Український глядач більше не хоче дивитися серіали про російських ментів. Але порушити питання, що вітчизняний кіноринок може запропонувати натомість і чи відповідатиме це очікуванням глядачів, зважилася поки що ініціативна група КіноКраїна, яка організувала публічну дискусію «Створення соціального оптимізму. Які цінності потрібно закладати у фільми й серіали, що знімаються в Україні сьогодні». У дискусії взяли участь представники Держкіно, громадських організацій, провідних телекіновиробників.
Українець пишається сином, а росіянин — Путіним
Останнім часом кілька телегруп і продакш-студій провели дослідження: які цінності головні в житті українців і чому Україна — це не Росія. Мета досліджень — зрозуміти потреби глядачів і запропонувати їм відповідний телекінопродукт. «Медіа Група Україна» провела дослідження у 2014 році, до початку бойових дій, коли можна було дослідити думки всього суспільства. Ось найцікавіші висновки: незважаючи на те, де живуть українці — у великих містах чи селах, який у них достаток, вони всі орієнтовані на сімейні цінності.
«Медіа Група Україна» виявила також істотні відмінності в цінностях між жителями України та Росії.
— Коли все почалося, з’явився новий тренд, якого не було під час наших досліджень. Ми назвали цей тренд «Україна». Нам вдалося порівняти, як себе ідентифікують жителі Росії та України. Коли українців запитують, чим вони пишаються, вони кажуть: сином, справою. Росіяни кажуть: Гагаріним, Путіним. Українці в загальному контексті народжені жити. Якщо подивитися на історію, то хоч би що в нас відбувалося, українець завжди вмикав програму виживання. Наш східний сусід народжується, щоб померти — за ідею, за царя, — вважає директор зі стратегічного маркетингу «Медіа Група Україна» Ольга Захарова.
За її словами, ще у 2012 році українці ідентифікували себе з тим населеним пунктом, де вони живуть. У 2014 році таку відповідь давали вдвічі менше респондентів. Натомість дедалі більше людей відчувають свою належність саме до України загалом.
Набуває ваги і тренд дерадянізації. Це теж відмінна риса України від північно-східного сусіда, бо там, навпаки, спостерігається повернення до країни, якої немає, і пострадянська ностальгія за соціалістичним минулим. Під час обговорення сучасних цінностей українців учасники ініціативи «21 листопада» висловлювали думку, що Україна — це велике перехрестя, а українці — сталкери неба (і в сенсі того, що над підкоренням космосу працювало багато вихідців з України, і в сенсі Небесної Сотні).
— Українцям притаманне колективне лідерство, вони не йдуть лише за вождем. І ми маємо навчитися напрацювання рішень громадою, — висловив своє бачення представник ініціативи «21 листопада» протоієрей УПЦ Георгій Коваленко.
Дослідження національних цінностей виявили: ми — українці — прагнемо свободи, маємо почуття власної гідності, ми практичні, консервативні, хазяйновиті, гостинні, любимо посміятися, зокрема й над собою, надаємо значення соціальному статусу й соціальному визнанню. А що, хіба не так?
Наше кіно має бути світлим
Отже, які фільми й серіали ми хочемо дивитися? Не секрет, що нині дуже погіршилося матеріальне становище пересічних громадян і загалом ситуація в країні сприяє посиленню песимістичних настроїв у суспільстві. У цій ситуації «Медіа Група Україна» бачить у серіалах джерело розради для глядачів. Якщо говорити про теми для екранного продукту, то українців надихають рідні історія, земля і природа, порозуміння між різними групами людей. Серед трендів сьогодення — теми АТО, вибір між обов’язком і переконанням, боротьба з корупцією і світле майбутнє.
— Не варто боятися ставити перед собою просвітницьку мету, але не забувати, що слово просвіта походить від слова світло. Тому наше кіно має бути світлим, добрим, позитивним. Висвітлювати проблеми — це не тільки їх констатувати, а й намагатися зрозуміти причини та побачити вихід, — вважає Георгій Коваленко.
Компанія AY Policy Center з’ясувала, що нині для українських громадян характерний дуже короткий погляд на власні життєві перспективи, і це найсумніший висновок. Більше половини опитаних планують своє життя не більш ніж на рік. Співзасновниця компанії Оксана Мельничук висловила припущення, що трохи підкоригувати світосприйняття українців могли б вітчизняні фільми та серіали в жанрі фантастики.
— Недаремно Голлівуд знімає багато футуристичних фільмів — фантастика дуже важлива, щоб люди мріяли, якщо говоримо про побудову інноваційного суспільства, — сказала вона.
Учасник ініціативи «21 листопада» засновник компанії «Промкабель-Електрика» Ваче Давтян запропонував знімати фільми й серіали, що просували б позитивний образ українських бізнесменів, зі сприйняттям яких нині в українців не все ідеально.
А голова Держкіно Пилип Іллєнко порадив знімати більше комедій.
— На жаль, дуже часто негативні емоції й жорстоку атмосферу помилково вважають належністю до якогось елітного кінематографа, і це згубило десятки кінорежисерів і драматургів. Особливо на це хворіють студенти. Але популярна ментальна комедія будує так звані системні жарти, які формують національну ідентичність. І тоді між собою ми можемо про щось пожартувати «Химко, вогню!», а наші сусіди цього жарту вже не зрозуміють, — сказав очільник Держкіно.
Одна з провідних тем обговорення — наскільки екранний продукт здатен взяти на себе функцію вихователя. Генеральний директор продакшн-компанії Front Cinema Тетяна Гнєдаш висловила таку думку: «Кіно і серіали — це потужній інструмент дії на громадську думку, настрої в суспільстві. Все залежить від того, в чиїх руках цей інструмент. Майстри художнього слова і кадру, безумовно, визначають якість продукту масового споживача. Але його кількість і, головне, зміст, завжди визначає замовник. Через це «створення соціального оптимізму» — це не тільки питання громадянського вибору творчих людей, а й питання політичної волі і бізнес-інтересів тих, у чиїх руках влада і гроші. Цінність нинішньої дискусії ще й у тому, що в ній беруть участь, окрім творців контенту, представники потенційних замовників».
НАСАМКІНЕЦЬ. Резюмувати дискусію можна словами директора з PR та маркетингу кіногрупи FILM.UA Group Поліни Толмачової: «Створення масового продукту, що буде цікавим саме для українського глядача й відповідатиме його цінностям, — найважливіше завдання часу, тому що це допоможе розвивати саме індустрію кіно і серіалів. Індустрія — це не просто національний продукт, а й робочі місця, податки, інвестиції, внесок в економіку і розвиток країни. Це означає сприяння формуванню соціального оптимізму, якого нам усім так бракує».
ДОВІДКА «УК»
Проект КіноКраїна – ініціатива, що об’єднала найбільших українських теле- і кіновиробників навколо ідеї розвитку галузі кіно- і серіального виробництва. Учасники ініціативної групи КіноКраїна: StarLightMedia (телеканали СТБ, ICTV, «Новий канал», М1, М2, QTV), Inter Media Group (телеканали «Інтер», НТН, «Мега», К1, К2, Zoom, «Піксель» і «Ентер-фільм»), «Медіа Група Україна» (телеканали «Україна», «НЛО TV», «Футбол 1», «Футбол 2», «Індіго ТВ» і низка регіональних телеканалів), кіностудії FILM.UA Group, Star Media, Pro TV і «Квартал 95».
Ми в Google+