Данило Черевашко живе на Кіровоградщині в місті Олександрія. Він спортсмен, а ще — учень Малої академії наук. Уже два роки Данило займається спортом: починав з карате, потім перейшов на бокс. Під час одного із тренувань, коли замучила спрага, йому спало на думку, що непогано було б мати під рукою малогабаритний прилад, який зможе швидко очистити будь-яку воду. Бо вода ж у наших водогонах…

Знайти розв’язання проблеми допомогли навички роботи в Малій академії наук. Ідея полягала в тому, щоб не просто відфільтрувати воду та зробити її безпечною, а й наділити корисними властивостями. Так народився «Портативний фільтр для очистки води з використанням керамічної мембрани, насиченої ЕМ-препаратом». Фільтр складається з трьох змінних частин: двох пластикових літрових посудин для води, між якими розташована керамічна мембрана діаметром 100 міліметрів.

Використання подібних мембран не є чимось суперновим. А от наситити таку мембрану ЕМ-препаратом додумався саме наш герой.

«ЕМ» — це «ефективні мікроорганізми», суміш з понад 80 грибів та бактерій, яка нині використовується в сільському господарстві для стимуляції росту рослин, знищення бактерій та підвищення якості врожаю. Данило в свою чергу запропонував використати ЕМ для очищення води та навіть більше — покращення її якості. Коли вода проходить крізь мембрану, біопрепарат насичує її корисними мікроорганізмами і вбиває шкідливих.

«Прилад відфільтровує літр рідини за чотири хвилини, — говорить юний винахідник. — Годиться річкова, калюжна, дощова — будь-яка брудна вода. Цей фільтр буде дуже корисним насамперед для спортсменів, військових, а також для туристів у походах, для дачників. Якщо використовувати його у космосі, то можна брати габардинову (тканинну) мембрану. У такий спосіб там можна очищувати навіть сечу».

На свій фільтр Данило отримав державний патент. Тобто його винахід тепер юридично захищений. А допомогли йому у цьому співробітники відділу інтелектуальної власності Центру інновацій МАН.

«Відділ створено два роки тому, хоч подібною діяльністю МАН займалася й раніше, — говорить завідувач відділом інтелектуальної власності Центру інновацій МАН Михайло Зуєв. — Щороку МАН допомагає отримати школярам близько 40 охоронних документів.

Тільки у січні поточного року нами отримано від Українського інституту промислової власності п’ять позитивних експертних висновків щодо прийняття рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель для учнів МАН. Оформити патент на корисну модель чи винахід або свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір (комп’ютерна програма, науковий твір) справа непроста. І саме в навчанні цій справі юних винахідників бачить свою місію наш відділ.

Учням, враховуючи їхню молодість, досить важко пройти усі етапи реєстрації свого винаходу самостійно. Тож їм доводиться звертатися до посередників — патентних повірених. Але патентні повірені не надають допомогу безкоштовно. Плата за послуги буває різною, у тому числі й шляхом отримання ними прав власності на винахід дитини. Натомість наша організація допомагає юним винахідникам безкоштовно. МАН діє виключно в інтересах дітей».

Михайло Щербина отримав патент на оригінальну підвіску транспортного засобу. Фото Володимира ЗAЇКИ

— Як виявляєте потенційні таланти для видачі патентів?

— У цьому нам допомагає конкурс захисту науково-дослідницьких робіт. Протягом року учні працюють зі своїми науковими керівниками, захищають свої роботи на місцевому та обласному рівнях, після чого переможці їдуть на всеукраїнський етап до  м. Києва.

Авторам найкращих робіт пропонуємо нашу допомогу в отриманні патенту або свідоцтва. Втім, ми готові допомагати не лише учасникам конкурсу і не лише учням МАН.

— То як же отримати патент?

— Ще раз повторюю: ми не робимо за наших дітей усю роботу. Ми їм допомагаємо навчитися працювати з патентними відомствами, патентними процедурами, документами. Ми створили електронну платформу, за допомогою якої можливо заповнити всі документи. Також консультуємо по телефону або через e-mail.

Оскільки нашою головною метою є саме навчання дитини, проходження нею усього етапу реєстрації — учень самостійно заповнює всі документи для реєстрації. Скажу відверто, з першої спроби мало в кого виходить оформити все як слід, процедура доволі складна. Тому консультації наших фахівців дуже доречні. Так само, як і фінансова підтримка. Адже на сплату державного мита за оприлюднення патенту та інші збори треба заплатити кількасот гривень. Усі витрати і сплату рахунків забезпечує Центр інновацій.

А як щодо впровадження запатентованих МАНівцями винаходів? Тут ситуація не надто обнадійлива, принаймні на внутрішньому ринку. Адже у таких справах вагоме значення відіграє інвестиційна діяльність організацій та підприємств. Наприклад, в Німеччині за 2013 рік було проінвестовано у науку близько 160 мільярдів євро. Тільки одна компанія «Фольксваген» у третьому кварталі минулого року проінвестувала в науку 2,5 мільярда євро. Ці інвестиції разом з дефіцитом наукових майданчиків та вчених роблять Німеччину привабливою для іноземних вчених. Україні ж похвалитися у цьому плані практично нічим.

Як наслідок, наука в Німеччині розвивається у тому числі й за рахунок українських молодих вчених. Відповідно до статистичних даних, до ВНЗ інших країн світу за минулий рік вступили 44 молоді випускники МАН, хоч у 2012 році їх було лише близько 30.

Тож поки що чудові програми МАН працюють на наше далеке майбутнє. А от наскільки далеке — залежить від керівного складу нашої держави.