ДОСВІД

У Вінниці діє унікальний соціальний проект

Сім'ї, які виховують дитину-інваліда, часто натикаються на проблему: як заробити грошей, аби вистачило не лише на найнеобхідніші життєві потреби, а й на нормальне оздоровлення для хлопчика чи дівчинки з обмеженими можливостями? Зазвичай це непросто, адже така дитина, як правило, потребує постійної опіки й уваги, а отже, - багато часу. А от у Вінниці знайшли вихід - вельми простий і водночас нестандартний - сушіння ягід, плодів і грибів.
 
Представники обласної громадської організації "Асоціація захисту та допомоги людям з обмеженими можливостями "Відкриті серця" запевняють, що ця справа дає можливість людям працювати, забезпечувати себе матеріально і водночас доглядати людину з обмеженими можливостями.
 
А що говорять представники таких сімей? Ми попросили поділитися своїми думками Олену Іващенко, сестра-підліток якої, Оксана - інвалід. Як виявилося, що все геніальне -просте, треба лише побачити й скористатися тим, що, як кажуть, лежить на поверхні. Олена зауважила, що дуже задоволена, що їм підказали, де шукати вихід.
 
Щороку родина Іващенків вирушає в Карпати. По-перше, задля здоров'я Оксани - для неї гірський клімат корисний. Але сім'я відпочиває, суміщаючи релакс-процедури із нескладним і приємним заняттям: збирає та сушить ягоди і гриби. А після повернення Іващенки реалізують привезений "урожай" у Вінниці. Таким чином вони заробляють кошти для подорожі на наступний рік, на яку Оксана завжди з нетерпінням чекає.
 
- Сестра поряд, отже, ми завжди можемо приділити їй стільки уваги, скільки треба. І вона знає, що саме завдяки їй ми їздимо в Карпати, - розповіла Олена. Дівчина пояснила, що родині допомогли з придбанням сушарки для дарів Карпатського лісу. Кошти на це їм надав центр зайнятості для розвитку підприємництва під бізнес-проект. Власне, спочатку Іващенки вдома сушили овочі і фрукти, які тут і заготовляли. А вже потім з'явилася ідея їздити в гори.
 
До речі, ще кілька родин придбали сушарки завдяки коштам міжнародного гранту. Щоправда, у цьому випадку обладнання надають у користування не назавжди, а на певний час. Згідно з умовами проекту, через рік вони передають їх іншим сім'ям, аби все більше людей спробувати свої сили у такій справі.
 
Хоча, зауважила моя співрозмовниця, виявилося, що не всім ця зайнятість до душі. Дехто відмовився від такої справи. Проте більшості це сподобалося і з часом вони своїм коштом придбали собі сушарки.
 
- Я знаю сім'ю з п'яти осіб, яка виховує двох дітей-інвалідів. Завдяки сушінню овочів і фруктів вони отримали можливість заробляти. Це додало їм впевненості у житті, -сказала Олена.