Наука

  • Микола БЕЗУГЛИЙ: «Наука сильна попитом і спроможністю виробників»

    Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

  • Директор Інституту кібернетики Іван СЕРГІЄНКО: «З комп’ютером «домовитися» неможливо»

    Ще академік Глушков, якого справедливо вважають засновником кібернетики в Україні, був переконаний: саме кібернетика дасть можливість удосконалити управління не тільки народним господарством, а й державою загалом. Сьогодення свідчить, що ця наука, яку не визнавали, справді здатна поставити на якісно новий рівень практично всі сфери нашого з вами життя. Як це відбувається в українських реаліях, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики академік Іван Сергієнко.

  • Кібернетики підставляють плече селу

    Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.

  • Ректор Дмитро МЕЛЬНИЧУК: «Занижувати планку не маємо права»

    Народжений тринадцять років тому в нашій країні з ініціативи Героя України, ректора Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитра Мельничука Всесвітній консорціум установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA) сьогодні став найбільшим науково-освітнім об’єднанням світу. Збираючись на свої конференції, його члени обговорюють найактуальніші питання галузі і навколишнього середовища. Тема останньої на сьогодні — VІІ — «Університети сільського господарства і наук про життя: підприємці для сталого розвитку сільських територій». У Політехнічному інституті Ла-Саль-Бове (Франція) зібралися представники майже 80 вищих навчальних закладів понад 50 країн світу, серед яких був і фундатор GCHERA та його почесний   президент академік Дмитро МЕЛЬНИЧУК. 

  • На нас чекають інші 20 років

    Світова історія свідчить, що розвиток країн рідко відбувається плавно і поступально. Зазвичай буває інакше: роки застою в економіці та соціальних традиціях змінюються стімким зростанням, яке веде до оновлення і справжнього прогресу. 

    Україна — молода країна, але багато що тут залишається несучасним і застарілим.

  • На зв’язку — «Січ-2»

    Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    Винайти щось корисне легше, ніж довести його до виробництва

    «Ліжко Осадчука» з допомогою електропульта, напругою 24 вольти, перемістивши інший тумблер мінімальним зусиллям пальця, дає можливість лежачому хворому  самостійно перевести себе із лежачого положення на спині у лежачу позу на правому чи лівому боці. Такий частий рух необхідний, щоб у хворого не утворювалися пролежні. За 15 секунд дієздатнообмежена людина зможе піднятись у сидяче положення під різними кутами й опуститися, також за бажанням хворого відкривається і закривається герметичне поліетиленове вмістище для справляння природних потреб.

  • Професор Олег ПОКОТИЛО: «На праху предків будувати не треба»

    Доволі часто на узбіччі автошляхів можна побачити траурні вінки. Це означає, що хтось обірвав тут своє життя. Місцеві жителі кажуть про такі місця, що вони згубні, пропащі чи дивні. Науковці, люди з екстрасенсорними здібностями називають їх геопатогенними зонами (ГПЗ). Професор Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Олег Покотило — біохімік,  захоплюється дослідженням аномальних явищ і прагне створити карту геопатогенних зон Тернопільської області. 

  • «Пасіка: перш ніж з ложкою, треба з сошкою»

    Не кожному вченому вдається заснувати інститут. Леонід Боднарчук це зробив і беззмінно  керує ним з 1989 року. Про високий авторитет наукового закладу свідчить те, що його керівник очолює професійні організації пасічників. Плідну роботу вчених та виробничників цінують й за кордоном: саме тому 2013 року в Україні проходитиме міжнародний конгрес  «Апімондія». В історію галузі вчений вписав ще одну сторінку: створив Національний музей бджільництва. Фактично інститут і музей — цілісний комплекс, що діє під гаслом «Пошуки шляхів майбутнього марні, якщо не розумієш минулого». Територія цих двох закладів рай не лише для бджіл, але й диво — місце єднання людини та природи. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    "Перпетуум-мобіле" на холостому ходу

    У ці травневі дні проходить п'ятий Всеукраїнський фестиваль науки, приурочений до професійного свята вчених. За словами президента НАН України академіка Бориса Патона, мета заходу - широке інформування суспільства про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів.