Нещодавно міжнародне рейтингове агентство Fitch повідомило про швидке зростання страхових ринків країн, що розвиваються. Вони значно зростають, тоді як на розвинених ринках Європи обсяг зібраних премій у 2012 році скоротився на 2%. Поки що частка страхових ринків країн з економікою, що розвивається, як і раніше, невелика: на них припадає лише 2% від загальносвітового обсягу премій. Однак до 2020 року цей показник зросте до 5%. За оцінками Fitch, страхові премії на душу населення в Україні становлять $ 68, в той час як у Великобританії — $ 4350, у США — $ 4047, а в Росії — $ 182.
Про перспективи розвитку страхування в нашій країні та основні тенденції на цьому ринку «УК» розповідає  голова правління  страхової компанії (СК) Aegon Life Ukraine  Хайс ЮКЕН.  

«Розвиток ринкової економіки можливий лише за умови існування здорової конкуренції», — ця теза стала ключовою під час проведення в минулий четвер семінару-наради системи органів Антимонопольного комітету України у місті Харкові. У заході взяли участь керівники всіх територіальних відділень комітету, представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та громадськість. Його метою став обмін досвідом з питань подальшого розвитку та вдосконалення чесної конкуренції в Україні, що, на думку учасників наради, можливе лише завдяки взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства з органами Антимонопольного комітету.   

У першому півріччі цього року автомобільний сегмент вітчизняного ринку лізингу зріс на 20%. Про це розповів виконавчий директор Ilta Leasing Олександр Кощеєв. Нині на авторинку через введення додаткових податків клієнти дедалі менше впевнені у майбутньому. Тому експерти прогнозують падіння ринку продажу автомобілів на 5—10 %. Якщо ж припустити, що 2013 рік буде схожий на 2012-й, то  можна очікувати, що загальний бізнес у компаніях асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» досягне 8 мільярдів гривень. З них 3 мільярди — в автомобільному секторі. 

Кризовий жовтень 2008-го з жахом згадують і вкладники, і банкіри. Тоді за один місяць населення забрало з фінустанов 40 мільярдів(!) гривень. Додала паніки й поведінка деяких фінустанов. Достроково повернути вклади всім, хто того хотів, вони не могли. Тому видавали депозити частково — спочатку по 200—300 доларів на руки за добу, пізніше — такі самі суми, але у гривнях. При цьому люди мали вистояти довжелезну чергу, попередньо відпросившись із роботи, бо до обіду готівка закінчувалась.   

Аби захистити свій ринок від дешевого алкоголю і сигарет із сусідніх країн, Росія планує заморозити чи навіть знизити ставки акцизів на тютюн і алкоголь. З такою пропозицією виступив прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. Причина — притік у Росію дешевої тютюнової і алкогольної продукції з інших країн Митного союзу — Білорусі та Казахстану, де акцизи суттєво нижчі. Наприклад, акциз на горілку становить в Казахстані лише 3,3 долара (за спирт), а в Росії з наступного року — 15,7 долара. Відповідно дешева казахська і білоруська підакцизна продукція починає витісняти російську. Як наслідок, легальне виробництво горілки в Росії впало на 28,7%, частка нелегальної продукції різко зросла, а втрати російського бюджету сягнули 4,7 мільярда доларів.  

Уже понад рік в Україні триває тенденція зниження частки іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Також залишають нашу країну деякі установи, що мають у своїх статутних фондах 100% закордонних коштів. Тут слід зробити істотне зауваження: залишають і мають бажання залишити наш ринок західноєвропейські банки.
Водночас частка присутності російського капіталу в українській фінансово-банківській системі за останні роки значно зросла. Проте враховуючи суто політичний чинник — європейські прагнення України — деякі експерти припускають, що банкіри РФ також поступово згортатимуть свою присутність у нашій країні. Однак це лише припущення. Та є аналітики, які думають інакше. Так, як зазначив кореспондентові «УК» фінансовий експерт Ерік Найман, Росія залишиться і буде постійно присутня в Україні,  намагаючись так впливати на  нашу фінансову систему.

Депозитарна реформа відбулася. Зокрема Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (комісія, НКЦПФР) станом на 16 жовтня видала 298 ліцензій на здійснення діяльності депозитарним  установам. А 15 жовтня анульовано  ліцензії 351 зберігачеві цінних паперів і 116 реєстраторам, 4 ліцензії на ведення власного реєстру. Про це на прес-конференції у НКЦПФР повідомив голова комісії Дмитро Тевелєв.
12 жовтня набув чинності закон «Про депозитарну систему України» (далі — закон). У зв’язку з цим припинено паперовий документообіг цінних паперів (ЦП) і ліквідовано інститут реєстраторів, які обслуговували  документарні випуски. Зберігачі цінних паперів (обслуговують бездокументарні випуски ЦП), які  пройшли процедуру переліцензування, тепер називаються депозитарними установами. Нині замість двох конкурентів-депозитаріїв цінних паперів на базі Національного депозитарію цінних паперів (НДУ) створено Центральний депозитарій (ЦД).

Кредитні спілки (КС) України, попри свою велику поширеність в нашій державі та популярність серед населення, наразі мають чимало проблем, які їм псують життя. Експерти впевнені, що вони не мають права залучати депозити населення,  а Нацбанк не проти  взяти їх під свою прискіпливу увагу (наразі їхню діяльність контролює Держфінпослуг). Тим часом, клієнти КС переходять з їхнього табору до конкурентів: банків та ломбардів.  
Дедалі частіше з вуст численних експертів уже кілька місяців поспіль лунають заклики до реформування КС. Є кардинальні думки, що більшість з них займаються незаконною діяльністю. Однак все б хотілося розповісти по порядку.

Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проект закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності». Він зокрема передбачає включення до органів управління підприємств з державною часткою власності незалежних директорів (НД).
За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, система управління підприємствами з держчасткою, яка існує, через уповноважених представників держави не забезпечує належного економічного ефекту. Останні — державні службовці, які часто не мають достатнього досвіду у сфері корпоративного управління, матеріально не зацікавлені у підвищенні ефективності діяльності підприємств. При цьому виконання обов’язків на основному місці роботи не дає змоги приділяти належну увагу питанням діяльності компаній. 

Якось моя знайома позичала в колеги чималу суму грошей. Остання ж дуже тривожилася за свої накопичення, тому переймалася, щоб отримати таке засвідчення позики, яке б не викликало жодних сумнівів. Інший колега — юрист за фахом — порадив передати гроші і скласти розписку за присутності двох свідків, які, до всього, мають поставити підписи на цьому документі. Так і зробили. Однак чи часто так серйозно підходять до справи приватні особи, позичаючи гроші? Зазвичай віддають кошти і пишуть розписки, як кажуть, без сторонніх очей. Але потім інколи трапляються проблеми. Мовляв, розписку я тобі дав, а грошей і в очі не бачив. І якщо позикодавець у такому разі звернеться до суду, то нерідко складно встановити, було передано ті гроші чи ні.