Голова Луганської
облдержадміністрації
Володимир ПРИСТЮК

За один день на Луганщині народжується 54 дитини. В основний капітал надходить понад 10,6 млн дол. інвестицій, у тому числі прямих іноземних — 444,2 тис. дол. США. На підприємствах краю за добу видобувають 51 тис. тонн вугілля, 834,5 тис. куб. метрів природного газу. Щоденно виготовляється 7,7 тис. тонн коксу та напівкоксу, 3,1 тис. тонн мінеральних добрив, труб різного діаметру і профілів — 808,8 тонни. Працівники сільського господарства краю надають для реалізації в середньому 166 тонн м’яса, 813,2 тонни молока, 2,5 млн штук яєць.

Таке життя Луганщини в цифрах. А про те, які саме проблеми краю визначив для себе за пріоритетні протягом року роботи на посаді голови облдержадміністрації, аби оті показники зростали, розповідає Володимир ПРИСТЮК.

Інструменти розвитку

— Сьогодні Луганщина має значний економічний потенціал і входить до трійки найбільш потужних промислово-економічних регіонів України. Ми обрали головними інструментами розвитку модернізацію, інвестиції, інновації, тож змогли запустити механізм, котрий, певен, в майбутньому забезпечить економічний прорив, а на його основі поліпшення добробуту жителів області, — каже Володимир Миколайович.

— Цей рік пройшов під знаком багатьох резонансних подій, які змусили заговорити про наш край далеко за його межами. Це насамперед ІІ Міжнародний інвестиційний форум. Як, на вашу думку, чи можна за період в один рік вплинути на такий показник, як індекс якості життя?

— Кількість іноземних гостей на ІІ Луганському міжнародному інвестиційному форумі зросла майже вдвічі порівняно з першим. У роботі брали участь представники 110 іноземних компаній із США, Австрії, Нідерландів, Польщі, Канади, Італії, Туреччини, Німеччини, Іспанії, Швеції і Російської Федерації. Форум перетворився для них на майданчик, де  досягнуто предметні домовленості. Але головним підсумком форуму я вважаю участь у заході великого числа представників влади міст і районів краю, підприємств і фірм.

Період навчання, лікнепу на території України пройшов. За 20 років в країні сформовано капітал, нехай не такий великий і активний, як хотілося б, але цей капітал уже сьогодні активно працює на внутрішньому та зовнішньому ринках. Форум показав найголовніше – інтерес до нас зростає. Звідси завдання влади: займатися більше не питаннями «вертикалі», а допомагати зближенню бізнесменів, які мають ідеї, та фірм, що вже працюють на українському ринку. Тобто допомогти зміцнити горизонтальні зв’язки, знайти одне одного і досягти порозуміння.

Для цього ми повинні підготувати до роботи не тільки молодих фахівців, а й зорієнтувати владу в містах і районах на те, що активність у питанні залучення інвестицій має зростати, робота в цьому напрямі вдосконалюватися. Тому основні дискусії, що відбулися, були більшою мірою спрямовані на людей, котрі перебували в залі. Ми запросили 365 представників підприємств, яким постаралися показати, в чому світова перспектива. Україна увійде до Євросоюзу, визначиться у взаєминах з Росією, вирішить зовнішні й внутрішні питання, пов’язані із політикою цих напрямків, але де місце луганських підприємств? Люди повинні розуміти, що сьогодні економіка вимагає серйозного, професійного підходу з боку всіх гілок влади і всіх структур бізнесу — від малого, середнього до великого капіталу. Тільки так ми зможемо домогтися ефективного господарювання і досягти позитивних результатів у реалізації цільових програм, у тому числі в соціальній сфері.

Саме недофінансування соціальної сфери — одна з головних проблем регіону. Саме з цього я почав роботу на посаді голови облдержадміністрації.

Алчевськ — перспективне для економічного розвитку місто. Фото Вадима ЛІСНОГО   

Заробляєш — вкладай у розвиток

— Який тут може бути вихід, окрім очікування допомоги центру?

— Великі промислові підприємства, які заробляють кошти на нашій території, повинні брати участь в її розвитку. Адже, зрештою, кожна вкладена в Луганщину копійка повернеться сторицею: зросте якість життя, а значить, підвищиться і привабливість самих підприємств для кваліфікованих фахівців, котрі сьогодні  на вагу золота.

Першими ініціативу підтримали сєверодонецький «Азот», «ТНК-ВР» та «Індустріальний союз Донбасу». Тристоронні договори, підписані обласною владою, промисловими гігантами і місцевими громадами, принесли десятки мільйонів гривень містам і районам краю. Готуються угоди з «Луганськтепловозом», «Трансмашхолдингом» і Стахановським заводом феросплавів. П’ять провідних вугільних об’єднань інвестують у соціальну сферу області понад 50 млн грн. А найближчим часом до славної когорти підприємств-«донорів» приєднається і національна енергетична компанія «Укренерго». Є приклади реалізації соціального партнерства й з боку луганських бізнесменів.

Завдяки дотриманню балансу державних і регіональних інте?ресів, взаємодії всіх гілок влади, її орієнтації не на голе адміністрування, а на ефективне господарювання та соціальне партнерство нам вдалося досягти певних позитивних результатів у втіленні цільових програм у соціальній сфері, охороні здоров’я, системі освіти.

Проведено капітальні ремонти дорослої та дитячої обласних клінічних лікарень. Придбали висококласне дороге устаткування. У Луганському обласному кардіологічному диспансері встановлено ультрасучасний комп’ютерний томограф четвертого покоління «Briliance 64» (таких апаратів в Україні лише чотири). Обласний онкологічний диспансер оснащено сучасним відеоендоскопічним, рентгенологічним та ультразвуковим діагностичним обладнанням. Тут у лікувальну практику впроваджено малоінвазивні методи лікування онкохірургічної патології, сучасні схеми хіміотерапії та методики променевої терапії. Це дало змогу нашому онкодиспансеру наприкінці жовтня отримати вищу акредитаційну категорію за результатами роботи комісії Міністерства охорони здоров’я України.

Для блага людей

— У листопаді минулого року мало хто вірив, що за рік ситуацію можна зрушити з мертвої точки. Однак на 20% збільшились обсяги промислового виробництва, виросли обсяги реальних зарплат.  За підсумками першого півріччя Луганщина вийшла на 12-те місце серед регіонів України за показниками соціально-економічного розвитку. Як цього вдалося досягти? І чи задоволені ви результатом?

— Навіть найскладніші проблеми краю можна розв’язати, якщо діяти злагоджено. А саме на таких підставах побудована робота облдержадміністрації та обласної ради. Позитивні результати дає і навчання у тих колег, які сьогодні сильніші. Ми уклали договори про співпрацю з Дніпропетровською, Харківською, Бєлгородською, Ростовською областями. Там є багато корисного, що може допомогти Луганщині розв’язати  її проблеми.

Своїм головним досягненням за цей рік роботи вважаю визначення головних напрямків діяльності. Серед них — забезпечення Луганщини питною водою, децентралізація опалення, охорона здоров’я. Особливо гостро проблема води відчувається на півдні області. Реалізуються проекти з розвитку місцевих джерел водопостачання. Наприклад, Єлизаветинське і Яновське водосховища додатково датуть Красному Лучу 40 тис. куб. м питної води на добу і забезпечать її цілодобову подачу. У червні запущено першу чергу фільтрувальної станції в місті Петровському, а з наступного року, за дорученням Президента України, починається будівництво резервних водоводів і заміна міських розподільчих водопровідних мереж у містах Антрацит, Красний Луч та Брянка. У Краснодонському районі відновлюється Гундорівське родовище якісної питної води. Зводяться станції з очищення та демінералізації шахтних вод в Антрациті та Свердловську.

 — У державного службовця такого рівня  сотні поточних проблем, які доводилося вирішувати попередникам і тепер дісталися вам. Але чи є тема, яка з особливим болем крає серце?

— В області проживає майже п’ять тисяч сиріт та дітей, позбавлених піклування. Більшість цих дітлахів — сироти при живих батьках.

З радянського минулого у нас залишилися для таких дітей інтернати. Можна перерости інтернат, але неможливо «вирости з сім’ї». Якщо у дитини з’являються тато і мама, хай навіть не рідні по крові, вона вже ніколи не буде самотньою. Тому мої колеги погодилися і ми вирішили, що пріоритетним напрямком обираємо виховання в дитячих будинках сімейного типу. Тринадцять таких будинків у нас уже створено, а ще цього року розпочали програму з будівництва п’яти  щорічно. Разом з головою обласної ради Валерієм Голенком особисто надаємо таким будинкам шефську допомогу. Ініціативу підтримали бізнесмени, депутати всіх рівнів, керівники міст і районів. А днями Луганщина підписала угоду з Міжнародним благодійним фондом «SOS-Kinderdorf» про створення у нас дитячого містечка. Вже наступного року хлопчаки та дівчатка зможуть там оселитися зі своїми «СОС-мамами».

Для мене це дуже важливо. Я дедалі більше і більше відчуваю, що ми забули про найголовніше — про статус родини і про якість сім’ї в суспільстві. Але коли є духовність і міцна сім’я, завжди будуть гарні діти. Вони – наше майбутнє.

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ПРИСТЮК. Народився 1960 року на Луганщині. Освіта вища, за фахом — будівельник. Трудову діяльність розпочав майстром в управлінні «Доменбуд» тресту «Комунарськбуд». Працював генеральним директором ТOВ «Супутник — Луганськ», АТЗТ «Дружба», заступником голови облдержадміністрації. Був заступником, першим заступником голови облради, головою обласної ради. З 10 листопада 2010 року — голова Луганської обласної державної адміністрації.