Минуло два десятиріччя, а та картина, яку залишив після себе смерч, досі перед очима. Моторошно згадувати, а не те що бачити її. Навіть молоді деревця лежали як сіно — вітровал водночас повалив ліс на 970 гектарах, пошкодив понад півмільйона кубометрів деревини. Так природа відповіла на нерозумне господарювання, яке практикувалося в горах із середини ХІХ ст., коли на значних площах вирубували складні мішані деревостани і на їхньому місці створювали чистосмерекові культури.   

Ми іноді забуваємо про те, що людина — лише дитя природи, а не всемогутній її господар. І днями стихія вкотре про це нагадала, змусивши людей відчути свою слабкість та залежність від благ цивілізації.

Почалося все з Північної Європи, де ураган «Беріт» наробив чимало лиха. Шквальний вітер «причесав» Польщу й увірвався на територію України. В ніч з 28 на 29 листопада його пориви в різних регіонах країни сягали 20—35  метрів за секунду. Стихія руйнувала будівлі й огорожі, перевертала сміттєві баки. Шматки дахів та господарський мотлох літали у повітрі. Вітер виривав з корінням і валив дерева, які падали іноді на автомобілі, ламав гілки, що калічили людей. 

«Київводоканал» «пішов війною» проти пральних порошків. Щоправда, не всіх, а лише тих, які містять фосфати, а отже, вбивають українські водойми. Фахівці «Київводоканалу» зауважують, що вміст фосфатів та поверхнево активних речовин у побутових миючих засобах нищить водні ресурси. Водоканали очищають стоки біологічно активним мулом, а він через токсичний вплив фосфатів не повністю «справляється» з «завданням». Тож щороку все більше поверхневих і підземних вод України втрачають своє значення як джерела питного водопостачання. Торік на жодній водоймі не було «безфосфатної» ділянки. Ситуацію ж, яка склалася на Бортницькій станції аерації (БСА), фахівці називають критичною. 

Людей, які полюбляють відпочивати в затишній Балаклавській бухті, чимало. На жаль, насолоджуватися краєвидами — це, напевно, єдине, за чим можна сюди їхати. Виявляється, бухта унікальна не тільки своїми природними ландшафтами, а й тим, що в цьому місці ніколи не було очисних споруд.  

Одним із завдань Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровщини є підвищення екологічної безпеки, зокрема повне очищення від усіх не придатних  до використання пестицидів, що дісталися у спадок з радянських часів. Розпочали з інвентаризації, яка показала, що станом на 1 липня цього року в 19 районах області та місті Новомосковську перебувало понад 950 тонн цих небезпечних речовин.

«Естонія має поділитися досвідом розв’язання екологічних проблем з країнами колишнього СРСР» — таке рішення прийняли в Женеві учасники «круглого столу» економічної комісії ООН. Останніми роками в цій країні значно поліпшився загальний стан довкілля.  

Випуск дволіток коропа, товстолоба, білого амура та  хижих аборигенних видів риб — судака, сома, щуки в акваторію Дніпра  на Набережній магістралі у Запоріжжі став справжнім святом.  

Ця велика українська річка, що  котить свої хвилі із заходу на південь, омиваючи територію чотирьох великих областей — Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської та Миколаївської, розпочинається з маленького джерела на заході Поділля.  

На базі Поліського державного заповідника відбувся семінар, присвячений питанням впливу глобального потепління на природно-заповідні території українського Полісся.  

Це стало можливим завдяки тому, що останнім часом Кабінет Міністрів України спрямував у поліський регіон 22,5 млн грн на реалізацію заходів, що мають зробити життя поліщуків комфортнішим, а їхні поля — родючішими.