На початку нинішнього року Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA почав створювати постійно діючі кіноклуби у школах, училищах, коледжах, технікумах і вишах, в громадських організаціях, виправних колоніях та слідчих ізоляторах. Ця ідея  виникла кілька років тому, було розроблено проект «Кампанія за права людини в Україні з використанням інструментів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA», який у січні 2014-го здобув підтримку Представництва Європейського Союзу в Україні. Один із головних авторів проекту  програмний директор фестивалю Геннадій Кофман  розповідає, чому саме нині важливо створити для молоді постійно діючі кіноклуби медіа-просвіти з прав людини Docudays UA. 

 Програмний директор фестивалю Docudays UA Геннадій КОФМАН

— Пане Геннадію, як виникла ідея створити постійно діючі кіноклуби фестивалю Docudays UA?

— Уже з перших років існування фестивалю ми отримували численні листи, нам телефонували з різних куточків України  вчителі, представники громадських, молодіжних організацій, які дуже просили надати їм фільми з програми Docudyas UA для демонстрації  в їхніх аудиторіях. Але  через те, що ми не займаємося дистрибуцією і права на демонстрацію фільмів у нас суворо обмежені часом проведення фестивалю, доводилося відмовляти. Хоч нам самим було неймовірно шкода, що кінокартини український глядач може побачити тільки на нашому фестивалі.

Ще один  важливий аспект — це дискусії та обговорення фільмів після переглядів. Дуже важливо, щоб їх проводили підготовлені фахівці. Бо тематика прав людини настільки широка і водночас специфічна сфера, де досить легко може статися профанація самої місії нашого фестивалю. Якщо за справу візьмуться люди, далекі від її розуміння. Тому перед нами стояло завдання підготувати кваліфікованих модераторів, координаторів, які зможуть організувати і провести дискусію, запросити компетентних експертів. Велику роль у цьому відіграли молодіжні школи програми «Розуміємо права людини», які вже багато років проводять наші партнери з Чернігова.

Одним із кроків на шляху до цього проекту у 2008 році була ініціатива з використання колекції фільмів Docudays UA для службової підготовки співробітників МВС України. Цей проект готувався спільно з інститутом помічника міністра МВС з прав людини. Цей інститут з ініціативи Української Гельсінської спілки з прав людини заснував тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Але потім, за Януковича, влада вирішила, що знання про права людини є зайвими для працівників міліції, і наш задум так і не реалізувався. Хоч колекція фільмів і методичні матеріали вже були підготовлені і навіть розіслані в усі підрозділи.

І ось тепер такі клуби відкриваються у школах і вишах, у навчальних закладах пенітенціарної системи та в колоніях.

— Чим відрізнятиметься від фестивальних показів робота у постійно діючих кіноклубах  Docudays UA?  

— Якщо фестиваль — це подія, на організацію та проведення якої працює дуже велика команда, витрачається багато часу, але кожен фільм демонструється в певний час і, як правило, тільки один раз, то в цій ситуації кожен кіноклуб зможе інтегрувати перегляд та обговорення тієї чи тієї стрічки до можливостей своєї аудиторії. Один клуб збирається для переглядів раз на тиждень, другий — двічі, десь можуть дивитися тільки один або два рази на місяць. Головне, щоб люди, які прийдуть на перегляд фільмів з нашої колекції, були готові до обговорення серйозного кіно, щоб організатори могли провести цікаву дискусію, запросити хороших експертів.

— Де організатори кіноклубів братимуть фільми? Адже більшість власників стрічок надають право на дуже обмежену кількість показів, часто на 1—2 покази і лише під час фестивалю.

— Усі фільми, які демонструватимуться в такому кіноклубі, — з колекції кінофестивалю Docudays UA. Для цього ми спеціально сплачували за ліцензію на використання цих фільмів у наших кіноклубах. До речі, найімовірніше, — це теж ексклюзив Docudays UA — ліцензійні фільми  покажуть у кіноклубах і в навчальних закладах. Не думаю, що ображу когось, сказавши, що навряд чи нині хоч в одному кіноклубі або навчальному закладі показують фільми, купуючи для цього ліцензію. Тобто таким чином наш фестиваль стає новатором для України в повазі до прав авторів і дотриманні норм міжнародного авторського права.

Молодь повинна мати змогу бачити кращі документальні фільми про права людини з різних країн світу. Фото з сайту docudays.org.ua

— Хто допомагатиме школярам та студентам краще зрозуміти, про які саме права йдеться у фільмі, що хотів сказати їм автор стрічки?

— Усі модератори, керівники клубів обов’язково проходять тренінги, беруть участь у спеціальних семінарах, які ми проводимо для них, залучаючи найкращих тренерів як у сфері прав людини, так і в галузі медіа-грамотності, кіноклубного руху.

— За проектом передбачається впродовж 2 років створити у 20 областях України 60 кіноклубів Docudays UA. Але, наскільки я знаю, педагогів, які хочуть використовувати документальні фільми про права людини у своїй роботі, незрівнянно більше.

— Ми розуміємо, що перші роки будуть найважчими, і вони найважливіші для становлення нового напряму роботи фестивалю. Можуть бути якісь помилки, виникатимуть питання, які ми не змогли передбачити заздалегідь. Це нормально для будь-якого живого процесу. Тому ми не  гнатимемося за статистикою. Головне для нас, щоб цей процес народження і становлення кіноклубів був контрольованим, аби ми могли вчасно оцінити й коригувати, що відбувається. Саме тому для нас дуже важливо, щоби біля витоків цієї справи разом із нами були ті, хто вже поділяє завдання і місію фестивалю, хто вже вміє працювати з аудиторією, — наші регіональні партнери.

Організаторам кіноклубів для всіх цільових аудиторій наші фахівці підготували спеціальні методичні посібники, зразкові сценарії проведення інтерактивних обговорень. Нині триває апробація цих методичних матеріалів. Із вересня для наших партнерів почне працювати спеціальний онлайн-центр, де вони зможуть отримати найсвіжіші матеріали з тієї чи тієї тематики, дізнатися про нові надходження для кіноклубів, ознайомитися з досвідом роботи колег. І, звичайно ж, ми завжди готові допомогти організаторам цих кіноклубів у пошуку потрібної інформації, контактів експертів з прав людини, яких вони хотіли б запросити до себе на засідання клубу.

Але я припускаю, що через кілька років кількість кіноклубів Docudays UA  збільшуватиметься в геометричній прогресії. Так само, як у 2003 році, коли починали наш Мандрівний фестиваль у п’яти обласних центрах України, ми не могли навіть уявити, що колись він відвідає 236 населених пунктів, як торік.

  Яких результатів ви очікуєте від роботи постійно діючих кіноклубів Docudays UA у молодіжному середовищі?

— Молодь нині чудова. І це наш основний глядач. Тому ми повинні створити максимальні можливості, щоб вони могли бачити найкращі документальні фільми з різних країн світу, брати участь в їх обговоренні та краще розуміти, що таке людська гідність, що таке права людини, як їх можна і потрібно захищати. До речі, напевно, не випадково серед активістів майданів практично у всіх областях були представники нашого фестивалю в регіонах України.

Ще один чинник — кіно знімається для того, щоб його дивилися. І мені дуже хочеться, щоб таке чудове кіно, яке представляє наш фестиваль, могло побачити якомога більше людей.

І, нарешті, враховуючи, що неможливо створити кіноклуб за єдиним трафаретом, що насамперед це місце, де будуть збиратися цікаві й творчі люди, сподіваюся, це стане середовищем, в якому будуть формуватися цікаві ідеї, неймовірні, сміливі проекти. Адже саме із сьогоднішньою молоддю ми пов’язуємо свої надії на все найсвітліше і найдобріше, що має бути створено в нашій країні.

Тетяна КАРНАУХ
для «Урядового кур’єра»

Геннадій КОФМАН.  Український режисер, продюсер, керівник кінокомпанії «МаГіКа-Фільм». Автор понад 20 документальних фільмів. Як продюсер створив кілька мальованих анімаційних фільмів. Продюсер більш ніж 35 документальних фільмів.Член Національної спілки кінематографістів, Національної спілки журналістів України, Європейської документальної мережі (EDN), експерт Держкіно України. Також є членом журі багатьох українських і міжнародних телевізійних і кінофестивалів.

Docudays UA – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. У 2014 році у столиці його відвідали понад 35 000 глядачів.

По завершенні Docudays UA традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Покази тривають з жовтня до грудня. У 2013 році Мандрівний Docudays UA відвідав 231 місто й містечко у 23 регіонах України, АР Крим, містах Севастополь та Київ.

Вхід на всі кінопокази вільний. 12-й Docudays UA пройде з 20 по 26 березня 2015 року у київському Будинку кіно. Дедлайн подачі фільмів – 30 листопада 2014 року.

ПРЯМА МОВА

Аркадій БУЩЕНКО,
виконавчий директор Української

Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ):

— Docudays UA — це унікальна можливість подивитися на реалії життя крізь «правозахисні окуляри». Фільми про права людини змушують нас помічати те, на що іноді хочеться закрити очі. А з відкритими очима завжди легше боротися з несправедливістю.

Мачей НОВІЦКІ,
директор Міжнародного

кінофестивалю Watch Docs (Польща):

— Мене дуже вразило те, як стрімко й виразно розвивається Docudays UA. Я мав змогу на власні очі бачити те,

що відбувається під час фестивалю у Києві. Особливо вражає масштаб Мандрівного фестивалю та кількість глядачів, які відвідують покази в регіонах України: схоже, що це найбільший та найнасиченіший національний проект, який має на меті підвищити обізнаність про права людини за допомогою документального кіно в усій Європі.