Наука

  • «Пасіка: перш ніж з ложкою, треба з сошкою»

    Не кожному вченому вдається заснувати інститут. Леонід Боднарчук це зробив і беззмінно  керує ним з 1989 року. Про високий авторитет наукового закладу свідчить те, що його керівник очолює професійні організації пасічників. Плідну роботу вчених та виробничників цінують й за кордоном: саме тому 2013 року в Україні проходитиме міжнародний конгрес  «Апімондія». В історію галузі вчений вписав ще одну сторінку: створив Національний музей бджільництва. Фактично інститут і музей — цілісний комплекс, що діє під гаслом «Пошуки шляхів майбутнього марні, якщо не розумієш минулого». Територія цих двох закладів рай не лише для бджіл, але й диво — місце єднання людини та природи. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    "Перпетуум-мобіле" на холостому ходу

    У ці травневі дні проходить п'ятий Всеукраїнський фестиваль науки, приурочений до професійного свята вчених. За словами президента НАН України академіка Бориса Патона, мета заходу - широке інформування суспільства про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів. 

  • "Колектив, якому під силу долати світові вершини"

    Національний університет біоресурсів і природокористування України, один з небагатьох дослідницьких університетів країни, гідно представляє її на найвищому рівні в світі. Недаремно ж Прем'єр-міністр Микола Азаров, нещодавно побувавши тут, та ознайомившись з науковим потенціалом і можливостями університету, висловив сподівання, що ВНЗ не лише збереже своє лідерство в аграрній науці та освіті, а й сягне нових вершин.

    Сьогодні, коли уряд прагне залучити іноземні інвестиції в українську економіку і науку, внесок університету, у якому сформовано міжнародний науковий парк "Біобезпека природокористування та якість життя", помітний навіть неозброєним оком. Про його перспективу ведемо мову з ректором НУБіП України, Героєм України, академіком Дмитром Мельничуком.

  • Лариса УСЕНКО

    Щоб не пасти задніх

    З настанням весни Інтернет-мережа зарясніла інформаційними повідомленнями про те, що в ядерному центрі російського міста Сарова - структурній одиниці державної корпорації "Росатом" - запрацював комп'ютер потужністю 1 петафлопс. На сьогодні це найпотужніший суперкомп'ютер у Російській Федерації, котрий посів 12-й щабель у світовому рейтингу ТОП-500 і 1-й - у рейтингу ТОП-50 самої Росії та країн СНД. Чесно кажучи, прочитавши це, щиро позаздрила нашим сусідам - отепер амбіції росіян, причому цілком заслужено, отримали належне визнання. Щоправда, зупинятися на цьому російські вчені не збираються - вже до 2020 року планують створити машину екзафлопсного рівня, відповідно збільшивши потужність існуючої. 

  • "Математики називали Келдиша працюючим дворянином"

    1961 року Юрію Гагаріну відкрився міжзоряний простір, а вченим - зоряний час: АН СРСР очолив "космічний" Мстислав Келдиш.

    Спогади президента Національної академії наук України Бориса Патона про знаменитого колегу, академіка Мстислава Келдиша наштовхнули на ще один "титул" визначного російського вченого: він же був віртуозним закрійником часу... Адже не раз викроював його зі своєї доби, перевантаженої справами державної значущості. Зокрема у відрядженнях.
     

  • Наталя БOРOДЮК

    "Участь України в програмах ЄС не відповідає її науковому потенціалу"

    Концепцію європейського дослідницького простору створено на початку нинішнього тисячоліття як відповідь країн ЄС на економічні виклики сучасності. Її головними інструментами стали Рамкові програми, через які здійснюється фінансування наукових розробок практично в усіх сферах науки і технологій. Про участь України в таких роботах ми розмовляємо з керівником групи експертів проекту ЄС "Офіс спільної підтримки для сприяння інтеграції України до європейського дослідницького простору" Александером БАКОВСКІ.

     

  • Космічний рік - 2011 на планеті

    "Україна має підвищити свою незалежність в реалізації космічних проектів"

    Космічний рік - 2011 на планеті відкрила українська ракета, спроектована і виготовлена дніпропетровськими спеціалістами ДП "КБ "Південне" ім. М. Янгеля" та ДП ВО "Південмаш". 20 січня о 14 годині 29 хвилин і 1 секунду за київським часом з космодрому Байконур стартував ракетоносій (РН) "Зеніт-3 SLБФ", який успішно вивів на розрахункову геостаціонарну орбіту російський космічний апарат "Електро-Л".

  • Антарктида - не екзотика

    "П'ятнадцять років тому український прапор вперше був піднятий в Антарктиді. Відтоді Україна входить до кола тридцяти антарктичних держав. Це дуже важливо для нас не тільки в плані іміджу, а й у стратегічній перспективі. Антарктида - не просто екзотика - це органічна складова нашої науково-технічної діяльності", - відзначив голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації Володимир Семиноженко. 

  • Олена ОСОБОВА

    Акулячий зуб намалює мапу

    З одного боку, акулячий зуб настільки гострий, що ним можна різати папір. З другого, колекція акулячих зубів, зібрана доцентом Луганського національного університету Миколою Удовиченком, має практичне значення для геології і картографії.

    "За допомогою акул визначається вік порід, коли вони сформувалися. Це допомагає геологам у практичній роботі, в тому числі при складанні мап", - підкреслює Микола Іванович.

  • Олег ЧЕБАН

    Алмази від... космічного прибульця

    Скільки разів людство лякали апокаліпсисом, який, зокрема, може настати через зіткнення Землі з космічними прибульцями? А все через те, що в космосі тісно! На Юпітері від зіткнення з астероїдом утворилася вирва розміром як наша планета. На самій матінці-Землі космічні прибульці теж залишили немало шрамів. І схоже, такого торпедування й надалі не уникнути.