СОЦІУМ

Що робити, якщо вагітну жінку виживають з роботи

Що таке гендерна рівність по-українськи, деякі з представниць слабкої статі відчули на собі. Ольга Маковенко, коли завагітніла, повідомила цю радісну новину своєму керівникові, а працювала жінка секретарем у приватній компанії. Директор уважно її вислухав і через кілька днів запропонував… звільнитись за власним бажанням. Мовляв, нам не вигідно, щоб ви йшли у відпустку, адже після декрету ще повернетеся на своє робоче місце, а тримати його за вами не хочеться. Працівниця була вражена, бо до цього вважала свою роботу ідеальною, директора найгуманнішим. Жінка розповіла це подругам, а ті порадили їй пригрозити керівнику зверненням у державну інспекцію з питань праці. І дійсно, згадка про позачергову перевірку цього органу справила належне враження і її залишили в спокої. 

Така жіноча доля

На жаль, подібні випадки трапляються у невеликих вітчизняних компаніях доволі часто.

Хоча ситуація щодо толерантного ставлення роботодавців до жінок із малечею в Україні не така вже й погана. Дослідження, яке провели на Міжнародному кадровому порталі hh.ua показало, що для поєднання роботи з вихованням дитини у 62,7% компаній надають декретну відпустку працівницям. Проте 48,2% працедавців кажуть, що співробітники, у яких є діти, працюють у звичайному режимі, а 27,5% компаній погоджуються на гнучкий графік роботи, і тільки 10,3% фірм надають можливість працювати дистанційно. І тільки в 3,4% компаній є дитячі кімнати і ясла. Цікава цифра, у 27,5% роботодавці відповіли, що працівники не звертаються до них з проханням створити їм спеціальні умови в зв’язку з народженням дитини. Чи так це насправді, чи все-таки керівники компаній дещо хитрують — риторичне питання, яке залишиться на їхній совісті. Особливо, якщо врахувати, що, за даними опитування, у більшості компаній керівниками є чоловіки — 86,2%. І керівний склад у 58,6% компаній переважно чоловічий, у 24,1% — жіночий. Однаковою мірою чоловіки та жінки керують у 17,2% українських компаніях.

Зрозуміло, що й чоловікам доводиться нелегко, але так вже історично склалося, що в декретну відпустку йдуть жінки, тож із проблемами стикаються саме представниці прекрасної половини.

Ненав’язливі перевірки

Цікаво, що державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю провів перевірку компаній на предмет дотримання законодавства стосовно працюючих жінок. Так, було перевірено майже 2 тис. підприємств, на яких працює 285 тис. жінок, з них проштрафилося понад 1900 компаній. Зрозуміло, що порушення різні, але загалом вони стосувалися невиплати грошей жінкам, які йшли у декретну відпустку по догляду за дитиною. Згідно із законодавством, ці гроші мають виплачуватись не менш ніж за три дні до відпустки, але керівництво фірм нехтувало цією нормою. Виплати робилися, проте не у відведений на це термін.

До того ж жінки, у яких є діти віком до трьох років, залучалися до робіт, на яких вони не мали б бути задіяними. В результаті матеріали 159 перевірок передані у правоохоронні органи для реагування. Було винесено понад тисячу приписів і складено 806 протоколів. Максимальний штраф, який наразі можуть виписати несумлінному підприємцю — 1700 грн. Звісно, це не та сума, яка може істотно вплинути на поведінку керівника компанії, але й надто часто бачити у себе «гостей», тобто перевіряючих, вони теж не хочуть. Тому й намагаються реагувати на зауваження інспекторів відразу і виправляти помилки.

— Як випливає з проведених нами перевірок, роботи у нас достатньо, — говорить голова Державної інспекції України з питань праці Андрій Черкасов. — У нас загалом працює 916 осіб, з яких, якщо не помиляюсь, 685 інспекторів. Але нині в Україні 2,5 млн підприємств. Зрозуміло, що як для України — це надто мала кількість інспекторів. У середньому наш інспектор відвідує підприємство раз на 38 років. Важко назвати такі візити частими чи нав’язливими. Якщо у нас один інспектор на 49 тис. населення, то в Польщі один інспектор на 15 тис. населення, у Румунії на 8—12 тис. Оскільки нема кому проводити планові перевірки, бо працюємо в основному за скаргами громадян, тому наразі ведуться перемовини щодо збільшення кількості інспекторів.

Проте не варто забувати, що на багатьох підприємствах все ще не поспішають легально оформлювати працівників. Особливо ця негативна тенденція поширена в галузях будівельній, ресторанній та перевізників (маршрутки та таксі).

— Ми сьогодні працюємо над тим, аби у майбутньому проводити вузькоорієнтований аудит, — зазначає Андрій Черкасов. — Тобто, перевірятись має той, хто потрапляє у сферу ризику. Плануємо також збільшити штрафи за нелегальних працівників до 35 тис. гривень. Такі суми спонукатимуть керівників фірм дотримуватися законодавства. Хоча зазначу: директор — теж людина, яка багато що може зрозуміти, якщо з ним спокійно поговорити. Тому я раджу знаходити спільну мову у розв’язанні будь-яких проблем.