ТЕСТУВАННЯ

Про якість повідає сертифікат 


Експерти зазначають, що в нашій країні якість і ціна продукту —  поняття несумісні. Адже вітчизняні підприємливі виробники вміють неякісну продукцію, виготовлену далеко не з найкращої сировини, продавати задорого.

Чорнобильські ласощі

Ніколи б не подумала, що вибір сиру — такий складний процес. Адже асортимент цього продукту на полицях як магазинів, так і базарів вражає. Для початку заходжу до магазину і чую, що тут відбувається акція, під час якої сир можна придбати по 30 грн за кілограм. Проте, уважніше роздивившись акційний продукт, з’ясовую, що це не сир, а… сирний продукт. І хоча ці дві назви схожі, та як кажуть, «начинка» різна.

— Кілька років тому можна було випускати сир твердий тільки за ДСТУ, — зазначає начальник науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. — Однак на прохання виробників було дозволено виготовляти сирний продукт і додавати в нього рослинні жири. Інколи заміна доходить до 20-50%, а буває навіть і до 100%. Ось так на ринку з’явилося два продукти — сир твердий, що виробляють зі справжнього молока, і сирний продукт, до складу якого на законних підставах добавляють рослинні жири. Підставою для прийняття такого рішення тоді стало те, що в країні дедалі менше   коров’ячого молока.

Зрозуміло, що собівартість цих продуктів різна, але в торгівельній мережі вони частенько коштують однаково: деякі кмітливі продавці «забувають» писати правду на етикетках.

— Якось надумала купити півкіло твердого сиру, — розповідає киянка Катерина Братчик.—У супермаркеті вподобаний сорт коштував 80 грн за кілограм, тож пішла на базар. Продавець однієї з яток порекомендувала російський по 45 грн за кіло, який випускає невеличке підприємство під Києвом. Ціна помірна, і виглядав він непогано. Тільки-но попросила бодай якийсь документ на цей продукт, на мене нагримали. Головний аргумент продавчині звучав приблизно так: «Я вам кажу, що це сир, і все тут!» На самій головці сиру не було взагалі жодної інформації.

За словами експертів, наш споживач вчинила правильно, бо вона могла придбати невідомо що. Якщо на пакуванні продукту відсутня інформація про його склад, назва виробника, координати, термін придатності, такі харчі взагалі не варто купувати. Щодо сиру, то ці дані зазвичай виробники наносять на саму головку. Адже під поняттям «невеличке підприємство» може  приховуватися  нелегальний цех у підвалі, де про санітарію дбають в останню чергу. А рецептура такого продукту взагалі відома тільки місцевим «технологам», що варять сир із того, що є під руками. Варто згадати нелегальний цех, який нещодавно  «накрили»  працівники ветеринарної міліції. Він розташовувався в магазині за 35 км від Чорнобиля.

До речі, фахівці «Укрметртестстандарту» теж намагалися придбати справжній сир на базарах, але і в них нічого не вийшло.

– Щоб перевірити якість і безпечність, ми вирішили придбати твердий сир на п’яти базарах України,—додає Володимир Семенович.— І хоча на цінниках і було написано «Сир російський», коли ми просили показати сертифікат якості й головку сиру, від якої відрізано шматок, виявилося, що в 100% випадків—це сирний продукт.

Скуштувати  і не отруїтися

На жаль, купуючи сир у супермаркетах, теж не можна бути впевненим на 100% у його якості. Загальновідомо, що в цих торговельних установах не люблять працювати собі у збиток і викидати продукцію, навіть якщо в неї сплив термін придатності. Так, Наталя, яка працювала продавцем в одному з таких магазинів, зізналася, що замість того, аби викидати зіпсований товар, торговці змінювали на ньому етикетки. Звісно, на новій значився й оновлений термін придатності. Ось так один і той самий сир могли перепаковувати до п’яти-шести разів.

— Якщо сир порізали на шматочки і замотали в плівку, в такому разі його термін придатності—10 днів, — говорить Наталія. — От тільки продукт не завжди розкуповують, тому й «подовжують» йому життя. Якщо на шматку з’явилася пліснява — її зрізують ножем, а підсохлий — змащують олією, і він знову виглядає наче свіжий. Якщо й після таких маніпуляцій ніхто не виявить бажання придбати сир, тоді його ріжуть на маленькі шматочки і продають по 100-200 грамів. При цьому головне — покласти сир на видне місце, і тоді обов’язково його хтось купить!

Ну а те, що людина може отруїтися продуктом не першої свіжості, зазвичай нікого не хвилює. Хоча в залежаному сирі можуть утворитися небезпечні мікроорганізми—кишкова паличка, стафілокок і навіть бактерії, що спричиняють ботулізм. Тому в магазині потрібно бути дуже уважним. Для початку слід попросити продавця показати головку сиру. Уважно прочитати інформацію на упаковці — що саме ви тримаєте в руках — сир чи сирний продукт. Далі ознайомитися з його складом, звернути увагу на дату випуску і тільки після цього ви даєте згоду відрізати шматок від «дослідженої» головки. Найвірогідніше, що після таких досліджень вам не підсунуть продукт, у якого ще місяць тому сплив термін придатності. Якщо продавець відмовиться виконати ваше прохання й наполегливо  рекомендуватиме взяти шмат із полиці — його не варто брати. Скоріше за все, термін придатності того продукту був штучно «оновлений». Взагалі експерти радять купувати сир, запакований та розфасований ще на виробництві.

Після того, як прийшли додому, можна додатково перевірити, свіжий чи не дуже сир ви придбали. Для цього його слід трохи надавити. Якщо  з нього витікає рідина — сир не дуже свіжий. Цей спосіб недієвий лише для м’яких сирів на кшталт бринзи.

У домашніх умовах можна навіть перевірити, чи є в складі продукту рослинні жири, чи тільки молочні. Для цього потрібно відрізати шматочок сиру, покласти його на тарілку та залишити на кілька годин при кімнатній температурі. Якщо шматок «спітнів» або на дотик став вологий — це не сир, а сирний продукт. І хоча деякі споживачі не звертають увагу на рослинні жири, проте лікарі твердять, що в складі пальмової олії є насичені жирні кислоти, а вони мають здатність накопичуватися в організмі, що може призвести до проблем зі здоров’ям, наприклад, до ожиріння.

КОМПЕТЕНТНО

Тетяна ШАЛЬМАН,
голова правління Київського обласного
регіонального осередку ВГО
«Союз споживачів України»:

«Молока стає менше,  а сиру — більше»

— Твердий сир, який ми звикли вважати молочним продуктом, дедалі частіше виготовляється без молока. Проте зараз у країні спостерігаємо цікаву ситуацію—молока стає дедалі менше, а сиру більше. Спитаєте, як таке може бути? Все просто, виробникам дозволили заміняти молочний жир рослинним і виготовляти так званий «сирний продукт».

Варто зазначити, що не лише виробники твердих сирів грішать подібним, є тут і провина постачальників молочної сировини. Непереборні факти: наприкінці 2010 року в ДП «Полтавастандартметрологія» з молокопереробних підприємств надіслали більше двох сотень зразків для перевірки молока. 28 з них не відповідали вимогам і містили від 2 до 11% рослинних жирів.

Прикро, але навіть висока ціна не може бути гарантом якості продукту. Тому останнім часом не втомлююся повторювати: не лінуйтеся запитувати у продавця сертифікат відповідності на сир, якщо його немає — відмовтеся від купівлі! І хоча й відмінена обов’язкова сертифікація, однак виробники, що поважають споживача і дбають про свою репутацію, не шкодують ні часу, ні грошей на проведення лабораторних досліджень щодо підтвердження відповідності якості своєї продукції.

До речі, в багатьох країнах світу сертифікація добровільна. Але там компанії-виробники завжди готові продемонструвати покупцеві сертифікат відповідності.