Перший віце-прем’єр-міністр
Сергій АРБУЗОВ

Економічний блок уряду, очолюваний першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, упродовж кількох останніх місяців демонструє активність на різних напрямках роботи. Приймаються системні документи і програми, ведуться переговори з іноземними інвесторами та партнерами, здійснюються внутрішні реформи. Звісно, наївно було б очікувати моментальних результатів. Однак діяльність уряду поступово виводить нашу країну на визначений главою держави рівень економічного і соціального розвитку. Нашому виданню Сергій АРБУЗОВ розповів про те, як швидко зміни позначаться на житті простих українців, а також про перспективи, які найближчим часом відкриються перед вітчизняною економікою.

—  Базисом суспільних відносин є стан економіки. Як, скажімо, пересічна людина може відчути на собі зростання ВВП, зменшення бюджетного дефіциту чи скорочення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу?

— Справді, далеко не всім зрозумілий взаємозв’язок макроекономічних показників і, образно кажучи, гаманця пересічного громадянина. Це обумовлено тим, що в нашій країні, на щастя, живуть і працюють не лише економісти, а й представники сотень інших корисних і незамінних професій. Тому потрібні деякі пояснення. Візьмемо простий приклад. Зростання ВВП, зокрема, визначає зростання виробництва продукції. Тобто стало працювати більше підприємств. Для конкретної людини це робоче місце, платня, можливість утримувати сім’ю і впевнено дивитися в завтрашній день. Для конкретного міста — це зростання надходжень до бюджету, з грошей якого можна будувати дитячі садки, ремонтувати поліклініки, закуповувати громадський транспорт, виплачувати пенсії. Для країни — це додаткові кошти, за рахунок яких можна підвищувати соціальні виплати, збільшувати зарплати бюджетникам, будувати доступне житло.

У стимулюванні економічної активності й полягає суть тих реформ, визначених урядом у Програмі активізації розвитку економіки. Наше завдання полягає в тому, аби шляхом пришвидшення економічних процесів у країні досягти підвищення загального рівня добробуту українців.

—  Сергію Геннадійовичу, розкажіть, будь ласка, що собою являє програма імпортозаміщення. Що конкретно робить уряд в основних галузях реального сектору?

— Це велика комплексна програма, покликана замінити товари, що завозять із-за кордону, продукцією вітчизняного виробництва. І в нашої країни є передумови для її реалізації практично в усіх галузях. Навіть у такій складній, як енергетика, де частка імпорту є дуже високою. Тому для нас як ніколи важливо реалізувати масштабні проекти зі збільшення власного видобутку енергоносіїв (зокрема сланцевого газу). Можна навести приклад щодо інших секторів економіки. Приміром, державні програми стимулювання придбання авіаперевізниками вітчизняних літаків за лізинговими схемами дадуть змогу не лише наростити обсяг виробництва повітряних суден, а й зберегти майже 5 тисяч робочих місць в авіаційній і суміжних видах промисловості. Якщо ми зорієнтуємо залізничний сектор на придбання українських вантажних вагонів, то дамо відповідній галузі замовлень на понад 700 мільйонів доларів, а також забезпечимо потребу у вантажних перевезеннях із загальним прогнозним економічним ефектом понад 2 мільярдів гривень на рік. Ще показовіша ситуація в сільському господарстві. Україна — житниця Європи, але при цьому жителі країни часто купують імпортні продукти харчування. Потрібно зацікавити вітчизняних виробників нарощувати виробництво, продавати свою продукцію всередині країни. А це і програми розвитку оптової торгівлі продукцією АПК, і проекти залучення інвестицій у конкретний сектор, й інші заходи, спрямовані на підтримку вітчизняного виробника.

—  З огляду на захист національних інтересів: чи відповідатиме їм членство, асоційована участь або будь-яка інша форма співпраці України з Митним союзом?

— Нещодавно Україна вкотре підтвердила свій намір розвивати торговельні відносини з країнами СНД. При цьому офіційна позиція щодо євроінтеграційного курсу нашої країни є незмінною, і тут немає жодних суперечностей. Для прийняття рішення про формат такої співпраці в рамках будь-яких торгових домовленостей ми повинні чітко розуміти правила гри. Ніхто не заперечує факту існування галузей, для яких зближення з країнами Митного союзу є запорукою подальшої успішної роботи. Особливо в деяких видах машинобудування, де історично склалися потужні виробничі зв’язки, але існуючі бар’єри (як тарифні, так і нетарифні) чинять негативний вплив на торгівлю і кооперацію між ланками єдиного технологічного ланцюжка.

Водночас для деяких інших галузей така співпраця загрожує витіснити товари вітчизняного виробництва дешевою іноземною продукцією. Всі ці чинники слід ретельно оцінити і враховувати при ухваленні рішень. В усякому разі хибною є думка, ніби Україна може обирати лише один вектор зовнішньоекономічної співпраці. Ми живемо в епоху глобалізації економік. Тому держава може вельми успішно поєднувати євроінтеграційний курс із поглибленням торговельних відносин і з країнами СНД, і з країнами будь-яких інших міждержавних співтовариств і об’єднань.

—  Якого ефекту ви очікуєте від реалізації Програми активізації економічного розвитку на 2013—2014 роки?

— У документі ми акцентуємо на механізмах макроекономічної стабільності, заміщенні якісною вітчизняною продукцією дешевого імпорту, створенні стимулів для залучення інвестицій, державній підтримці ключових галузей реального сектору економіки. Всі перераховані завдання досить складні. Їх не можна реалізувати за день, тиждень, місяць. Але в довгостроковій перспективі їх результати будуть більш ніж відчутні. У короткостроковій перспективі програма сприятиме збільшенню реального ВВП і забезпеченню оптимального рівня інфляції. Конкретні цифри наведено в програмі.

—  У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції». На якому етапі нині проходження цього документа парламентськими комітетами?

— Як відомо, уряд тримає курс (і це окреслено в Програмі активізації розвитку економіки) на підтримку високотехнологічних перспективних галузей, до яких, безумовно, належить і індустрія програмної продукції. Восени 2012 року ухвалено Закон «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції». Документ передбачає низку податкових преференцій для компаній, що працюють у цій галузі, проте знадобилися деякі уточнення та доповнення, які й було реалізовано у згаданому вами законопроекті. Зокрема, йдеться про пільги при сплаті ПДВ, податку на доходи фізичних осіб та єдиного збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У січні документ було зареєстровано у Верховній Раді. Близько місяця тому Головне науково-експертне управління оприлюднило свої висновки, попросило внести корективи, робота над чим нині й проводиться.

—  Ви відчуваєте, що полегшення ведення бізнесу, значно більша відкритість державних органів, зокрема створення Міністерства доходів і зборів, підвищили довіру до влади й спростили життя у підприємницькому середовищі?

— Я абсолютно переконаний, що уряд має зменшити кількість адміністративних перешкод і створити комфортні умови для роботи підприємців. Значною мірою цього можна досягти шляхом зниження кількості процедур і часу, що витрачається на адміністрування податків. Міністерство доходів і зборів тільки почало працювати, але в плані податкової та митної політики вже реалізовано важливі ініціативи, які сьогодні дають результати.

По-перше, зростає популярність цифрових сервісів. Абсолютно безкоштовно видано 150 тисяч сертифікатів цифрового підпису. Це означає, що підприємець замість того, щоб стояти в заторах і чергах, створює додану вартість.

По-друге, об’єднання фіскальних органів дало змогу розширити успішний досвід податкової служби на митну сферу. Так, лише в столичному регіоні половина імпортерів нині декларує товари в електронній формі. Також поширено на митну сферу інтерактивний сервіс «Пульс податкової», який торік добре себе зарекомендував. Не дивно, що в таких умовах за два місяці цього року приватні підприємці сплатили податків утричі більше, ніж за два місяці минулого. Звичайно, ми не збираємося зупинятися на досягнутому.

—  На нещодавній великій прес-конференції у стінах Будинку уряду ви зазначили, що Україні потрібно підвищувати свої позиції в рейтингу  Doing Business. Якими конкретними кроками вдасться цього досягти?

— Рейтинг Doing Business складають експерти Міжнародної фінансової корпорації та Світового банку, він є індикатором бізнес-клімату в тій чи тій країні. Дуже багато міжнародних інвесторів, приймаючи рішення про вкладення фінансових коштів в економіку будь-якої держави, орієнтуються саме на Doing Business. Ось чому завдання підвищення позиції України в цьому рейтингу таке важливе для нас. Уряд розробив комплексний план роботи, що охоплює вжиття заходів з різних напрямків, які мають визначальне значення для укладачів рейтингу. Він стосується процесів реєстрації підприємств, захисту інвесторів, системи оподаткування, державної позиції в питаннях міжнародної торгівлі тощо. Якщо говорити про конкретні кроки, то це насамперед внесення змін у вітчизняне законодавство, що стосується відкриття бізнесу. Крім того, ми плануємо запровадити законодавче забезпечення розгляду позовів акціонерів в інтересах підприємств, посилити громадянську відповідальність посадових осіб (аж до звільнення). Також буде продовжено процес лібералізації вітчизняного податкового законодавства. Йдеться про зниження податкового навантаження з ПДВ та доопрацювання системи управління й адміністрування цього податку. Крім цього, уряд планує впровадити систему митного контролю, засновану на результатах аналізу ризиків та митного пост-аудиту. Підсумком має стати скорочення в чотири рази кількості оглядів товарів і транспортних засобів.

—  Як під вашим керівництвом відбувається забезпечення сільських господарств доступом до кредитних ресурсів для проведення сезонних весняних робіт?

— На проведення весняно-польових робіт аграрії вже витратили приблизно 27 мільярдів гривень. З них левова частка — власні кошти. Залучено кредитів на 3,2 мільярда гривень. Сьогодні уряд активно працює над забезпеченням стабільного фінансування аграріїв. Частину необхідної суми буде забезпечено за рахунок укладання форвардних контрактів на постачання продукції між сільгосппідприємствами та Аграрним фондом і Державною продовольчою зерновою корпорацією України. Також триває активна робота з комерційними банками й іншими фінансовими установами щодо надання аграріям кредитних коштів на загальних та пільгових умовах.

—  Уряд узявся реформувати багато сфер життя. Зрозуміло, що тут і одразу підняти заскорузлого воза проблем надзвичайно складно, але певні зрушення таки є. Коли ви очікуєте кардинальних змін?

— Я не прихильник популізму. І не говоритиму, мовляв, ось всі підемо поспимо, а на ранок прокинемося успішними, багатими і процвітаючими. Таке буває тільки в художніх фільмах. А ми — реалісти. І знаємо: щоб якось прокинутися успішними, багатими і процвітаючими, до цього треба докласти чимало зусиль. Старанно вчитися у школі, отримати гарну освіту, знайти першу роботу, побігати в «підмайстрах» кілька років перед тим як почнеться просування кар’єри. Після чого — роки важкої роботи, ненормований графік, нічні пильнування над звітами, відпустка раз на п’ять років. І тільки в результаті такої наполегливої праці одного разу можна прокинутися успішними, багатими і процвітаючими. Така моя позиція. Тому я не малюватиму повітряних замків. Будемо працювати. Результат не змусить себе чекати.

Юрій МЕДУНИЦЯ,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

 

Сергій АРБУЗОВ. Народився 24 березня 1976 року в Донецьку. Закінчив Донецький державний університет за спеціальністю «фінанси і кредит», здобув кваліфікацію «економіст». Кандидат економічних наук.

Працював економістом, начальником відділу, начальником управління у Донецькій філії «Приватбанку», директором Костянтинівської філії цієї установи. 2003 року — голова правління АБ «Донеччина». 2004-го — голова правління, президент, радник АБ «Український Бізнес Банк».

2010 року — голова наглядової ради АТ «Укрексімбанк». З вересня 2010-го — перший заступник голови НБУ.

З грудня 2010 р. — голова Національного банку України. 24 грудня 2012 року указом Президента України призначений першим віце-прем’єр-міністром України.

Одружений. Виховує двох синів 1996 і 2004 років народження.