Наука

  • Борис МАЛИНОВСЬКИЙ

    Ім’я академіка Сергія Лебедєва довго було засекречене

    Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт зі США. Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уілкс із Великобританії. Сергій Лебедєв та Ісаак Брук з колишнього СРСР. Це зоряна плеяда вчених, котрі наприкінці 40-х і початку 50-х років минулого століття майже одночасно створили у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із програмою, яка зберігається в пам’яті, — тепер усім відомі комп’ютери.  
    У Сергія Лебедєва, 110 років від дня народження якого виповнилося торік, — начебто два творчих життя. У першому — 20 років його наукової діяльності в галузі енергетики.

  • Кандидат юридичних наук Сергій НЕЖУРБІДА: «Гросс розробив слідчу валізу для роботи на місці злочину, де завжди тримав… цукерки»

    Колишній декан юридичного факультету Чернівецького університету Ганс Гросс не просто дав криміналістиці ім’я, започаткувавши, власне, термін «криміналістика». Він зробив з неї поважну наукову і навчальну дисципліну — сформулював закони, котрі (як і належить науковим знанням) виводять на стежку істини в практичних справах (наразі при розкритті й запобіганні злочину), визначив загальні положення, розробив методику розслідування, техніку і тактику професійної діяльності криміналістів і навіть дав їм кілька безцінних порад — приміром, як спілкуватися з пресою.
    На юридичному факультеті Чернівецького національного університету свято шанують пам’ять видатного професора. 

  • Ірина НІКОЛАЙЧУК

    Тетяна П'ЯТЧАНІНА: «Наша система оцінки наукової діяльності унеможливлює суб’єктивізм»

    Навряд чи хтось стверджуватиме, що інноваційне оновлення України можливе без конкурентоспроможної науки. А робити її (саме «робити», кажуть учені) здатні сильні особистості в науці та потужні наукові колективи. Проте за якими критеріями їх варто визначати, питання складне, дискусійне і неоднозначне.

    В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України у створеному згідно з розпорядженням Президії НАНУ відділі науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності за ініціативи директора інституту академіка Василя Чехуна розробили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже апробували і назвали перспективною. Про це говоримо із завідувачем відділу кандидатом біологічних наук Тетяною П’ятчаніною. 

  • Чому і що потрібно змінювати в українській освіті?

    Проблема змін в українській освіті постійно перебуває в полі зору громадської думки. Водночас українське суспільство чітко не усвідомлює, що, як і чому слід змінювати в освіті. Зумовлено це часто нерозумінням сутності сучасних цивілізаційних змін, нових вимог, що постають перед людством, нездатністю пов’язати розвиток освіти з контекстом підготовки людини до життя у ХХI столітті. 

  • Віталій МЕДВЕДЄВ

    Технологія, що потребує вивчення

    Про те, що Україна має багаті й родючі грунти, знають усі. При цьому мало хто, крім науковців, замислюється, чи вічні вони. На жаль, земля, як і здоров’я, має свій ресурс. Її треба берегти, як це роблять у всьому світі завдяки інноваційним технологіям. Як упроваджується одна з таких технологій — нульовий обробіток грунту, нещодавно розглядало бюро Президії Національної академії аграрних наук України. 
    Слід зазначити, що це принципово нова для України технологія агровиробництва. Вона передбачає повну відмову від обробітку грунту під час вирощування польових культур і від численних стереотипів сучасного землеробства. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Перекладайте Мо Яня за квантовим комп’ютером

    У світі багато незрозумілого, і хтось має заповнити цей вакуум. То хай вже краще цим займаються ті, з ким не нудно. Цей вислів одного з цьогорічних номінантів на Нобелівську премію з літератури японського письменника і перекладача Харукі Муракамі сповна відображає стилістику нинішнього Нобелівського тижня.

    Однак це не допомогло улюбленому авторові мільйонів здобути почесну нагороду: лауреатом-2012 став китайський письменник Мо Янь, який з галюцинаторним реалізмом поєднує народні казки, історію та сучасність. 

  • Надія КИРЕЙ

    Гірський Гоша мешкає в печерах, а лісовий — у гніздах на деревах

    Хто бував у горах, знає: ця місцевість неодмінно обплутана бувальщинами, легендами й вигадками. Любителі подорожувати, альпіністи, науковці розповідають безліч історій про незвичайні ситуації, з яких їм дивом удалося виплутатися. Дехто на власні очі побачив таке, про що буває моторошно й розказувати.
    І все-таки черкаський геофізик Борис Ісайченко, який разом з іншими науковцями колишнього Радянського Союзу ще у 80-х роках минулого століття займався пошуками снігової людини, наважився. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Підземні пам’ятки нагадують про себе

    Придбавши три роки тому будинок у Тальному, що на Черкащині, сім’я Людмили Попик облаштувала помешкання й сподівалася жити тут довго. Однак з деякого часу по стінах та стелі пішли тріщини, просів фундамент. Далі — більше. На кухні раптом провалилася підлога. Меблі, які стояли попід стіною, дивом лишилися в приміщенні, адже під ними, як виявили господарі, вже зяяла порожнеча.
    Сподіваючись ліквідувати провалля, всипали туди чимало щебеню, однак, як розповідає хазяйка, скільки не сипали, провалля тільки збільшувалося. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Іван ГРИЩЕНКО: «Поєднання наукового пошуку і виробничого досвіду — стратегія успіху»

    Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.  

  • Іван СЕРГІЄНКО

    Імідж країни спирається на сучасні комп’ютери

    У  весь розвиток комп’ютерної науки і практики має на меті надати  комп’ютерам спроможність максимальної допомоги у розв’язанні проблем суспільства. Питання проблемної орієнтації супроводжують увесь розвиток комп’ютерів, а успіхи їхнього вирішення сьогодні безпосередньо впливають на якість та ефективність функціонування господарських об’єктів.
    У газеті «Урядовий кур’єр» уже обговорювались питання створення проблемно-орієнтованих обчислювальних засобів у господарському комплексі України.