ПОПРИ ВСЕ

Незважаючи на очевидні труднощі, українська наукова думка залишається  на передовому краї за низкою напрямків
 

Володимир СЕМИНОЖЕНКО, 
голова Державного агентства  з питань науки,
інновацій та інформатизації України
академік НАН України

Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в бідній країні, коли грошей не вистачає на найнеобхідніше, тривають понад 20 років. Майже стільки ж виповнилося крилатій фразі 42-го президента США Білла Клінтона «Америка має хороші університети не тому, що багата. Америка багата тому, що має хороші університети». В 2010 році фінансування наукової галузі в США становило $396 млрд, Японії — 142 млрд, Китаї — 141 млрд, Росії —  22 млрд. Україна в 2011 році із загального та спеціального фондів держбюджету на фінансування наукових і науково-технічних робіт витратила приблизно $0,6 млрд. Для коректного порівняння: Білорусь і Казахстан на цю галузь виділяє в 2—3 рази більше. І це загальна світова закономірність — нарощувати наукові інвестиції в посткризовий період. Ми звикли фінансувати науку за залишковим принципом. Це тому, що ми небагата країна. Або тому ми й небагата країна?

Великі випадковості

Наукові дослідження вимагають великих капіталовкладень і часом необмеженого часу для їхнього проведення. Часто буває так, що дослідник або цілий інститут роками б’ється над розв’язанням якоїсь проблеми, але так і не отримує очікуваних результатів. Але частіше трапляється так, що «копаючи» в одному напрямку, вчений несподівано для себе робить «побічне» відкриття, яке, однак, перевертає наукові уявлення всього людства, а іноді й  змінює його життя.

Кожен підліток у світі знає, що Інтернет винайшли в ЦЕРНі — найбільшому науковому центрі світу, чия діяльність нині стала практично синонімом науки. Однак чи багато хто замислювався над тим, що Інтернет, який зробив в світі справжню і глибоку інформаційну революцію, з’явився як допоміжний проект із суто службовою метою. У 1989 році британський учений Тім Бернерс-Лі запропонував своїм колегам, які працюють в центрі ядерних досліджень, зручний механізм пошуку і консолідації інформації за допомогою гіпертекстових документів. Внутрішня мережа ЦЕРНу швидко розвинулася до масштабів всесвітньої павутини і з’єднала всіх людей планети в єдине мережеве суспільство. Тобто ніхто спеціально не планував створити Інтернет. Він з’явився як допоміжний засіб для розв’язання інших наукових завдань. Розробка, профінансована за суто бюджетні гроші, згодом стала колосальним світовим бізнесом. І цей принцип працює всюди для масштабних наукових досліджень.

Ще одна знаменита «випадковість» у науці — відкриття пеніциліну. До винаходу антибіотиків бактеріальні інфекції були справжнім бичем людства. Поки одного разу мікробіолог Олександр Флемінг, який досліджував колонії гноєтворних бактерій, не припустився помилки в процедурі експерименту. В результаті в одній з його чашок Петрі разом з бактеріями оселилися й цвілеві гриби. Так було відкрито антибіотичні властивості пеніциліну, а медицина отримала потужну зброю проти інфекцій.

Несподіваним було і відкриття рентгенівських променів. Проводячи дослідження катодних променів, німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген випадково між джерелом «Х-променів» і екраном помістив свою руку і побачив, що кістки тіла затримують випромінювання сильніше, ніж м’які тканини. Так відкрилися не мислимі раніше можливості дослідження стану внутрішніх органів і кісток людини. «Х-промені» всюди стали називати на честь їхнього винахідника рентгенівськими променями. Хоч є й інша їхня назва — пулюївське випромінювання. Річ у тому, що незалежно від німецького фізика подібні дослідження вже проводив раніше український вчений Іван Пулюй, який і став першовідкривачем рентгенівського випромінювання.

Я дозволив собі навести хрестоматійні приклади. Однак вони якнайкраще ілюструють тезу про те, що фінансувати науку потрібно систематично і безперервно, адже така природа процесів у самій науці. Тільки постійний і наполегливий пошук істини дає по-справжньому цінні плоди.

Для того, щоб бізнес прийшов з інвестиціями в науку, держава повинна спочатку забезпечити потрібну базу фінансування. Очікувати від бізнесу, що він візьме науку повністю на себе, так само безглуздо, як і вимагати від нього вкладень у будівництво доріг на тій підставі, що бізнес використовує дорожню мережу для перевезення своїх товарів. У країну без доріг інвестор просто не прийде, як не прийде і в науку, позбавлену державної підтримки.

Пізнати Всесвіт самотужки

Крім явної практичної користі людині, наука виконує ще одну високу місію — добувати знання про будову навколишнього світу на макро- і мікрорівнях. Озброєні точним знанням про походження і властивості речей, ми можемо уникнути багатьох прикрих помилок. Та й загалом пристрасть до пізнання істини є однією з фундаментальних рис, що відрізняють людину як біологічний вид.

Нині весь світ розбурханий очікуванням гучних відкриттів від наукового проекту століття — Великого адронного колайдера. Одним з найочікуваніших результатів є доказ існування так званої божественної частинки — бозона Хіггса. Згідно із сучасною теорією елементарних частинок, бозон Хіггса відповідає за масу у Всесвіті. Існування цієї частинки передбачали ще в 60-х роках минулого століття, але досі реальних підтверджень цього припущення не зафіксовано. Нині фізика впритул наблизилася до того, щоб «побачити» божественну частинку. І якщо це відбудеться, частина всесвітнього тріумфу буде належати й українським ученим. Річ у тому, що реалізація амбітних проектів Великого адронного колайдера була б просто неможлива без унікальних детекторних систем, розроблених і виготовлених вченими Інституту монокристалів, Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова та Українського фізико-технічного інституту.

Українські вчені менш відомі світовій спільноті, ніж, скажімо, британські, які стали своєрідним Інтернет-мемом. Та внесок українських науковців у велику науку, яка розширює горизонти пізнання і можливостей людини, вельми значний.

Піонером створення кібернетики — науки, яка дала світові комп’ютер, вважають Олександра Щукарева. Саме в Україні виготовлено перший у Європі комп’ютер — МЕОМ. Він з’явився завдяки розробками Сергія Лебедєва і вчених Інституту електротехніки АН УРСР у 1950 році.

Миколу Бенардоса вважають засновником технічної думки як такої, і його розробки і відкриття стали основою появи таких потрібних сьогодні приладів, як кондиціонер, фритюрниця, скороварка, пральна машина і акумулятор.

Винахід транзистора датується 1941 роком, коли було опубліковано праці Вадима Лошкарьова з описом основних принципів роботи транзистора. Хоч офіційно літопис епохи напівпровідникових технологій веде відлік від робіт американських учених 1948 року.

Олександр Можайський, запускаючи в небо повітряного змія, відкрив закон виникнення аеродинамічної сили і сконструював перший літак. Історія аеродинаміки загалом тісно пов’язана з українськими іменами в науці: Ігор Сікорський, Костянтин Калінін, Георгій Проскура, Олег Антонов та багато інших.

Науки про космос зобов’язані багатьма важливими відкриттями Миколі Кибальчичу, Юрієві Кондратюку і, зрозуміло, Сергієві Корольову. Всі ці постаті увійшли в історію зокрема завдяки тому, що їм вдалося вивести свою теоретичну роботу в площину практичного втілення ідей.

Нині, на жаль, українська наука переживає складні часи. Лише 10% розробок науковців впроваджується в широке виробництво. Ще менше ідей отримує широку популярність у світі й лягає в основу фундаментальних досліджень міжнародного значення. Причин цього багато — від нестачі фінансування до нестачі банальних навичок комунікації і самопрезентації. Наслідками такого стану стають не тільки втрати держави ціною в мільярди доларів. Втрати відчутні в суспільстві.

Кілька років тому російський соціологічний центр ВЦДГД опублікував результати дослідження наукової грамотності населення, які справили ефект бомби, що розірвалася. Виявилося, що кожен третій росіянин упевнений, що Сонце обертається навколо Землі, майже половина громадян вважає, що антибіотики вбивають віруси, а вся радіоактивність є рукотворною. Упевнений, що таке дослідження в Україні показало б схожі результати. Принаймні випускником, який заявляє, що тангенс — це засіб для знищення тарганів, сьогодні нікого не здивуєш. І це погано. Суспільство, яке має напівнаукову, а ще гірше — псевдонаукову картину світу, серйозно дезорієнтоване і вразливе до будь-яких маніпуляцій свідомості. А зв’язок між інтелектуальною автономністю суспільства і стійкістю державного суверенітету не потребує доказів. Це аксіома.

Державні програми

І все-таки попри очевидні труднощі, українська наука залишається на передовому краї за  низкою напрямків. І не тільки дослідної, а й впроваджувальної діяльності.

Останнім часом в Україні розпочато реалізацію кількох державних цільових науково-технічних програм, результатами яких стало серійне виробництво нових інноваційних продуктів, унікальних не лише для українського, а й для світового ринку.

У 2010 році розпочато реалізацію програми «Образний комп’ютер», яка спрямована на створення інформаційних технологій з елементами інтелекту людини, здатних комплексно аналізувати об’єкти довкілля, оперувати знаннями та образною інформацією. Результатом програми стала розробка і серійне виробництво нового приладу «Діабет плюс». Мініатюрний пристрій дає змогу швидко виявляти найменші порушення вуглеводневого обміну людини і дає змогу не тільки діагностувати захворювання на ранніх стадіях, а й планувати енергобаланс організму для підтримки діабету в скомпенсованому стані.

Іншою розробкою, що з’явилася завдяки програмі, став пристрій «Фазаграф» — приставка до персонального комп’ютера або ноутбука. За його допомогою одним дотиком пальців рук можна зареєструвати ЕКГ, ввести і зберегти дані в комп’ютері. Весь процес діагностики займає не більше 2 хвилин і доступний користувачеві в будь-який час. Серійне виробництво приладу  налагоджено на Київському заводі автоматики.

З 2011 року в країні реалізується програма розробки молекулярних і клітинних технологій створення вітчизняних лікарських засобів. Програма спрямована на відновлення втрачених зв’язків між науковими організаціями та приватними фармфірмами. Ця взаємодія потрібна як ніколи для отримання позитивних результатів. Адже завдяки такому  зв’язку свого часу Одеська компанія «ІнтерХім» випустила на ринок кілька оригінальних вітчизняних лікарських препаратів, серед яких, наприклад, широковідомий препарат Аміксин. У січні цього року випущено інноваційний снодійний засіб Левана. У рамках програми нині є можливість відтворювати весь цикл впровадження нових ліків — починаючи зі створення нових молекул, їхніх доклінічних досліджень і закінчуючи промисловим виробництвом

Ще один яскравий приклад дає програма з розробки і впровадження енергоощадних світлодіодних джерел освітлення та освітлювальних систем на їхній основі. Тепер у рамках пілотного проекту світлодіодне освітлення встановлено на центральних вулицях, промислових та бюджетних об’єктах і станціях метрополітену Києва, Харкова та Донецька. Лише в цьому проекті через 2 роки витрати повністю окуплять себе, а сукупна економія електроенергії перевищить 4 млн Квт/год на рік. Треба сказати, що економічний ефект від переходу України на світлодіодне освітлення багаторазово перевищує ефективність таких дій в інших країнах. Україна має одну з найенергоємніших економік світу, причому більше чверті всієї виробленої в країні електроенергії «згоряє» на освітленні.

Наука, поставлена на службу економіці та добробуту людини, здатна творити дива.

ПРИВІТАННЯ

З нагоди Дня науки

Шановні вчені, науковці і дослідники!

Щиро вітаю Вас із Днем науки!

Наша держава може по праву пишатися іменами видатних вчених, авторитетними науковими школами, яскравими традиціями винахідництва. І сьогодні ми маємо зробити усе для  примноження цих можливостей.

У сучасному світі наука та інноваційна діяльність є найпотужнішим ресурсом економічного зростання, підгрунтям соціального добробуту, визначальним фактором формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені.

Наукова діяльність — це завжди творчість. Працюючи, ви прокладаєте нові шляхи. Ви творите майбутнє.

Бажаю всім, хто пов’язав кар’єру і професійне життя з наукою, а головне тим, хто тільки планує зробити свої перші кроки у науці, незмінного успіху, натхнення, сміливих пошуків і нових звершень!

Зі святом!

Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ