В Україні вже шість-сім місяців поспіль спостерігається масовий продаж валюти населенням. Так, за інформацією компанії «Фін баланс», у червні цього року фізичні особи продали 207,9 мільйона доларів, а купили лише 72,3 мільйона. Високим виявився й показник квітня — люди позбавилися 205,4 мільйона доларів.
Звісно, основна причина такого «викиду» на ринок зелених те, що у людей не вистачає коштів на життя. Деякі аналітики звинувачують у цьому Нацбанк зокрема та владу в цілому за утримання штучно заниженого курсу гривні до найвпливовіших світових валют. Тож люди не скуповують долари про запас чи для відкриття валютних депозитів, бо вони дорогі. Навпаки — українці продають їх, щоб прожити.
Однак «УК» вирішив ретельніше розібратися в цьому питанні і звернувся до фахівців.
«Причина такої динаміки зокрема й у скороченні реальних доходів населення. Українці через брак роботи або внаслідок здорожчення життя потребують «підживлення» коштом своїх заощаджень. Але зростає і потреба бізнесу у фінансуванні нових проектів, відповідно — поповненні обігових коштів. Якщо раніше суб’єкти підприємницької діяльності притримували ту саму валюту за кордоном в очікуванні заробити на курсових «гойдалках», то нині цей процес втрачає свої масштаби», — каже заступник голови правління KSG BANK Андрій Скороход.
А ось директор казначейства Банку «Кредит Дніпро» Олег Курінний вважає, що підвищену активність українців у продажі іноземної валюти можна пояснити стабілізацією курсу національної валюти. «Нині населення починає відчувати впевненість у позиціях гривні, яка вже кілька місяців утримує відносно рівний курс, а говорити про якісь серйозні зміни на валютному ринку найближчим часом також не доводиться. Враховуючи цей фактор разом із першими позитивними зрушеннями в економічній ситуації в країні і вже більш оптимістичними очікуваннями наших громадян від подолання фінансово-економічної кризи, цілком логічно, що ажіотажний попит на іноземну валюту знизився», — зазначає він.
Але впевненості у позиціях нацвалюти у наших фізичних осіб дуже мало. Так, курс гривні відносно рівний, проте і високий стосовно долара чи євро.
Як така тенденція чи процес загалом впливають на фінансовий ринок та економіку держави в цілому?
Олег Курінний вважає, що в такій ситуації перевищення пропозиції над попитом, звісно, позитивно впливає на зміцнення нацвалюти, а отже, й на стабілізацію економічної ситуації в країні.
«Зник ажіотажний попит на валюту. Крім цього, ринок активніше наповнюється інвалютою від бізнесу, який, також зберігаючи оптимістичні очікування, поступово нарощує обсяги своєї діяльності», — каже банкір.
Андрій Скороход додає, що у банків нині з’явилася надія, а люди побачили у гривневих вкладах альтернативу купівлі валюти.
Водночас, за інформацією Нацбанку України, обсяги коштів фізичних осіб, які розмістили свої депозити у банках у січні-червні 2015 року, скоротилися на 1,6% (практично на 10 мільярдів гривень), тобто до 411,2 мільярда гривень. Слід зазначити, що останніми місяцями, на відміну від населення, зростають обсяги гривневих депозитів юридичних осіб.
Чи штучно занижений курс нацвалюти до долара?
Так, пан Курінний зазначає, що політика Нацбанку щодо врегулювання ситуації на валютному ринку ефективна і дієва. Зокрема, на його думку, це підтверджує цілком рівний курс валют, який тривалий час тримається приблизно в одному діапазоні як на міжбанківському, так і на готівковому ринках, хоча є певні коливання.
А пан Скороход додає, що штучне заниження курсу нацвалюти — це дискусійне питання. Можна посперечатися, і в широких колах експертів мати різні точки зору. Приміром, недавно головний аналітик рейтингової агенції «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран зазначав: мовляв, якби Нацбанк провів інтервенції, то курс долара до гривні був би не більше 20.
Те, що нині не бачимо ажіотажу з купівлею валюти, по-своєму добра тенденція. Проте населення, яке тримає запаси у доларах під подушкою, може продати їх за завищеним курсом. Але ж продає воно валюту, аби придбати харчі та побутові товари.
Ми в Google+