Виконання мінських домовленостей та широке коло питань економічної співпраці були в центрі уваги робочого візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Франції. Після переговорів із Президентом Франсуа Олландом глава вітчизняного уряду докладно обговорив усі означені аспекти із французьким колегою Мануелем Вальсом.

«Росія зобов’язана виконати Мінську угоду, щоб в Україні та Європі був мир і стабільність, — такими словами охарактеризував Арсеній Яценюк результати розмови. — Сьогодні Україна є передовою лінією захисту Європейського Союзу».

«Щоб бізнес міг ефективно інвестувати в університетську науку, вона має розвиватись. Адже спершу має бути потужна фундаментальна наука, і на її основі можуть створюватися інновації.  

Питання децентралізації влади в Україні стало темою дебатів, які відбулися минулого тижня під час чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі. Керівництво конгресу та Венеціанська комісія закликали українську владу пришвидшити конституційний процес, бо, запевняють європейські експерти, без внесення змін до Конституції реформування системи місцевого та регіонального управління неможливе. 

Поки в Україні триває реформа правоохоронних органів, парламентарії вирішили створити ще одну структуруз використанням досвіду США. Так, слідом за загоном спеціального призначення КОРД (аналог американського SWAT), в країні може з’явитися і підрозділ, подібний до ФБР.

Парламентський комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроект «Про Державне бюро розслідувань». Про це повідомляє прес-служба Об’єднання «Самопоміч».

Якими мають бути підходи до гарантування системи безпеки і оборони в Україні в нинішніх умовах? 

«Урядовий кур’єр» поцікавився думками фахівців.

На частку житлового сектору припадає понад 37% світового споживання енергії. Цю цифру можна зменшити, якщо вже на етапі спорудження будинку закладати принципи енергоефективності. Саме так роблять у Нідерландах, де енергоефективне будівництво стало важливим елементом державної політики ще через вартість енергоносіїв — там вона одна з найвищих у ЄС. А ще порівняно з іншими секторами економіки саме в цьому секторі є найпотужніший потенціал щодо енергозбереження. Навіть найпростіші проекти дають змогу заощаджувати до 20% енергії. Проте подекуди реалізація заходів з енергозбереження вимагає значних фінансових ресурсів, а отже продуманої державної політики.  

— Старий, ти, мабуть, забув, що у нашого білоруського Василя в неділю дуже кругленька дата. Ми з Миколою збираємося в суботу їхати до Мінська. На авто. Подарунок уже купили. Одночасно й тест-драйв його нової машини зробимо. Приєднуйся. Будеш третім. Виїжджаємо о шостій.
Телефонували давні друзі-однополчани, з якими свого часу служив ще в Радянській армії. Нічого не залишалося, як без вагань сказати: «Питань немає. Коли ще всі так разом поспілкуємося? Чекатиму вас біля будинку».
Близько дев’ятої ми вже були за Черніговом дорогою до нашого прикордонного переходу Нові Яриловичі. Миколин джипчик фольксваген тігуан, якого він устиг придбати ще до запровадження утилізаційного збору, йшов м’яко, стрімко. 

Програма «Шкільне молоко», що передбачає регулярне забезпечення молоком учнів молодших класів, діє у 80 країнах світу. У її рамках 148 мільйонів дітей щороку випивають понад мільярд літрів молока. Основні завдання програми — формування у школярів розуміння важливості здорового харчування і зміцнення їхнього здоров’я, залучення дітей до активного способу життя і виховання дбайливого ставлення до довкілля.
Ідея розподіляти молоко в школах виникла у Великобританії ще у 20-х роках минулого століття в період економічної депресії. Цей напій запропонували як унікальний продукт, що частково заміняє сніданок, якого в той час не було в багатьох дітей. Усім учням початкових класів щодня належало вживати третину пінти (приблизно 200 мл) молока. 

Підписання міжурядової угоди України і Росії про нострифікацію означає безумовне взаємне визнання сторонами легітимності дипломів, отриманих у країнах, що уклали цю угоду, і не потребує жодних додаткових адміністративних втручань. Нострифікація — не процедура, яку потрібно проходити, як це тлумачать чиновники МОН, а безумовне визнання дипломів, отриманих в іншій країні, що й випливає з міжурядової угоди. При цьому «Таке визнання не звільняє власників цих документів від дотримання вимог, що їх ставить для заняття професійною діяльністю законодавство країни приймаючої Сторони». Ця теза угоди має істотне значення, тому що враховує необхідність виконання кожною країною зокрема інструкцій щодо обрання власників дипломів на різні посади наукових співробітників, отримання відповідних атестатів (доцентів, професорів), участь у конкурсах посад тощо. 

Реєструвати автомобілі та майно, відкривати бізнес, платити податки, відправляти рецепти в аптеку — практично все можна здійснити в електронній мережі. Загальну комп’ютеризацію влада Естонії оголосила 2000 року, а нині вивела країну у світові лідери з використання електронних технологій. Тепер громадяни можуть у будь-який час поспілкуватися з чиновниками, що мають віртуальні «кабінети», оформити документи і отримати довідки, не виходячи з дому. Про особливості роботи електронного уряду розповів Надзвичайний та Повноважний посол Естонської Республіки в Україні Сулев Канніке під час «круглого столу», організованого «Київським прес-клубом» спільно з Національною спілкою журналістів.