Наука

  • Василь ТУГЛУК

    Енергетичну безпеку держави зміцнять металурги

    Колись держави вели війни й завойовували  для себе нові землі, потім — ринки. Нині жорстка боротьба ведеться за енергоресурси. Якщо вникнути в суть усіх цих дрібних і великих конфліктів, то стає зрозуміло: людство гостро відчуває нестачу ресурсів і нині кожна країна намагається мати власне джерело енергії та гарантувати так свою національну безпеку.

    На цьому тлі позиція України має вигляд інколи вельми незбалансованої, оскільки наша держава прагне гарантувати власну енергетичну безпеку через досягнення домовленостей з Росією щодо зниження ціни на імпортований газ. У ситуації, коли такі переговори ускладнені вже підписаними кабальними угодами і за відсутності потужних важелів впливу на економічну політику північного сусіда, наша країна не може розраховувати на якісь значні поступки «Газпрому». Тим часом, якщо проаналізувати стан справ в енергетиці, бережливе ставлення до наявних власних ресурсів може істотно допомогти Україні збільшити ступінь диверсифікації власного енергоринку.

  • Ганна РОМАШКО

    15 хвилин футболу —і ваш мобільний заряджений

    Футбольний м’яч із зарядним пристроєм, який при ударах по ньому здатен виробляти і накопичувати електрику, його розробники назвали Soccket.
    Усередині спортивного снаряда розташовується магніт, який при ударах переміщається усередині котушки. При рухах магніту утворюється електричний струм, який заряджає приєднаний до котушки конденсатор. Новинку протестували під час чемпіонату світу з футболу, що проходив у ПАР. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    День поля став школою врожаю

    Найбільш інноваційна галузь, вважають спеціалісти, — селекція. Нові сорти, і це підтверджує світова практика, є визначальним чинником гарантування продовольчої безпеки держави. Це вже істина. Одним із перших активно впроваджувати її в життя розпочав директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Герой України Володимир Моргун. Розвивав, коли в Україні все руйнувалося. Нині вся Україна йде по науку до Моргуна, який пропонує і демонструє, як забезпечити надійне майбутнє держави.  

  • Руйнуючи природні ландшафти, ми знищуємо самі себе

    Є всі підстави стверджувати, що українське суспільство перебуває в стані пошуку національної моделі розвитку. Причому найсуттєвішим чинником, який спонукає до цього, визначається незадоволеність людини своїм життям. Тим часом нація, яка занурена  в нігілізм, не сприймає кількісних показників покращення в майбутньому, запропонованих керівними органами, чи сприймає зі значною мірою скептицизму. За таких обставин людина починає дедалі більше покладатися на власний розум. І все було б добре, якби вона існувала сама по собі, а не була істотою соціальною, із  відповідними зовнішніми зобов’язаннями. Щоправда, суспільство пройшло етап, коли, умовно кажучи, все було спільним, і це теж не принесло нічого доброго. Тобто потрібне щось третє, яке здатне поєднати переваги індивідуального та колективного.  

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Юрій ДУДНИК: «Іспити та конкурси при вступі до першого класу є неправомірними»

    Певна річ, весна — спекотна пора не лише для випускників шкіл, а й для тих, хто лишень збирається переступити шкільний поріг. Точніше, для батьків, дідусів та бабусь майбутніх першокласників. Чи не тому найбільше запитань упродовж прямої лінії «УК» стосувалося саме   проблем, пов’язаних зі вступом дитини до школи.

    Однозначним лідером серед них стало запитання щодо правомірності проведення тестів або іспитів під час вступу дитини до першого класу: про це наші читачі питали не один раз. Таким, не маючи на те жодного права, грішать чимало українських шкіл. Виявився й інший бік цієї проблеми — більшість людей не знають своїх прав, зокрема й щодо  особливостей вступу дитини до першого класу, а отже, і не можуть їх відстояти.

    Як поводитися в таких ситуаціях, читачів «Урядового кур’єра»   консультував перший заступник голови Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.

     

  • Постійний пошук істини приносить по-справжньому цінні плоди

    Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в бідній країні, коли грошей не вистачає на найнеобхідніше, тривають понад 20 років. Майже стільки ж виповнилося крилатій фразі 42-го президента США Білла Клінтона «Америка має хороші університети не тому, що багата. Америка багата тому, що має хороші університети». В 2010 році фінансування наукової галузі в США становило $396 млрд, Японії — 142 млрд, Китаї — 141 млрд, Росії —  22 млрд. Україна в 2011 році із загального та спеціального фондів держбюджету на фінансування наукових і науково-технічних робіт витратила приблизно $0,6 млрд. Для коректного порівняння: Білорусь і Казахстан на цю галузь виділяє в 2—3 рази більше. І це загальна світова закономірність — нарощувати наукові інвестиції в посткризовий період. Ми звикли фінансувати науку за залишковим принципом. Це тому, що ми небагата країна. Або тому ми й небагата країна?  

  • Віктор ЛАКОМСЬКИЙ

    Нержавійці загрожує іржа байдужості

    Почну свою статтю із запитання до кожного читача газети: чи бачили ви, шановні, перебуваючи, скажімо, в європейських країнах, щоб у тамтешніх місцях харчування відвідувачі користувалися алюмінієвими ложками та виделками? Такий феномен у наш час можна побачити найчастіше в республіках колишнього СРСР, за винятком прибалтійських. Ми — не виняток. Пояснити це можна наслідками Великої Вітчизняної війни, коли наша авіаційна металургія, виконуючи замовлення армії, виробляла сотні тисяч алюмінієвих кружок, баклажок та ложок. У повоєнні роки до них додалися виделки, тарілки, тазики й каструлі. Автору довелося бачити таке виробництво на Ступінському металургійному заводі Мінавіапрому СРСР (Підмосков’я).  

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Інновації є. Коли будуть інвестиції?

    Однією з головних проблем українських вчених-винахідників зокрема та перспектив України щодо її наукового потенціалу загалом  лишається впровадження українських винаходів у виробництво. «Ми не знімаємо часткову провину із себе, адже недостатньо рекламуємо й популяризуємо свої винаходи. Проте річ все-таки в тому, що в країні не створено сприятливого інноваційного клімату, який би спонукав підприємців активно шукати інновації.  

  • Світлана КОВАЛЬЧУК

    Репетиція тестів: без мобілок, шпаргалок і нервів

    Минулої суботи по всій Україні випускники шкіл писали перші пробні тести. Майбутні абітурієнти мали можливість перевірити свої знання з української мови і літератури, біології, фізики, всесвітньої історії або іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська). І хоч випробування було лише репетицією справжнього зовнішнього незалежного оцінювання, втім, проходило за найсуворішими правилами.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Ігор ГРИНИК: «Нам має бути соромно ввозити зарубіжні яблука»

    Не так давно була дуже популярною пісня про те, що на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, життя повернулося так, що не висадили їх не лише на далекій планеті, але й вирубали або занедбали в багатьох районах України . Тому в магазинах і на базарах — засилля імпортної плодоовочевої продукції. Споживання плодів і ягід у нас різко впало — до 30-38 кілограмів на одну особу в рік (30-45% раціональної норми). Що ж далі? Як зупинити кризу?