МУЗИКА 

У Національній опері весна почалася з музичного освідчення в коханні маестро Германа Макаренка та його оркестру "Київ-класик".

Проект "Освідчення в коханні" Германа Макаренка вже став очікуваною весняною традицією культурного життя столиці. Сьомий рік поспіль в перші дні весни маестро присвячує жінкам концерти класичної музики в Національній опері. Цього разу, щоб висловити почуття, захоплення та повагу до прекрасної статі, він звернувся по допомогу до класиків оперети - Штрауса, Кальмана, Легара та Оффенбаха. Музикант упевнений: "Саме чаруючі і блискучі, хвилюючі і життєствердні звуки класичної оперети донесуть до ваших сердець усю красу і чистоту наших почуттів". А хіба ні? Адже герої найпопулярніших оперет стверджують, що чоловіки все у своєму житті роблять "заради жінок" і що "без жінок не можна жити".

Чим можна здивувати столичну публіку? Тільки креативністю. Саме цим шляхом і пішов маестро. І... впустив у храм високого мистецтва оперету, яка здатна не лише підняти настрій, а й посперечатися з оперою та балетом за право говорити про кохання. Їй це вдалося. І навіть - схилити на свій бік солістів Національної опери. Вони з таким азартом виспівували та витанцьовували фривольні мотиви, що не залишили жодного байдужого в залі і навіть заслужили на повторне виконання деяких номерів. А запальний канкан у виконанні балерин, можливо, й не міг сперечатися із рівнем виконання паризьких кабаре, одначе розігрів публіку в залі та й підзарядив емоціями музикантів і співаків.

Жанр театралізованого концерту вимагав неабияких артистичних даних від усіх учасників. З головною роллю беззаперечно справився Герман Макаренко, який створював невимушену гостинну атмосферу в залі. Музиканти оркестру почувалися на сцені розкуто, а їхнє виконання відзначалося емоційністю. Виконавці використовували не тільки частину сцени за оркестром, а й проходи в залі та авансцену. Артисти хору співали і танцювали, солісти теж не втримувалися в межах партії і ролі, а іноді залучали в дійство й глядачів у залі. Головне, що все відповідало музиці, емоціям, що вирували під час концертних номерів.

Отже, "браво", що лунало під час концерту, було цілком заслужене не тільки виконавцями, а й диригентом, який виступив у цьому проекті музикантом, продюсером і менеджером. Йому вдалося "освідчитися в коханні" жінкам талановито і проникливо, викликати добрі почуття та щирі усмішки.