Наука

  • Віктор ЛАКОМСЬКИЙ

    Нержавійці загрожує іржа байдужості

    Почну свою статтю із запитання до кожного читача газети: чи бачили ви, шановні, перебуваючи, скажімо, в європейських країнах, щоб у тамтешніх місцях харчування відвідувачі користувалися алюмінієвими ложками та виделками? Такий феномен у наш час можна побачити найчастіше в республіках колишнього СРСР, за винятком прибалтійських. Ми — не виняток. Пояснити це можна наслідками Великої Вітчизняної війни, коли наша авіаційна металургія, виконуючи замовлення армії, виробляла сотні тисяч алюмінієвих кружок, баклажок та ложок. У повоєнні роки до них додалися виделки, тарілки, тазики й каструлі. Автору довелося бачити таке виробництво на Ступінському металургійному заводі Мінавіапрому СРСР (Підмосков’я).  

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Інновації є. Коли будуть інвестиції?

    Однією з головних проблем українських вчених-винахідників зокрема та перспектив України щодо її наукового потенціалу загалом  лишається впровадження українських винаходів у виробництво. «Ми не знімаємо часткову провину із себе, адже недостатньо рекламуємо й популяризуємо свої винаходи. Проте річ все-таки в тому, що в країні не створено сприятливого інноваційного клімату, який би спонукав підприємців активно шукати інновації.  

  • Світлана КОВАЛЬЧУК

    Репетиція тестів: без мобілок, шпаргалок і нервів

    Минулої суботи по всій Україні випускники шкіл писали перші пробні тести. Майбутні абітурієнти мали можливість перевірити свої знання з української мови і літератури, біології, фізики, всесвітньої історії або іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська). І хоч випробування було лише репетицією справжнього зовнішнього незалежного оцінювання, втім, проходило за найсуворішими правилами.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Ігор ГРИНИК: «Нам має бути соромно ввозити зарубіжні яблука»

    Не так давно була дуже популярною пісня про те, що на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, життя повернулося так, що не висадили їх не лише на далекій планеті, але й вирубали або занедбали в багатьох районах України . Тому в магазинах і на базарах — засилля імпортної плодоовочевої продукції. Споживання плодів і ягід у нас різко впало — до 30-38 кілограмів на одну особу в рік (30-45% раціональної норми). Що ж далі? Як зупинити кризу?  

  • Галина ЗВАРИЧ

    Володимир КОБИЛЯНСЬКИЙ: «Коли мене запитують, чи питна вода з-під крана, я відверто кажу: ні!»

    На тлі гучних заяв про те, що людство входить в епоху дефіциту прісної води, і що саме вода, а не газ і нафта, може стати причиною війн на планеті в найближчі кілька десятиліть, звичайнісінький водяний кран у міській квартирі видається неабияким благом цивілізації, а заодно і предметом суперечки — пити чи не пити з-під нього воду.

    «Той факт, що в Україні фірми з реалізації фасованої артезіанської води успішно розвиваються останні два десятиліття, свідчить, що люди розуміють, що таке якісна вода, і готові за неї платити», — підкреслив в інтерв’ю «УК» Володимир Кобилянський — фахівець у сфері новітніх технологій водопідготовки та контролю якості води, керівник харківського Науково-дослідного центру водопостачання та якості води. 

  • Анастасія ХАРИТОНОВА

    «Лотос» убезпечить від радіації

    Бажання швидко подорослішати в сучасних дітей, як я нещодавно  з’ясувала, спілкуючись із вихованцями Малої академії наук, полягає не лише в наслідуванні поведінки старших, недитячому зовнішньому вигляді і ревному захисті самостійності, а й в усвідомленні своїх можливостей і місця у суспільстві.
    Фаділа Блалі навчається в 10 класі однієї зі столичних гімназій. Спокійний голос, лагідні риси обличчя видають у ній добру людину. На перший погляд, звичайна дівчина. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Від світла нізвідки до лазера з печінки

    Найпопулярнішою, за версією міжнародного природничого тижневика, науковою новиною минулого року стало відкриття групи шведських вчених з Гетеборга: вакуум може випромінювати світло, якщо в нього в повній темряві помістити дзеркало або його аналог (в експерименті — пластину надпровідного квантового інтерферометра), від якого відображатимуться віртуальні фотони. Для цього потенційне джерело світла треба переміщати зі швидкістю, близькою до світлової.

  • Микола ШОТ

    Сергій ЮРІЙ: «Демографічних коливань не боїмося, бо зуміли завоювати добру славу»

    На Тернопіллі визначали кращі навчальні заклади. Переможцем у номінації «Храм науки» серед вишів III-IV рівнів акредитації став Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ). Рівно 45 років тому цей ВНЗ розпочав свою діяльність з відділення столичного інституту. Крок за кроком він зростав, досягав успіхів, перетворювався у потужний осередок науки й освіти міжнародного рівня, в один з найпрестижніших навчальних закладів нашої країни.  Вже п’ять років має статус національного.  

  • Наталя ЛІЩИНСЬКА

    Від інвалідного візка — до комп’ютерних розробок

    Наука не класифікується за віковими категоріями — цю тезу почула від шанованого академіка, коли при ньому вжили термін «студентська». А в її правильності переконуюся щоразу, знайомлячись із досягненнями юних талантів з Малої академії наук. Ну не можна їхні винаходи назвати дитячими!  Адже більшість із них створена для того, щоб полегшити життя нам, дорослим.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Володимир ОСАДЧИЙ: «Люди злітали на Місяць, а точно прогнозувати погоду на 5-6 днів не навчилися»

    Сьогодні — 90-річчя державної гідрометеорологічної служби України. Привітавши з цим ювілеєм директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимира Осадчого, «Урядовий кур’єр» найперше поцікавився, а хто ще, крім колективу закладу, який він очолює, причетний у нашій країні до цього свята?