Доля голосування Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу у справі фатального рейсу МН17 мало в кого викликала ілюзії. Беручи до уваги право вето Росії в Радбезі, яким вона хвацько блокує всі рішення, котрі ініціює Україна, намагаючись змусити  Москву заплатити за анексію Криму і кровопролиття на Донбасі, а також запеклий спротив Кремля самій ідеї створення трибуналу, великих надій на ООН плекати було не варто. 

На підвіконнях квартир польських міст можна побачити незвичні для України пристрої для відлякування голубів, а на дахах — системи, що не дають узимку утворюватися небезпечним для людей бурулькам. Турбота про громадян стала можливою завдяки вдалому проведенню у країні 25 років тому реформи органів місцевого самоврядування. Третину бюджету держави призначено саме для цих органів. Локальній владі торік поляки довіряли більше, ніж уряду, парламенту та партіям (58% опитаних). Про це свідчить опитування Центру досліджень громадської думки.

Це теж своєрідний маркетинговий хід — експорт реформи місцевого самоврядування, визнаної кращою в Європі. Поляки активно його використовують, бо саме такі нестандартні ідеї й проекти мають підтримку в Євросоюзі. Отож, щоб її мати, нам теж належить пройти нелегкий, але неодмінно креативний шлях. А поки що завдяки друзям-полякам маємо змогу отримувати найцінніше — уроки реформи, яка, втім, ще не завершена: удосконалення життя не має меж. 

На початку квітня 2015 року міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко від імені Кабінету Міністрів підписав пакет документів з урядом Німеччини, за яким ця країна надає нам грант обсягом 14 мільйонів євро на розвиток українських заповідників.

Для підпорядкованих Мінприроди (є ще й інші відомства, які керують заповідниками) сорока установ природно-заповідного фонду (ПЗФ) з державного бюджету цього року передбачено 121 мільйон гривень. Майже вся сума піде на зарплати й комунальні послуги. Коштів немає навіть на бензин і форму. Тому 14 мільйонів євро (або майже 330 мільйонів гривень) від уряду Німеччини, виділених для стратегічного розвитку заповідної справи в Україні, нам дуже потрібні. Бюджет проекту розподілено на п’ять років. 

Виконання мінських домовленостей та широке коло питань економічної співпраці були в центрі уваги робочого візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Франції. Після переговорів із Президентом Франсуа Олландом глава вітчизняного уряду докладно обговорив усі означені аспекти із французьким колегою Мануелем Вальсом.

«Росія зобов’язана виконати Мінську угоду, щоб в Україні та Європі був мир і стабільність, — такими словами охарактеризував Арсеній Яценюк результати розмови. — Сьогодні Україна є передовою лінією захисту Європейського Союзу».

«Щоб бізнес міг ефективно інвестувати в університетську науку, вона має розвиватись. Адже спершу має бути потужна фундаментальна наука, і на її основі можуть створюватися інновації.  

Питання децентралізації влади в Україні стало темою дебатів, які відбулися минулого тижня під час чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі. Керівництво конгресу та Венеціанська комісія закликали українську владу пришвидшити конституційний процес, бо, запевняють європейські експерти, без внесення змін до Конституції реформування системи місцевого та регіонального управління неможливе. 

Поки в Україні триває реформа правоохоронних органів, парламентарії вирішили створити ще одну структуруз використанням досвіду США. Так, слідом за загоном спеціального призначення КОРД (аналог американського SWAT), в країні може з’явитися і підрозділ, подібний до ФБР.

Парламентський комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроект «Про Державне бюро розслідувань». Про це повідомляє прес-служба Об’єднання «Самопоміч».

Якими мають бути підходи до гарантування системи безпеки і оборони в Україні в нинішніх умовах? 

«Урядовий кур’єр» поцікавився думками фахівців.

На частку житлового сектору припадає понад 37% світового споживання енергії. Цю цифру можна зменшити, якщо вже на етапі спорудження будинку закладати принципи енергоефективності. Саме так роблять у Нідерландах, де енергоефективне будівництво стало важливим елементом державної політики ще через вартість енергоносіїв — там вона одна з найвищих у ЄС. А ще порівняно з іншими секторами економіки саме в цьому секторі є найпотужніший потенціал щодо енергозбереження. Навіть найпростіші проекти дають змогу заощаджувати до 20% енергії. Проте подекуди реалізація заходів з енергозбереження вимагає значних фінансових ресурсів, а отже продуманої державної політики.