Як і передбачали півроку тому чимало експертів, тенденція до зниження депозитних ставок банків лише набиратиме обертів. «УК» вирішив ретельніше розібратися в цьому питанні: кинути оком на нещодавнє минуле, порівняти його із сьогоденням і спробувати спрогнозувати майбутнє.

Для цього достатньо глянути на порівняльну таблицю: депозитні ставки в окремих банках на початок червня 2015-го та на початок березня 2016 року. Ці банки завжди були дуже активними учасниками депозитного руху і швидко реагували на всі зміни на ринку. Тому саме ці фінустанови і доречно наводити для різних порівняльних прикладів.

Відомий український венчурний інвестор 44-річний Андрій Колодюк півроку проводить за кордоном у відрядженнях, де просуває Україну для міжнародних інвесторів.

«Мої батьки не належали до номенклатурних працівників. Я почав підприємницьку діяльність у Нью-Йорку і вже у 1993 році користувався там інтернетом. Ще тоді читав про Білла Гейтса, Стіва Джобса і зрозумів, що інтернет та інформаційні технології змінять світ», — пригадує бізнесмен. 

У  2014—2015 роках «УК» неодноразово порушував болючу тему  шахрайства в банківській сфері, застерігав читачів про можливі види крадіжок грошей фізичних осіб з їхніх карток чи через інтернет. Нині це питання лише загострилося. Експерти констатують, що у нашій країні, де триває економічна й політична криза, кількість злочинів на банківському грунті не те що не зменшилася, а й навпаки, збільшилася. 

Нині в реєстрі Держказначейства України 77 399 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які мають звітувати на порталі «Є-data». Він має найбільшу базу даних щодо публічних фінансів в Україні. Станом на 11 лютого на порталі зареєстровано лише 30% їхньої загальної кількості. Така маленька цифра зумовлена тим, що більшість розпорядників бюджетних коштів у містах не мають облікових систем та інтернету. Для них у межах проекту передбачено допомогу міжнародних донорів, зокрема німецько-українського проекту GIZ. Про це під час «круглого столу» в Києві повідомила заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова. 

Падіння цін на сировину на світових ринках у 2015 році було очікуваним. Підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США, відтік капіталів із ринків, що розвиваються, і екстремальні події на ринку нафти призвели до падіння валют багатьох країн, що розвиваються. Але наприкінці січня з’явилися перші надії на відновлення зростання сировинних ринків уже в 2016 році. 

Вирішення питання з погашення іпотечних валютних кредитів здавалося вже загальмувалося після того, як Президент України Петро Порошенко наклав вето на відомий скандальний закон, згідно з яким позичальники мали повертати свої борги за курсом 5,05 гривні за долар. Верховна Рада і не намагалася подолати «вердикт» гаранта Конституції. 

Нещодавно Кабмін змінив постанову «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги», чим істотно посилив вимоги до банків-агентів. Виконати їх банкам буде вкрай важко, тому, по суті, йдеться про те, що уряд має вкотре велике бажання перевести всі зарплатні проекти бюджетників у державні банки. 

Рік, що минув, і перший місяць 2016-го яскраво свідчать про те, що тривала криза у банківському секторі лише набирає обертів. Багато в чому все це — відголосок загального стану в політико-економічному житті України. Проте є й інші чинники, які банкіри замовчують. Чому банківська система буксує, в чому причини того, що фінустанови в буквальному сенсі лопаються? А інші, за словами їхніх керівників, погано живуть. Чи винна в цьому лише криза? «УК» намагався в цьому розібратися детальніше.

За словами директора фінансового департаменту Unison Bank Єгора Перелигіна, ключовий чинник поганого стану фінансово-банківської системи — девальвація національної валюти у 2015 році. «Так, на початку минулого року і Нацбанк, і уряд очікували, що на кінець 2015-го цей показник не перевищить 15—17%. Однак девальвація зросла аж до 43%. Держбюджет на 2015 рік було складено на основі курсу гривні до долара на позначці 17, вийшло 25. 

Позичальники та вкладники об’єдналися у боротьбі за свої права, доки їх не «зарізали» — саме це стало основним лейтмотивом спеціалізованих громадських організацій на початку 2016 року.

За словами голови правління Всеукраїнської асоціації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, наприкінці 2015-го Міністерство юстиції внесло до Єдиного державного реєстру громадських об’єднань громадську спілку «Конгрес споживачів банківських послуг». Її основна мета — захист прав і свобод, задоволення економічних, суспільних, соціальних та інших інтересів її членів. 

Останніми днями гривня падає, що не виправдовує прогнозів більшості експертів щодо її «поведінки», які вони давали у 4-му кварталі 2015 року. Так, за два тижні долар подорожчав на 3%, а 17 січня на готівковому ринку його курс до гривні перевищив 27. Чому так відбувається і хто винен у такій тенденції?

Екс-заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко називає чотири причини такого становища. «Перша з них — помилки уряду. Адже він до кінця року накопичив на своєму коррахунку 100 мільярдів гривень, чого не можна було робити. Треба було залишити 40—50 мільярдів гривень, а решту використовувати рівномірно протягом усього року. Коли нарешті гроші було «вкинуто» у ринок, з’явилася велика пропозиція гривні. Друга — проблеми з отриманням чергового траншу від МВФ. А ті кошти, які вже маємо від цієї інституції, використовуємо для сплати за критичний імпорт. Тобто долари на ринок не надходять», — зазначає він.