Наука

  • Сергій БРАГА

    Гості з майбутнього

    Здавалося б, у час високих технологій і фантастичних інновацій нас важко чимось здивувати. Ми настільки звикли до незвичайних інженерних рішень, що будь-яке з них лише зрідка змушує здивовано звести брови. Світ швидко змінюється, а технічна його складова — і поготів. Та все-таки є ідеї, які не перестають дивувати.

    Чи знаєте ви, що на Землі нині вже більше мільярда автомобілів.

  • Галина ІЩЕНКО

    Комбайни «на повідку»

    Скажу відверто, коли йшла на презентацію Центру оперативно-технічного управління зернозбиральною технікою Машинно-транспортної станції ДП «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ), що керує і контролює за допомогою системи GPS-моніторингу 500 комбайнами, не очікувала побачити щось «унікальне», як зазначалось в анонсі.  Та коли потрапила в зал — було враження, що я на якихось торгах на міжнародній біржі абощо, які бачила лише у новинах на голубому екрані. У величезному залі за комп’ютерами і за окремими столами, розміщеними амфітеатром перед величезним монітором розміром з екран кінотеатру, побачила 50—60 людей.

  • Микола БЕЗУГЛИЙ: «Наука сильна попитом і спроможністю виробників»

    Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

  • Директор Інституту кібернетики Іван СЕРГІЄНКО: «З комп’ютером «домовитися» неможливо»

    Ще академік Глушков, якого справедливо вважають засновником кібернетики в Україні, був переконаний: саме кібернетика дасть можливість удосконалити управління не тільки народним господарством, а й державою загалом. Сьогодення свідчить, що ця наука, яку не визнавали, справді здатна поставити на якісно новий рівень практично всі сфери нашого з вами життя. Як це відбувається в українських реаліях, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики академік Іван Сергієнко.

  • Кібернетики підставляють плече селу

    Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.

  • Ректор Дмитро МЕЛЬНИЧУК: «Занижувати планку не маємо права»

    Народжений тринадцять років тому в нашій країні з ініціативи Героя України, ректора Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитра Мельничука Всесвітній консорціум установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA) сьогодні став найбільшим науково-освітнім об’єднанням світу. Збираючись на свої конференції, його члени обговорюють найактуальніші питання галузі і навколишнього середовища. Тема останньої на сьогодні — VІІ — «Університети сільського господарства і наук про життя: підприємці для сталого розвитку сільських територій». У Політехнічному інституті Ла-Саль-Бове (Франція) зібралися представники майже 80 вищих навчальних закладів понад 50 країн світу, серед яких був і фундатор GCHERA та його почесний   президент академік Дмитро МЕЛЬНИЧУК. 

  • На нас чекають інші 20 років

    Світова історія свідчить, що розвиток країн рідко відбувається плавно і поступально. Зазвичай буває інакше: роки застою в економіці та соціальних традиціях змінюються стімким зростанням, яке веде до оновлення і справжнього прогресу. 

    Україна — молода країна, але багато що тут залишається несучасним і застарілим.

  • На зв’язку — «Січ-2»

    Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    Винайти щось корисне легше, ніж довести його до виробництва

    «Ліжко Осадчука» з допомогою електропульта, напругою 24 вольти, перемістивши інший тумблер мінімальним зусиллям пальця, дає можливість лежачому хворому  самостійно перевести себе із лежачого положення на спині у лежачу позу на правому чи лівому боці. Такий частий рух необхідний, щоб у хворого не утворювалися пролежні. За 15 секунд дієздатнообмежена людина зможе піднятись у сидяче положення під різними кутами й опуститися, також за бажанням хворого відкривається і закривається герметичне поліетиленове вмістище для справляння природних потреб.

  • Професор Олег ПОКОТИЛО: «На праху предків будувати не треба»

    Доволі часто на узбіччі автошляхів можна побачити траурні вінки. Це означає, що хтось обірвав тут своє життя. Місцеві жителі кажуть про такі місця, що вони згубні, пропащі чи дивні. Науковці, люди з екстрасенсорними здібностями називають їх геопатогенними зонами (ГПЗ). Професор Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Олег Покотило — біохімік,  захоплюється дослідженням аномальних явищ і прагне створити карту геопатогенних зон Тернопільської області.