Традиційно навесні Національний банк України проводить стрес-тестування банків. Нині в умовах воєнного стану до оцінки стійкості фінансової системи підвищена увага, тож «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, які фінансові установи можуть не пройти перевірку і як вона вплине на ринок.

 Престижну міжнародну нагороду щороку вручає профільний журнал про діяльність центральних банків та фінансових регуляторів Central Banking. Як зазначено на офіційному сайті НБУ, міжнародні експерти високо оцінили комплексні зусилля команди Національного банку, які забезпечили стабільність та безперервність роботи фінансової системи країни в безпрецедентно важких умовах повномасштабної війни.

 Понад рік тому в день повномасштабного вто­ргнення росіян регулятор призупинив можливість перестрахування ризиків за кордоном. 10 лютого 2023 року правління НБУ постановою №7 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» заборону скасувало.
Чи відчули полегшення компанії та їхні клієнти, намагався з’ясувати «Урядовий кур’єр».

 У нинішній рік гривня увійшла більш-менш стабільною. Звісно, курс далеко не такий, яким був до війни, проте тримається. Які рецепти стабільності української валюти? Якою буде вона надалі та які чинники на неї впливатимуть? На ці та інші запитання «Урядовий кур’єр» шукав відповіді з допомогою експертів.

 Останнім часом українські банки стали підвищувати відсоткові ставки за депозитами. Аналіз інформації на їхніх сайтах вказує, що невеликі фінансові установи пропонують клієнтам вклади у гривнях під 13 — 17% річних, а більші — під 8 — 10%. «Урядовий кур’єр» ретельно проаналізував, що відбувається на вітчизняному ринку депозитів.

 Процес приватизації державного та комунального майна в період війни істотно пригальмовує, але це не означає, що нічого не відбувається.
«Урядовий кур’єр» разом з експертами аналізує, як змінювали власність українських підприємств торік та які перспективи роздержавлення-2023.

 Україна звела  2022 рік з дуже високим показником дефіциту державного бюджету — 36 мільярдів доларів. За інформацією фахівців, це становить 20% ВВП. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно з’ясувати, на яку фінансову допомогу від міжнародних донорів та кредиторів можна очікувати впродовж 2023 року, які попередні умови ставлять партнери та чи зможе наша держава їх виконати.

 До теми токсичності кредитів у наших банках «Урядовий кур’єр» звертався неодноразово. Та вона актуальна й на початку 2023 року. Частка прострочених позик, які видали фінансові установи, на 1 грудня 2022 року, за інформацією Нацбанку України, становила 37% загальної кількості.

 Постанову №1363, норми якої дають змогу під час дії воєнного стану проводити позапланові перевірки бізнесу, Кабінет Міністрів ухвалив торік у грудні. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що саме перевірятимуть і чого очікувати підприємцям.
Нагадаємо, із 24 лютого 2022 року, тобто з початку широкомасштабної війни, в Україні діє мораторій на будь-які перевірки бізнесу. Але далі ухвалювали інші нормативно-правові акти. 3 березня Верховна Рада ухвалила закон №2118,  яким запроваджено табу на будь-які податкові перевірки. Державна податкова служба мала призупинити й ревізійні заходи, які вона в той чи той спосіб розпочала.

 Згідно зі статистикою, з 1 січня по 1 вересня 2022 року українські банки втратили 1,8 мільйона активних карток. Цифра чимала. А якщо негативна тенденція не зміниться, то побачимо подальше зменшення доходів фінустанов та істотний  відтік клієнтів.
«Урядовий кур’єр» разом з експертами шукав причини, які спонукали до скорочення кількості активних карток у наших фінансових установах, і те, що може докорінно поліпшити ситуацію.