РЕГУЛЮВАННЯ 

Підвищення вимог до емітентів запобігатиме обігу фіктивних цінних паперів та їх похідних
 

Розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів» уже пройшов узгодження з усіма міністерствами та відомствами і найближчим часом буде направлений Кабміну для внесення у парламент. Про це «УК» повідомив директор департаменту аналізу, стратегії і розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.

Вимоги до емітентів зростуть

За його словами, документ передбачає посилення вимог до емітентів для комплексного розв’язання проблеми щодо поліпшення якості цінних паперів, які обертаються на фондовому ринку країни, і захисту прав інвесторів. Законопроект посилює вимоги до емітентів, зокрема для запобігання обігу фіктивних цінних паперів та їхніх похідних (деривативів).

Наприклад, нині Податковий кодекс України містить норму, що надає комісії повноваження встановлювати ознаки фіктивності цінних паперів і деривативів. Законопроект же передбачає вдосконалення і деталізацію цих повноважень, а також порядок і процедури вживання заходів комісією з такими емітентами. За проектом закону, при реєстрації проспекту емісії регулятор емісії матиме право проводити перевірку достовірності даних, наданих емітентом.

Чим більше якісних паперів, тим краще для ринку. Фото з  сайту karpatnews.in.ua

«У комісії з’явиться компетенція вимагати проведення додаткової аудиторської перевірки і незалежної оцінки майна, а також отримання додаткової рейтингової оцінки емітента. На жаль, нині найчастіше такі оцінки не відповідають дійсності, і фахівці НКЦПФР змушені в робочому режимі звертатися у Фонд держмайна, Аудиторську палату за уточненнями. У разі прийняття закону ця процедура буде формалізована і чітко прописана», — уточнив

М. Лібанов.

Серед інших новацій, внесених документом, — обмеження кола осіб, що надають забезпечення з випуску облігацій, тільки юрособами, і розміру забезпечення емісії облігацій розміром їхнього власного капіталу. Випадки, коли особами, що надають забезпечення, були товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) з мізерними активами, трапляються часто, хоча цієї статистики комісія не має. Аби уникнути реєстрації випусків і, як наслідок — проведення операцій з фіктивним цінними паперами, регулятор змушений був запровадити таку норму.

Законослухняним стане важче?

Деякі експерти занепокоєні тим, що з прийняттям запропонованих змін можуть постраждати чесні і правильні емітенти. Їм доведеться постійно доводити, що вони не верблюди і діють в рамках правового поля. А ті, хто зробив реєстрацію та обіг сміттєвих цінних паперів своїм бізнесом, звичайно ж, домовляться, і не відчуватимуть особливих ускладнень. Бізнес в Україні і так зарегульований. Повноваження держорганів просто зашкалюють. Наприклад, у Грузії за відсутності служби санепідемстанції та пожежної інспекції об’єкти нового будівництва досі не накрило хвилею пожеж та низкою отруєнь. Чому? Бо в цій країні створили гідні умови для роботи бізнесу, за яких він зацікавлений у стабільності і сам фільтрує всілякі ризики, що можуть стати на перешкоді.

Боротьбі з фіктивними цінними паперами має сприяти встановлення в Україні і кращих світових корпоративних практик. На жаль, корпоративне управління в країні вкрай занедбане. Часто відсутня прозорість процедур, подій та інформації про те, що відбувається з акціонерним товариством. Немає прозорості призначення керівництва, найбільших акціонерів тощо. Неприпустимо, щоб корпорації були настільки закриті, аби ніхто не відав, що в них коїться та відбувається з їхніми цінними паперами. Є сподівання, що очищенню ринку від фіктивних цінних паперів, яке вже відбувається, сприятиме й ініційований регулятором законопроект щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів.

ДОВІДКА «УК»

За підсумками роботи НКЦПФР у 2010 році до обігу не допущено фіктивних цінних паперів на понад 15 млрд грн, в 2011 році — на понад 6 млрд грн. Більше того, регулятор у 2010-2011 рр. припинив обіг акцій більше як 1 тис. емітентів сумарною номінальною вартістю понад 13 млрд грн, які мали вигляд як цілком «правильні» цінні папери, але насправді сприяли здійсненню фіктивних операцій з ними. Нині спостерігається зниження кількості спроб реєстрації фіктивних цінних паперів.