ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

Чимало випускників обирають виші, не здогадуючись,  що можуть бути хорошими робітниками
 

У багатьох сім’ях побутує думка: діти  вийдуть у люди, коли отримають вищу освіту. Байдуже, за якою спеціальністю. Важливо, щоб були престижний виш і диплом у кишені. Скільки ж молоді потім гірко розплачуються за свої помилки! Що робити, коли робота за спеціальністю не подобається, а влаштуватися на іншу неможливо?

Яскравий приклад знайомої родини. Донька закінчила медичний інститут і… поповнила лави безробітних. По-перше, вона страшенно боїться крові, а по-друге, у медиків дуже мізерна зарплата.

Отже, бажано керуватися не лише набутою професією. Як зазначає заступник начальника управління організації профорієнтації та професійного навчання Державного центру зайнятості Інна Бондіні, вибір професії — це складний процес, і він залежить від того, наскільки людині вдається реально оцінити і свої можливості, і життєві цілі, й потреби ринку праці. Важливо пам’ятати: професію обираєш до душі, працюватимеш на суспільство, а результати твоєї роботи — добробут сім’ї.

Якщо всі складові поєднуються у професії, що потребує вищої освіти, — обираєш відповідний виш. Але, як показує світовий досвід, найкращий шлях до вершин професії — з робітника до спеціаліста. Адже можна з робітничою професією бути чудовим спеціалістом і отримувати пристойну зарплату. А трапляється, і доволі часто, що випускник вишу по його закінченні стає посереднім фахівцем, якого аж ніяк не радує наявність диплома. А ще гірше — згасає надія в рідних, що син чи донька зроблять кар’єру.

Молодь нині проходить шлях від робітника до спеціаліста. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Та очевидно молодь не там шукає й не те, упевнена І. Бондіні, бо сучасна економіка України потребує переважно робітничих кадрів. І є всі передумови почати кар’єрне зростання саме звідти. Наприклад, розвиваються і потребуватимуть робочих рук сфера обслуговування, сільське господарство, хімія, будівництво, екологія. Тож постає запитання: а чи варто витрачати великі гроші, брати кредити, економити усією сім’єю для того, щоб отримати диплом, за яким випускник вишу не зможе потім працевлаштуватися?

— Я б рекомендувала, звичайно, спочатку подивитися на професійно-технічні заклади, а потім уже будувати свою кар’єру відповідно до покликання і до тих змін, які відбуваються в економіці, — радить Інна Анатоліївна. — Адже за останні три роки набір у професійно-технічні заклади невпинно зростає. Це свідчить про те, що й наша профорієнтаційна, і робота професійно-технічних закладів на високому рівні, і нам вдається переконати людей отримувати робітничі професії.

Сфери, які стрімко розвиваються в Україні і потребуватимуть фахівців, відомі. Це сфера обслуговування, ІТ-сфера, будівництво, металообробка, де потреба не тільки у кваліфікованих робітниках, а й у кваліфікованих працівниках з вищою освітою. Особлива увага нині приділяється інформаційним технологіям і підприємствам саме цієї сфери. Щоб не стати кваліфікованим безробітним, необхідно правильно обрати навчальний заклад, у якому бажаєте отримати професію. А відтак потрібно зібрати про нього максимум інформації. Це має бути заклад з історією, не менш ніж 10 років, бажано, щоб він мав високий рівень акредитації і вже не перший рік. Тому що система освіти перебуває в стадії реформування, і навчальні заклади, які не мають достатнього професорського й викладацького складу, матеріально-технічної й навчальної бази, зрештою закриваються. Відтак щоб побачити і матеріально-технічну, навчальну базу, і поспілкуватися з викладачами, студентами, раджу відвідувати дні відчинених дверей навчальних закладів. Бажано відвідати кілька заходів за тим напрямом, який ви для себе обираєте. І вже поспілкувавшись зі студентами, викладачами, зібравши додаткову інформацію про рівень освіти, про можливість працевлаштування після навчання, робити остаточний вибір.