Останніми днями експерти і деякі ЗМІ пишуть про те, що банки поступово почали зменшувати депозитні ставки, мовляв, банкірам уже немає потреби заманювати своїх вкладників супервисокими відсотками. Так це чи ні? А може, картина на цьому ринку не однозначна, а строката? Це намагався з’ясувати «УК». 

На вітчизняному ринку недержавного пенсійного забезпечення вирують неабиякі пристрасті. Недержавні пенсійні фонди (НПФ), які згідно із Законом №1057 «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 2003 року були покликані стати істотним додатком до вмираючої солідарної пенсійної системи, стають об’єктом… ліквідації. НПФ діють в Україні з 2004 року, це аналоги найпопулярнішого у світі засобу здійснення заощаджень на старість. НПФ залучають пенсійні внески вкладників, інвестують кошти для їхнього збільшення та захисту від інфляції у різні види активів (депозити, цінні папери, нерухомість тощо).

За рахунок таких пенсій закордонні пенсіонери мають забезпечену старість. 

Оцінюючи надійність банківських депозитів, рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» проаналізувало понад 20 чинників, зокрема показники квартальної фінансової звітності банків і динаміку їхніх нормативів. У дослідженні за підсумками другого кварталу 2015 року взяли участь 70 банків із 127 платоспроможних. Із 70 банків, які увійшли у дослідження, депозити 20 отримали найвищу оцінку. До банків з найвищою оцінкою традиційно належать українські держбанки, банки з участю іноземного капіталу та кілька банків із приватним українським капіталом (див. таблицю). 

Програма розвитку національного фінансового сектору до 2020 року передбачає досить амбітні цілі, зокрема консолідацію і розвиток біржової інфраструктури фінансового ринку. За словами очільника комісії з цінних паперів, біржа — це прозоре, ефективне і технологічне ціноутворення. Втім, слово і діло регулятора розходяться, а стосовно біржових майданчиків з українським і російським капіталом є подвійні стандарти, причому не на користь першого.

У що західні інвестори готові вкладати кошти в Україні і що гальмує їхній прихід до нас? Що могло б покращити бізнес-процеси у нашій державі? Про це кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватись із відомим бізнесменом, антикризовим стратегом і автором бестселерів Джоном Вон Ейкеном під час його нещодавнього візиту до Києва. 

Досі на ринку валютних іпотечних позик, на превеликий жаль, панує схвильованість та невизначеність. Чи буде порозуміння у питаннях реструктуризації валютної іпотеки?

По-перше, у країні діє мораторій на виселення валютних позичальників зі своїх помешкань, які — фактично банківська застава.

По-друге, питання, пов’язане із долею скандально відомого закону 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті», який ухвалено у третьому читанні 2 липня цього року, практично зависло у повітрі. Нагадаємо, що після цього і Нацбанк, і Незалежна асоціація банків України (НАБУ), і всі керівні посадовці країни особисто висловилися вкрай негативно з приводу ухвалення документа. Тоді вони зазначали, що закон призведе до краху банківської та фінансової систем країни. 

Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, у сфері державного внутрішнього фінансового контролю співпраця з євроспільнотою стосуватиметься його подальшого розвитку через гармонізацію з узгодженими на міжнародному рівні стандартами та методологіями. Про розвиток внутрішнього аудиту, який є частиною корпоративного управління і відповідає за те, щоб сама система працювала без помилок та шахрайства, «УК» розповіла президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут внутрішніх аудиторів України» Тетяна ЛЕБЕДИНЕЦЬ. 

4 серпня цього року в межах програми EFF Україна отримала 1,7 мільярда доларів другого траншу кредиту МВФ. «Ці кошти спрямують на поповнення золотовалютних резервів, які зростають упевненими темпами, — заявила голова Національного банку Валерія Гонтарева. — До кінця 2015 року плануємо, що їхній обсяг сягне майже 18 мільярдів доларів». 

В Україні вже шість-сім місяців поспіль спостерігається масовий продаж валюти населенням. Так, за інформацією компанії «Фін баланс», у червні цього року фізичні особи продали 207,9 мільйона доларів, а купили лише 72,3 мільйона. Високим виявився й показник квітня — люди позбавилися  205,4 мільйона доларів. 

Торік формат Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФ) визначив його неспроможність виконувати власні зобов’язання через брак коштів для виплат. Це багато в чому було спричинене нераціональними умовами гарантування вкладів, та змусило ФГВФ вдатися до запозичень в уряду. Із січня 2014 року протягом 17 місяців під опіку ФГВФ перейшло 48 неплатоспроможних банків, і сума гарантованих вкладів у цих фінустановах перевищує 55 мільярдів гривень, що приблизно вдесятеро більше, ніж виплати ФГВФ за всю історію протягом 2000—2013 років — 5,8 мільярда гривень.