, Мін’юст та Генпрокуратура об’єднали свої зусилля. Зокрема, в Мін’юсті створено спеціальний підрозділ, який опікується поверненням активів, які були викрадені та виведені представниками одіозної минулої влади.
Більше того, триває активна робота над законопроектом, який фактично дасть можливість застосовувати заочне кримінальне провадження стосовно людей, які перебувають у міжнародному розшуку, а також щодо тих юридичних осіб, які визнані співучасниками в частині незаконного виведення коштів за кордон.
Крім того, було створено інститут спецконфіскацій щодо осіб, які є співучасниками злочинів. Тепер на стадії досудового слідства правоохоронцям дозволено арештувати відповідне майно. Раніше законом не передбачалась можливість арештовувати майно, якщо воно безпосередньо не має стосунку до того чи того чиновника.
Ми в Google+