Споживач

Програма «Шкільний автобус» стала однією з найуспішніших державних ініціатив щодо шкільної інфраструктури. За три роки її реалізації громади придбали понад 1500 автобусів для безпечного і комфортного підвезення дітей до закладів освіти. Закупівлі здійснюють через електронний каталог Prozorro Market, який адмініструє державна установа «Професійні закупівлі». Це забезпечує швидкий, прозорий і стандартизований процес.

Для посилення економіки й армії українців закликають купувати продукцію національних виробників, а виробників — маркувати свої товари логотипом «Зроблено в Україні», який з’явився у вільному доступі.До кампанії вже долучилися найбільші мережі супермаркетів країни: на рекламних площах у магазинах «Сільпо», АТБ, Novus, Varus, «Ашан» покупців закликають звертати увагу на країну-виробника та обирати саме українські товари. А десятки брендів найпопулярніших товарів уже працюють над тим, щоб їхня маркована новим лого продукція незабаром потрапила на полиці магазинів.

Задавнена проблема, що позначається на виробниках харчових продуктів і на споживачах, — далеко не рівноправні стосунки між постачальниками продуктів та торговельними мережами. У цьому трикутнику «виробник — торгівля — споживач» вершина — фактично торгівля, всі інші начебто на других ролях.

За традицією, кожне свято в Україні відзначають келихом доброго вина, надто коли йдеться про улюблений усіма Новий рік. Важливо, аби вино було справді добре.

У Верховній Раді України з’явився законопроєкт про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість. 

Нещодавно Кабінет Міністрів України виступив суб’єктом законодавчої ініціативи і розробив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів», подавши його до Верховної Ради. 

Цього року ми зібрали найбільший урожай за всю історію України — лише пшениці 32,2 мільйона тонн, за даними Держстату. Як так — з рекордним цьогорічним урожаєм лишитися без хліба? Хіба так буває? 

Нещодавно народні депутати  зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій» (за № 6352). Його було передано до комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради.

Мало хто з жителів міст і містечок України не стикався зі свавіллям комунальних служб, намагаючись добитися якісних послуг, справедливого нарахування оплати. Але хоч би скільки ми стукали у зачинені двері керівників цих підприємств чи апелювали до місцевої влади, навряд чи могли чогось добитися. І причина цього не одна: невідповідність законів та нормативних актів реаліям сьогодення, прагнення власників підприємств із надання комунальних послуг за будь-яку ціну збільшити власні прибутки, застарілість та зношеність мереж, надмірна зайнятість можновладців через чергові вибори. Проте не варто зневірятися, бо принаймні у Харківській області люди можуть отримати допомогу в захисті своїх прав та відновити справедливість.

Під час регіонального форуму «Реформа системи шкільного харчування», що відбувся наприкінці літа на Київщині, називали відмінників цього процесу. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет звернув увагу присутніх на вже напрацьований досвід Маріуполя, де, за його словами, у місцевих харчоблоках відбуваються позитивні якісні зміни. 

Словосполучення «нішеві культури» хоч і не нове, однак і не з давніх аграрних часів. Ідеться про стратегію й тактику сільськогосподарських виробників, які роблять ставку на вирощування не однієї-двох чи навіть трьох провідних культур, а ще кількох, які слугують своєрідним страховим фінансовим кругом у разі неврожаю традиційних пшениці, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. Хоч, за великим рахунком, немає жодних гарантій, що через десяток-другий років до цього списку не потраплять саме вищеназвані культури, а ті, що раніше були нішевими, не перейдуть у розряд провідних.

Чи всі можливості, які відкривали влітку місця відпочинку, нарешті звільнено від більшості обмежень попереднього коронавірусного періоду, використано? Що на організаторів і надавачів послуг чекає попереду?  Це з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра» на Закарпатті.