ЦИФЕРБЛАТ

Обіцяне «узаконення» другого часового поясу знову відкладається

Зазвичай переведення стрілок годинників відбувається недільної ночі у «глухий час», який Тарас Шевченко у геніальному вступі до «Причинної» влучно охарактеризував: «ще треті півні не співали». Півень — провісник ранку, символ вогню і сонця, всього світлого, що перемагає нічну темряву. У багатьох народів вважається, що співом він прикликає животворне світло, проганяє те непевне, що полюбляє діяти вночі. Зрештою наснажує зробити більше і краще. 

Уперше маніпуляції зі стрілками виконали у Великій Британії ще 1908 року, запровадивши літній і зимовий час для економії енергоресурсів. Країна тоді переживала непростий період і мусила заощаджувати на всьому, тож визнала доречною ідею американського вченого і політичного діяча Бенджаміна Франкліна, хоч самі Сполучені Штати запровадили новацію лише десятиліттям пізніше.

Певна річ, сто років тому енергоринок працював за іншими критеріями. А нині й джерел значно більше, і підходи до економії інші. Тому ініціатива про відмову від такого способу економити заради економіки вже не здається дивною.

Водночас, як відомо, київський еталон часу щодві секунди синхронізується зі світовим у Парижі. Там також досі переводять годинники, повністю ігноруючи нещодавнє дослідження науковців із Кембриджського університету, які стверджують: у стані стресу після переведення годинників люди не зменшують, а навпаки збільшують споживання всього, і зокрема електроенергії.  Тож  якщо вирішили  відмовитись від переведення стрілок, справу треба починати щонайменше за півроку, кажуть фахівці.

Пасажири незручностей не відчують? Фото Володимира ЗAЇКИ

Гол у власні ворота

Нині в Україні чинна постанова Кабміну від 1996 року, згідно з якою стрілки годинників переводять на годину назад останньої неділі жовтня і на годину вперед — останньої неділі березня. Про те, що 30 березня Україна знову перейде на літній час, заявив наприкінці лютого і Микола Азаров під час онлайн-діалогу з користувачами соціальної мережі.

«Ми, як звичайно, 30 березня перейдемо на літній час. Жодних дебатів з цього приводу ніхто не веде. А коли це питання постане, обов’язково поінформуємо громадськість і порадимося. Та зараз, гадаю, це не актуально. Ми повинні максимально використовувати світлий час доби і економити енергоресурси», — наголосив він.

Хоч понад рік тому Микола Азаров заявляв після зустрічі з вітчизняними науковцями, що Україна повинна закріпити часовий пояс, в якому розташовується більша частина країни, і не переводити стрілок навесні та восени.

Утім, зважаючи на проведення у нашій країні континентальної футбольної першості, заради комфорту гостей Україна знову перевела стрілки годинників на годину вперед і перейшла у березні 2012 року на літній час.

Далі мало бути повернення у зиму (стрілки, до речі, переводили у день виборів до Верховної Ради) й початися відлік того-таки півроку. Пропозиції науковців мали втілитися в законопроект, який згодом розглядав би вже новий парламент.

Зазначимо, що проект закону «Про порядок обчислення часу на території України» з’явився всередині січня цього року. Його підготували у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі і згідно з процедурою оприлюднили на своєму сайті. За задумом чиновників, у країні мав бути введений час другого часового поясу (київський час, UTC+2), що дало б змогу відмовитися від щорічного переведення стрілок. Тобто при переході Європи на літній час Україна житиме за європейським часом, а з Росією буде різниця дві години.

І сусідський касир проти

За сорок п’ять діб до дня Ікс захвилювалися у компанії «Російські залізниці». Там призупинили продаж квитків на потяги, що вирушають в Україну з 30 березня, про що повідомили в офіційному прес-релізі. У російській компанії пояснили, що рішення ухвалено на прохання… Української залізничної  адміністрації. Мовляв, українська влада поки що остаточно не вирішила, чи країна в березні 2013 року переходитиме на літній час. Услід за росіянами цілком прогнозовано про тимчасове припинення продажу квитків на українські напрямки повідомили  білоруські залізничники. Зараз із квитками проблем начебто немає: на квітень їх продають з урахуванням того, що, попри всі плани і обіцянки,  30 березня  Україна перейде на літній час.

А в тому, що з 1 березня, як передбачав зазначений законопроект Мінекономрозвитку, в Україні не запанував найбільш властивий часовий пояс, частково винна і законодавча гілка влади, яка вкрай мало працювала останнім часом. 

Та, зрештою, у  будь-якій справі має перемогти прагматизм і здоровий глузд.  Як, скажімо, в Китаї, де офіційно п’ять часових поясів, а час один — пекінський. І це не завадило китайській економіці впритул наблизитися до першої у світі. То, може, річ усе-таки не в стрілці?

До речі, днями вітчизняна Федерація футболу заявила про намір подавати офіційну заявку на участь одного чи двох українських міст у Євро-2020. Сподіваємося, бодай це не використають для маніпуляцій із часом.

ДОВІДКА «УК»

Часовий пояс — частина поверхні земної кулі, на якій прийнято один стандартний час, який ще називають місцевим. Для зручності відліку всю територію земної кулі поділено на 24 часові пояси завширшки в середньому 15°. Центр другого проходить точно через Київ. За його межами лише боки країни: на заході — частина Закарпаття (перший часовий пояс), на сході — частина Луганщини і Донеччини. Це вже третій часовий пояс, російський.