Україна готова підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.

Аналітики стверджують, що Угода про асоціацію покликана забезпечити якісно новий, поглиблений формат відносин між Україною та ЄС. Вона стане унікальним двостороннім документом, який виходитиме далеко за рамки подібних угод, укладених свого часу з країнами Центральної та Східної Європи, і дасть змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Після першого кроку (підписання політичної складової у березні нинішнього року) слід зробити другий — економічний. Аби він став якомога успішнішим, європейці запровадили преференційний торговельний режим для України, який передбачає одностороннє зменшення, а то й цілковите скасування мит на вітчизняні товари до 1 листопада 2014 року. Йдеться про скасування мит для 94,7% обсягу промислових товарів та 83,4% — товарних позицій сільського господарства. Фахівці стверджують: якщо правильно скористатися цими пільгами, фінансовий ефект для української економіки може сягнути майже півмільярда євро.

— Обнуління імпортних мит для українських товарів, — наголошує директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Василь Юрчишин, — дасть змогу нашим виробникам легше вийти на ринок ЄС. Конкурентні підприємства зможуть наростити виробництво й доходи, надати нові робочі місця. У подальшому нарощування потужностей в одній галузі потягне за собою інші. Однак слід мати на увазі, що все це не реалізується автоматично. Преференціями треба вміло скористатися.

Нині з ЄС у нас позитивна асиметрія, адже захист українського ринку від напливу європейських товарів залишається таким, як і раніше. Вони ж для наших товарів зняли митні бар’єри. Однак навіть коли відносини стануть рівноправними, гірше не стане. Адже нині через українські напівпрозорі кордони проникає безліч «сірих» товарів, які заповнюють вітчизняний ринок. Коли всіх буде поставлено в рівні умови, контрабандні поставки зменшаться, та й боротися з ними буде легше.

Щоправда, на першому етапі найупевненіше почуватимуться ті українські підприємства, що вже працюють на європейському ринку. Натомість зорієнтовані на схід матимуть певні проблеми. Їм доведеться змінювати свій вектор, але особливо перейматися не варто, вважає Василь Юрчишин. Багато положень угоди не точно інтерпретували, а деякі спеціально витлумачували не на користь інтеграції, аби виправдати непідписання договору. Насправді ж зрозумілість і прозорість правил гри, які пропонують нам європейці, навіть пільгова підтримка якоїсь галузі державою, сприймається євроспільнотою, якщо належним чином пояснити — навіщо це робиться. Якщо ж захищати одразу 300 позицій, як це було минулої осені, коли спеціально хотіли зірвати асоціацію, партнери нас не зрозуміють.

Варто наголосити й на тому, що з підписанням угоди умови доступу українських товарів до ринку Європи не погіршаться. Адже окрім того, що там передбачено перехідні положення, наша співпраця перейде на значно стабільнішу базу, ніж тимчасове обнулінням мит. Скажімо, положення розділу про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) займає дві третини всього обсягу основної частини документа. Саме ЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри руху робочої сили.

Цій самій меті, а також глибшому виконанню положень про ЗВТ підпорядковано ще один розділ Угоди — «Економічне та секторальне співробітництво». Його імплементація дасть змогу забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди про ЗВТ, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар’єрів та сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу і єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя.

Не менш важливою є та частина угоди, яка має назву «Фінансове співробітництво». Вона окреслює механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС (пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання). Окрім того, положення цієї частини угоди передбачають поглиблення співпраці України та ЄС із метою як запобігання, так і боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю. Цьому сприятиме і поступова гармонізація українського і європейського законодавства у цій сфері, і обмін відповідною інформацією між партнерами.

КОМПЕТЕНТНО

— Українські птахівники вже присутні на європейському ринку: маємо річну квоту на постачання 36 тисяч тонн м’яса (16 тисяч — охолодженого, 20 тисяч — замороженого), а також на невелику кількість яєчного порошку та інших яєчних продуктів. Нині чекаємо на відкриття квот щодо товарного яйця. Але найбільше сподіваємося на те, що нам дозволять збільшити поставки, а після підписання угоди, коли запрацює зона вільної торгівлі, обнулять митні збори.

Вітчизняні птахівники пробивалися на європейський ринок п’ять років. Шлях був нелегким. Довелося впроваджувати досить вартісну систему відповідності продукції за якістю і безпекою. Цих стандартів досягли лише торік. Продукція кількох потужних українських підприємств повністю їм відповідає, і вони готові значно наростити поставки, тільки-но європейці розширять нам квоти.

Леонід КОСТЮЧЕНКО,
президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України:

— З Європою ми співпрацюємо ще з 1994 року, коли Україна підписала Конвенцію про міжнародні дорожні перевезення і приєдналася до Міжнародного союзу автомобілістів. Наскільки тісно, можна зробити висновок хоча б із того, що дві третини свого робочого часу наші працівники перебувають за кордоном і лише третину — в Україні. Нині галузь так глибоко інтегрована, що на європейський ринок припадає 64% перевезень, і лише 27% — на Росію. Раніше все було навпаки.

Однак навіть за таких умов в АсМАП чекають на якнайшвидше підписання економічної частини угоди з ЄС. Адже на шляху вільної торгівлі у нас ще залишилася низка перешкод. Тож очікуємо на значне спрощення візового режиму, який не гальмуватиме вільне пересування, бездозвільну систему, котра не передбачає квоти, безмитне придбання рухомого складу, що значно здешевить його оновлення.