На окрайці території, де стовбичать високі терикони, вивершені з гільз стрілецької зброї та артилерійських систем, триває збройна лихоманка. Тутешні шахти (точніше, те, що від них ще залишилося) стали на ударну вахту видобутку і підняття на-гора потужної зброї, запаси якої виявили у підземеллях. Як водиться, цей трудовий ентузіазм підтримали місцеві газети, вибухнувши заголовками на кшталт «Дамо «республіці» побільше танків!», «Ще вчора 100 реактивних систем залпового вогню «Град» за місяць були рекордом, а сьогодні — це норма!», «Перевиконаємо квартальний план з видобутку зенітно-ракетних комплексів «Бук»!». До продуктивного промислу долучилися навіть нелегали на «копанках» і зробили свій скромний внесок — відкопали у тісних норах добрий десяток 203-міліметрових самохідних артилерійських установок «Піон».

А днями на шахті імені, даруйте, Мотороли відбулася урочиста подія — тут підняли на-гора найпершу важку вогнеметну систему «Буратіно», здатну випалювати все живе на величезній площі. Бригаду гірників, якій доручили витягти на поверхню цю страшну зброю, зустрічали не тільки вже відкоркованими пляшками і налитими чарками, а й з телекамерами. «А що тут такого? — ніяково знизав плечима бригадир, витираючи піт з лоба. — Там (він показав пальцем під ноги) цього добра ще вистачає! І як нам скажуть звідти (брудний палець штрикнув догори), ми можемо навіть крейсер чи атомний підводний човен дістати! Або стратегічний бомбардувальник!»

Мабуть, так чи приблизно так повинен уявляти собі пересічний люд постійне поповнення арсеналів проросійських незаконних збройних формувань на Донбасі потужною військовою технікою, боєприпасами й пальним до неї. Принаймні, у цьому недавно у Гаазі, де нарешті почали розглядати відповідний позов України, взявся переконувати представник РФ Ілля Рогачов. Відкараскуючись від тривалих поставок Росією зброї на Донбас, він згадав про захоплені трофеї безпосередньо у ЗСУ ще в 2014 році, а потім запропонував наступну не менш «правдоподібну» версію: «Велика частина цих запасів залишилася у шахтах Донбасу і опинилася у повстанців».

Що ж, у пропагандистської безглуздої нісенітниці про «розіп’ятого хлопчика» з’явився гідний конкурент. Бо навіть люди, далекі від специфіки роботи глибоких шахт Донбасу, розуміють: йдеться про незграбну брехню, розраховану на недоумкуватих персон. А ще у цьому разі носії цієї ідіотичної версії стали живим втіленням приказки «Чув дзвін, та не знає, де він». Адже на Донеччині в районі Бахмута, де неподалік розташовані соляні шахти, справді є сховище старої зброї радянських часів. Та, по-перше, бойовики ще у 2014 році кілька разів намагалися захопити цей об’єкт, однак так і не змогли потрапити на його територію. А по-друге, там зроду не було тієї важкої техніки і зброї, особливо вже не радянського, а російського виробництва, яку ось уже три роки пруть на Донбас з-за кордону автомобільними шляхами і залізницею. І українська розвідка, й міжнародні експерти зібрали достатньо задокументованих підтверджень пересувного «воєнторгу». Та й один із російських телеканалів недавно прохопився, що на озброєнні «армії «ДНР» є аж 700 танків та 400 інших бронемашин». Щоправда, там посоромилися верзти, що їх витягли із шахт чи «копанок».

Причому примітивна «відмазка» у Гаазі росіян від своєї зброї дуже спантеличила насамперед жителів тимчасово окупованої території. Люди, які добре знають, що таке шахти, спершу глузували з неоковирної брехні, а потім збагнули: це сміх крізь сльози. Адже «куратори» фактично відкараскалися від руйнування колись потужного потенціалу Донбасу, вбивства й поранення тисяч людей і переклали цю відповідальність на самих жителів краю. Тобто за пропонованою версією, це саме вони відшукали у шахтах і підняли на поверхню танки, САУ, реактивні системи залпового вогню «Град» чи «Ураган», гори-терикони боєприпасів до них і почали гатити з них навсібіч по своїх містах і селах… Проте з такою нісенітницею тепер не згодні навіть ті, хто ще два роки тому горлав: «Путін, ввєді войска!» Бо люди є ще живими свідками того, як «добрий» сусід і справді ввів сюди силу-силенну військової техніки, зброї та «іхтамнєт», що стали головною причиною поступового перетворення густозаселеного регіону на пустелю, і спритно з’їхав із теми. Мовляв, я не я, і зброя не моя…

Страшно навіть подумати, до чого ще можуть вдатися професійні «кидали» з Кремля, перекладаючи власну відповідальність за розпалювання гібридної війни на потерпілих від неї жителів Донбасу! Втім, ризикну назвати факт, який вони, мабуть, можуть використати у своїй збоченій уяві. Отже, в окупованому нині Єнакієвому є давно закрита шахта «Юнком», де у 1979 році на глибині понад 900 метрів здійснили засекречений експериментальний ядерний вибух у мирних цілях, щоб зменшити частоту раптових викидів вугілля, породи і газу на тутешніх вугільних пластах. До чого веду? Майте на увазі: якщо у терористів «ДНР» раптом з’явиться ще й ядерна зброя, на запитання про її походження вже готова відповідь. Де взяв, де взяв? Усіх спробують змусити повірити, що гірники її дістали із законсервованої небезпечної виробки отієї затопленої старої шахти.