КАДРИ

Роботодавці Чернігівщини прагнуть мати висококваліфікованих спеціалістів, а викладачі - якісно їх навчити

Ринок праці в останні роки навстіж відкритий для фахівців робітничих професій. Кухар, перукар, швачка, муляр, столяр, верстатник деревообробних верстатів, електромонтажник з освітлення, маляр, слюсар, штукатур, електрогазозварювальник, водій автотранспортних засобів -тобто всі, хто, за словами начальника обласного центру зайнятості Лідії Падалки, тримає в руках інструмент, можуть розраховувати на вакантні місця на ринку праці. Але при тому, зауважує начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Анатолій Заліський, лише 75% минулорічних випускників закладів ПТО Чернігівщини знайшли роботу. Як же воно так виходить, що начебто й затребувані нині професії лишаються на узбіччі економічного розвитку області?

Вивчився? Перенавчайся!

Причин кілька. Серед них - не досить ефективна профорієнтація старшокласників. Деякі випускники вступають навчатися деінде, не замислюючись, чи приваблює майбутній фах, чи може він стати справою всього життя.

- Торік, працевлаштовуючи молодих спеціалістів на перше робоче місце, зіткнулися з проблемою, що дехто за одержаною спеціальністю працювати не хоче, - розповіла Лідія Падалка. - Уявіть собі: мої колеги умовляли роботодавця взяти випускника, до якого потім їхали додому, пропонували працевлаштуватися. Я розумію коли відмовляються, бо знайшли роботу, скажімо, десь у великому місті, де заробіток більший. Але коли молода людина сидить у батьків на шиї, бо не хоче йти електрогазозварювальником, виникає запитання: навіщо було обирати цю професію?

Є й інша проблема: профнавички випускників не завжди адаптуються до нових технологій, які зараз впроваджено у виробництво. А темпи технологічних змін випереджають зміст навчальних програм. Іншими словами, матеріальна база профтехучилищ не на рівні сучасних потреб: понад 80% -фізично і морально застаріла. Це суттєво впливає на якість підготовки молодих кадрів, особливо сільгосп- профілю, де навчальна техніка ще 70-х років ХХ століття. Чи треба говорити, наскільки складно у таких умовах задовольнити сьогоднішні вимоги роботодавців? Тож на засіданні регіональної міжгалузевої ради з професійно-технічної освіти при обласній державній адміністрації всі її учасники наголошували на необхідності оновлення закладів ПТО і приведення їх у відповідність до потреб економіки регіону.

Фахівці європейського рівня - нарозхват

Анатолій Заліський розповів, що певні напрацювання у вивченні новітніх виробничих технологій, сучасних інструментів, матеріалів та обладнання вже є. Для цього на базі провідних училищ створюються навчально-професійні центри галузевого спрямування, які готують будівельників і аграрників, фахівців швейної справи та дизайну, сучасної сантехніки, перукарського мистецтва, ресторанного сервісу, особливо затребуваних нині монтажників гіпсокартонних конструкцій. Перспективною вбачається також підготовка робочих кадрів для деревообробних підприємств. З цією метою вже кілька років працює спільний проект з німецькими колегами. Загалом чернігівським освітянам у справі навчання робітничим професіям на якісно новій базі з сучасним європейським рівнем допомагає міжнародна співпраця: дев'ять професійно-технічних навчальних закладів ведуть плідний діалог із Францією, Німеччиною, Італією, Туреччиною та Білоруссю.

Під час цьогорічного формування держзамовлення на підготовку кваліфікованих робітників у ПТНЗ області пріоритети - за удосконаленням зв'язку професійної галузі з виробництвом та бізнесом. І хоча, враховуючи потреби ринку праці, деякі навчальні заклади за останні два роки пройшли процедуру ліцензування та отримали ліцензії на право підготовки робітників особливо затребуваних професій, усі зацікавлені сторони погоджуються, що прогнозування потреб ринку праці нині не відповідає вимогам. Ця справа вимагає наукового підходу. Інакше, як точно дізнатися, кого і в якій кількості вчити? За принципом дідівського методу "чи дощ, чи сніг -чи буде, чи ні" перекоси з попитом і пропозицією триватимуть і надалі.