Питання децентралізації влади в Україні стало темою дебатів, які відбулися минулого тижня під час чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі. Керівництво конгресу та Венеціанська комісія закликали українську владу пришвидшити конституційний процес, бо, запевняють європейські експерти, без внесення змін до Конституції реформування системи місцевого та регіонального управління неможливе. 

Виконавчий секретар Палати місцевих влад конгресу Жан-Філіп Бузуль на запитання, наскільки реальним йому здається проведення місцевих виборів в Україні 25 жовтня, дипломатично відповів, що все залежить від волі української влади — від того, як швидко буде ухвалено необхідні конституційні поправки. Проте доповідач з питань України у конгресі, бельгійський політик-ліберал Марк КУЛЗ переконаний, що для успіху реформи з децентралізації дату місцевих виборів в Україні потрібно перенести на початок наступного року. Про це він розповів в інтерв’ю «УК».

Доповідач Конгресу місцевих влад Ради Європи Марк Кулз

Для реформ потрібні зміни в Конституції

— Пане Кулз, український уряд останнім часом критикують за те, що реформи, зокрема й децентралізацію влади, проводять не так швидко, як потрібно. Ви поділяєте цю думку?

— Ми багато говорили про необхідність реформування системи місцевих і регіональних влад за часів Віктора Януковича, але ці розмови не мали жодних результатів. Якщо від колишньої української влади ми постійно чули: «збираємося», «плануємо», «думаємо», то тепер лише за останні кілька місяців ухвалено кілька важливих законів, які безпосередньо стосуються децентралізації. Серед них — зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, що дало областям більше бюджетних повноважень, і Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Ще кілька важливих нормативних актів уже повністю готові до того, щоб за них проголосували у Верховній Раді.

— Експерти Венеціанської комісії наголошують, що для втілення у життя законів, необхідних для проведення глибоких реформ в Україні, потрібно внести поправки до Конституції.Це стосується і децентралізації?

— Позитивно те, що, попри конфлікт на сході, в Україні тривають великі реформи. Під час зустрічей з українськими урядовцями ми розуміємо: пріоритетні для них два питання. Перше — врегулювання ситуації на Донбасі та відновлення територіальної цілісності країни. Друге — децентралізація влади і надання більших повноважень регіонам, що дасть змогу покласти край вертикальній структурі влади, яка залишилась Україні у спадок від радянського минулого. Проте головна проблема в тому, що реформи з децентралізації влади можна провадити лише після внесення відповідних змін у Конституцію України. Ми у конгресі хотіли б, щоб ту частину поправок, які стосуються децентралізації, проголосували окремо від решти і раніше — у вересні. Це дасть змогу провести місцеві вибори в Україні хоча й пізніше, проте за новою виборчою системою.

Волевиявлення краще відсунути

— Ви вважаєте, що дату проведення місцевих виборів — 25 жовтня — потрібно відтермінувати?

— Так, ми пропонуємо перенести вибори на початок 2016 року, щоб українська влада мала час внести поправки до Конституції. Якщо ці конституційні поправки щодо місцевого самоврядування не проголосують у вересні, то вибори пройдуть у жовтні за старою виборчою системою, тому реформування системи влади на місцях буде відкладено на кілька років. А для України надзвичайно важливо, щоб політиків на місцях обрали за новою системою, згідно з їхнім професійним рівнем і компетенцією.

— На вашу думку, необхідні для проведення децентралізації влади конституційні поправки в Україні неможливо ухвалити раніше вересня?

— Навіть якщо ці поправки внесуть до Конституції у вересні, провести всі реформи до 25 жовтня буде неможливо. Мою думку поділяють і члени української делегації в конгресі. Ми переконані, що бажано відділити ті конституційні поправки, які стосуються місцевого та регіонального самоврядування, від решти. Тому ще існує повний консенсус щодо децентралізації влади в Україні. Бажано, щоб поправки до Конституції з цього питання внесли без зволікань і довгих дискусій, як, наприклад, потребує того питання розподілу влади між Президентом і Прем’єр-міністром. Якщо поправки з децентралізації влади зроблять, то їх можна буде ухвалити у першому читанні у червні, і в другому — у вересні, після чого буде винесено рішення Конституційного Суду. Якщо цього не зробити до вересня, тоді місцеві вибори не можна буде відкласти, і система самоврядування у країні залишиться такою самою — успадкованою від Радянського Союзу.

Децентралізація за принципом територіальної цілісності

— Отже, перенесення дати місцевих виборів відповідатиме інтересам України і не означатиме зволікання реформи з децентралізації влади?

— Безперечно. Головне, що це дасть змогу провести вибори на новій основі, завдяки запровадженню ухваленого Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», нової виборчої системи та нових фінансових повноважень для регіонів. Саме тому ми надаємо внесенню поправок до Конституції такого великого значення. Коли ми говоримо про децентралізацію, то йдеться не лише про зміни у законодавчих текстах, а й про зміну місцевого керівництва, про боротьбу з корупцією. Тут треба говорити про систему підготовки державних службовців на місцях і про гідну оплату їхньої праці, адже зарплата багатьох працівників державних служб в Україні дуже низька і не перевищує 200 доларів, що сприяє поширенню корупції.

— Яким чином, на вашу думку, децентралізація допоможе українській владі повернути ті території Луганської та Донецької областей, які наразі перебувають під контролем проросійських сепаратистських сил?

— Українська влада рішуче налаштована запровадити реформу децентралізації, що відповідає домовленостям, досягнутим у Мінську. Але Київ категорично проти будь-яких проявів федералізації, бо побоюється повторення кримського сценарію. Тож оскільки зміна Конституції — процес дуже складний і тривалий, ми пропонуємо, щоб український парламент двома третинами голосів схвалив надання деяких компетенцій усім чи деяким областям. Йдеться не про повноваження, які переберуть на себе головні функції держави. Мова про ті повноваження, котрі дадуть підстави сказати, що, наприклад Донецька і Луганська області, отримали додаткові компетенції, скажімо, у галузі освіти, культури, регіональної економіки чи в охороні довкілля. Це дасть змогу виконати умови мінських домовленостей про особливий статус Донецької та Луганської областей. Але головна умова для цього — виведення російських військ із цих територій та надання можливості українській владі відновити суверенітет і територіальну цілісність держави. Децентралізація влади в Україні дасть змогу ліпше управляти державою і допоможе всім сторонам конфлікту знайти вихід із кризи. Але при цьому головним принципом залишається і залишатиметься територіальна цілісність України.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Марк КУЛЗ. Франкомовний бельгійський політик. Голова делегації Бельгії у Конгресі місцевих і регіональних влад РЄ. Народився у 1956 році, за освітою — фінансит. Заступник мера міста Уккле. Із 2004 року — голова Асоціації муніципалітетів брюссельського столичного округу; з 1989-го по 2004 рік був членом міської ради брюсселя.