Екологи в розпачі. І без того нелегка боротьба з так званими малими ГЕС, які наче гриби після дощу ростуть на мальовничих річках Карпат та в інших регіонах, стає ще важчою. Адже будувати й експлуатувати ці небезпечні для річкової живності і вбивчі для водних видів спорту споруди тепер стане ще вигідніше.
Міні-ГЕС — максі-стрес
— Сталося це після того, — каже експерт Всесвітнього фонду природи Анатолій Павелко, — як Верховна Рада підтримала законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» (№2010-д). Згідно з ним, вироблену на таких ГЕС електроенергію дотуватимуть ще більше — майже удвічі. І без того окупність таких проектів в Україні тривала три роки за аналогічного показника в країнах Європи 13—16 років. Не внесено до закону і пропозиції екологів щодо особливих вимог до таких споруд, спрямованих на зменшення шкоди довкіллю. Екологи просять Президента України не підписувати цього закону. З різкою критикою «зеленотарифних» нововведень виступили й українські деревообробники та меблярі, адже закон серед іншого розширює категорії деревини, яку дозволено спалювати на електростанціях. І збільшує субсидії власникам таких електростанцій за «зелений» тариф.
Усе — в топку?
До ухвалення закону спалювати можна було тільки відходи. Тепер буквально через одне слово у визначенні поняття «біомаса» в топку можна кидати й продукти лісового господарства. «Таким чином біомасою для виробництва електрики стає вся деревина, зокрема й сорти вищого гатунку, які переробляють і можуть переробляти для виготовлення з неї ДСП, ДВП, OSB та навіть пиломатеріалів, — підкреслює президент галузевої асоціації «Меблідеревпром» (об’єднує понад 40 провідних меблевих, плитних та інших підприємств галузі) Сергій Сабаль. — Отже, за логікою законотворця, на спалення має йти вся сировина, яку переробляє деревообробна галузь».
Найбільші вітчизняні виробники ДСП заявляють, що через цей відверто лобістський закон може бути спалено всю сировину для виробництва плит. Адже завдяки доплатам через «зелений» тариф рентабельність отримання електроенергії з деревини становитиме майже 200%! Меблярі, які жодних дотацій не мають, просто не зможуть конкурувати за сировину з енергетиками. Як наслідок, вітчизняна деревообробна галузь разом з меблевою зупиняться, і 200 тисяч людей втратять робочі місця. А оплатимо цю надрентабельність деревоенергетиків ми з вами. Адже саме споживач електроенергії в підсумку оплачує надвисоку вартість «зелених» кіловатів.
Вище, і вище, і вище…
Але не лише зміна визначення біомаси може вбити деревообробників і меблярів. Річ у тому, що, згідно із законопроектом, здійснюється кардинальна зміна механізму застосування так званого зеленого тарифу для енергогенеруючих компаній залежно від рівня використання обладнання вітчизняного виробництва. Тобто в Україні мають право застосувати «зелений» тариф, якщо у спорудженні енергогенеруючих потужностей, в яких спалюється деревина, є елементи українського походження (залежно від року, коли об’єкт споруджували — 30 або 50%).
Проголосований законопроект таку вимогу повністю скасовує, а замість неї встановлює правило: якщо у процесі спорудження енергопідприємства було використано українське обладнання, надається додаткове підвищення до коефіцієнта — 5 або 10%. Таким чином, коефіцієнт (величина, на яку збільшується звичайний тариф) для підприємств, які мають українську складову, додатково збільшується з 2,07 до 2,53.
Постраждають наші гаманці
Головне науково-експертне управління Верховної Ради хоч і рекомендувало узяти законопроект за основу, проте зробило кілька зауважень. Зокрема зазначено, що новий механізм містить певні ризики подорожчання електроенергії для кінцевого споживача.
Справді, чинний звичайний тариф становить 59 євро за одну мегават-годину, тоді як «зелений» тариф (на спалювання деревини) — 122 євро за одну мегават-годину. А через зміни в законі він збільшиться до 138 євро, якщо українських компонентів в енергопідприємства немає, і до 152 євро за їх наявності. Уже нині український «зелений» тариф вищий за «зелені» тарифи Німеччини, Польщі й Литви, а з внесеними змінами перевищить «зелені» тарифи Великобританії й Австрії. Невже українці багатші за німців чи британців?
За розрахунками асоціації «Меблідеревопром», розмір субсидування виробництва електроенергії з біомаси становить 41 євро на кожен кубічний метр деревини, а коли запрацює горезвісний закон, становитиме 52 євро, якщо немає місцевої складової, і 61 євро за наявності місцевої складової. Тоді як ні виробництво меблів, ні виробництво прямо конкурентного «дровозеленому» тарифу палива — пелет з тої самої деревини, ні отримання тепла шляхом спалювання деревини в котлах (у містечках Карпат та Полісся нині масово міняють газові котли на твердопаливні) не дотується. Це хіба чесно?
Загальна сума субсидій у разі спалення всієї технологічної деревини (близько 5 мільйонів метрів кубічних на рік) сягне 300 мільйонів євро щороку. І за такого високого рівня субсидування після технологічної деревини на спалювання можуть піти вищі сорти деревини, наприклад, пиловник (використовують для виготовлення пиломатеріалів), який буде наступним у черзі на спалення за такого рівня субсидій.
Через таке потужне субсидування енергетичні компанії з легкістю скуповуватимуть деревину, пропонуючи вищу ціну за рахунок субсидій, а деревообробні підприємства, що не мають жодних субсидій, усуватимуться від конкуренції за сировину.
Заради чого все це?
За словами генерального директора одного з великих деревообробних підприємств Наталії Покінської, якщо навіть спалити всю технологічну деревину, яку заготовляють в Україні, а це 5 мільйонів кубометрів на рік, то виробництво електроенергії з біомаси збільшиться всього з 0,05% до 0,75% у загальному балансі виробництва електроенергії в Україні. «Погодьтеся, це мізерний внесок в енергобезпеку країни, який занадто дорого обійдеться суспільству», — наголошує пані Покінська.
Екологи у своїх зверненнях, а меблярі та деревообробники — у своїх просять Президента України не підписувати поспіхом прийнятий парламентом законопроект №2010-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», та повернути його на доопрацювання.
Зокрема запровадити обов’язкову норму, згідно з якою на виробництво електроенергії з біомаси використовуватимуть лише відходи сільського та лісового господарств, які не можуть мати жодного іншого застосування, а для малих ГЕС прописати жорсткі обмеження щодо місць їх розташування, виду, потужності тощо.
Ми в Google+