У 13 програмах, запропонованих 45 Міжнародним кінофестивалем «Молодість»,  чільне місце посідає конкурс «короткого метра». Зазначу, що переможцем 43-ї «Молодості» став короткометражний студентський фільм з Великобританії «Людська маса». Режисер Габріель Гош отримав гран-прі — статуетку скіфського оленя і 10 тисяч доларів.

Короткометражна програма продемонструвала розмаїття естетик, тем, жанрів. На їх перегляд  запросив брендовий столичний кінотеатр «Кінопанорама». Його директор Наталя Соболєва пояснює:  «Ми співпрацюємо з «Молодістю» з 1993 року. Це велика честь. Ми арт-хаузний кінотеатр, показуємо складне кіно і популяризуємо його».

Великого напливу глядачів на короткометражки не бачив. У залі була майже сама емоційна студентська молодь. Сеанс складався з 4 стрічок. Франція представила фільм «Серця, що б’ються» режисерів Сільвен Верде та Антуана Шолана — 45 хвилин документального наративу про сіру повсякденність українських шахтарів. Вугілля у віях, у шкірі як тату на все життя. Чим заповняється життя шахтарів, коли вони піднімаються із глибини 820 метрів, який їхній побут, середовище і розваги? У холод чоловіків гріє вугілля, а ще істотніше — голос коханої в мобілці. Дивно чути вірші Пушкіна з вуст немолодого шахтаря після сороміцьких власних віршиків про жінку як сексуальну річ. Для молодого шахтаря його 53-річний колега як варіант майбутнього — з чим і з ким йому старіти.

«Танцюю я не дуже» поставила американка Джоанна Арноу. 11 хвилин чорно-білої еротичної ексцентрики про молодих коханців і подружку героїні. «Аутсайдерство, пригнічена сексуальність і нудьга». Або, як визначали раніше, — бездуховність. Героїня зауважує подружці: «Негарно весь час набиватися третьою в ліжко». Голий коханець терплячий до її виховання.

«Зомбі на велосипеді» — Бельгія. Режисер Кристоф Бурдон тлумачить соціально-політичну ситуацію в сучасній Валлонії. 25 хвилин чорного гумору про надлишок політкоректності стосовно інакшого, доведеної до абсурду. Тема стрічки: зомбі й звичайний світ. Ідея: щастя мати свою справу, яка допомагає людям. Зокрема ремонт велосипедів, що адаптує зомбі в суспільстві. Отака фантасмагорія.

«Мама і» — Франція.  20 хвилин цілком побутової історії. Французький режисер сенегальського походження Дукурі Маїнуна розповідає про подвійну мораль у сім’ї, коли мати мислить у координатах європейського буття, а батько — в більш зручних для африканця полігамних стосунках. Конфлікт подається очима їх 8-річної доньки, яка висловлює протест тим, що викидає малюка від іншої матері на смітник.

Що об’єднує ці фільми, крім категорії «короткий метр»? На мою думку, всі вони про любов: до жінки, до справи, до батьків, і про любов в усвідомленні життя не як плину часу, а як утвердження особистості.

Голова журі у конкурсі короткометражних фільмів український кінорежисер Роман Балаян у нашій розмові озвучив свої критерії для конкурсантів: фільм повинен бути  справді коротким, мати якнайменше діалогів і не бути як фрагмент великої картини.

У міжнародний склад журі увійшли француженка Жеральдін Амгар і Мартін Шойрінг з Німеччини. Останній почав співпрацювати з Україною понад 10 років тому: «Це був унікальний досвід на той час, і він залишається одним з найприємніших, — згадує він в буклеті фестивалю. — Короткометражки — мій улюблений жанр. Режисери вигадують нові погляди, техніку та предмети, що приголомшують і рухають нас».

Продюсер і кінооператор документальних фільмів Світлана Зинов’єва поділилася враженнями від українських короткометражок. «Вони стали  якіснішими. У «Чоловічій справі» Марини Степанської йдеться про те, як в успішного бізнесмена під час спілкування з хлопчиком прокидається людяність. Цікава драматургія, тонка робота зі звуком, знято стильно. Недомовленість працює на актуальність висловлення. Найцікавіший режисер — документаліст Катя Горностай — зняла одним кадром 10-хвилинний фільм про інтимні взаємини й порозуміння молодих чоловіка і жінки. У фільмі «Син» дія просто летить, шалений темп як знак майстерності. Дію фільму «Білі слони» за Гемін∂веєм перенесено в Карпати. Фактурно, атмосферно, другий і третій план чудово працюють, хоч є претензії до акторської гри. Були і трохи старомодні сентиментальні стрічки».

НАЙКРАЩІ ФІЛЬМИ

Перемогла в конкурсі «короткого метра» стрічка з Польщі «Мізинець» режисера Томаша Чихоня про зухвалих хлопців-крадіїв дорогого авто. Приз — 2500 доларів.

Приз глядацьких симпатій здобула британська стрічка «Як я не став піаністом» про хлопчика, який під впливом батька усвідомлює, що може стати новим Моцартом.

Гран-прі «Молодості» й 10 тисяч доларів здобула ізраїльська «Принцеса» режисера Талі Шалом-Езер про своєрідне співіснування 12-річної дівчинки з мамою та молодим вітчимом.

Переможцями в конкурсі повнометражних фільмів стала стрічка «Пікадеро» (Велика Британія — Іспанія) режисера Бена Шеррока, де йдеться про молоду пару без житла і грошей, яка займається сексом у громадських місцях, і стрічка «Ішканул» (Гватемала — Франція) режисера Хайро Бустаманте. Вони отримали по 1250 доларів.

Найкращим у національному конкурсі став фільм «Віддалік» режисера Катерини Горностай. Вона отримала 2500 доларів. Спецвідзнаку за вражаючу роботу з акторами у фільмі «Чоловіча робота» отримала Марина Степанська. 

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»