Ось уже протягом кількох днів українську гривню трошки лихоманить — приховані процеси девальвації стали очевидними. Однак нічого особливо страшного насправді не сталося, про що говорять і у високих владних кабінетах, і незалежні експерти. Та для простих людей зазвичай ніякі пояснення не дають спокою, вони бачать цифри на обмінниках і швидко роблять свої висновки, вдаючись до тих чи тих дій. 5 вересня Нацбанк установив курс американського долара до української гривні на позначці 1:7,993. Комерційні банки цього дня продавали долари за курсом в середньому 8,19 грн за один «зелений», хоча чимало обмінних пунк?тів, особливо в центрі столиці, не «цуралися» і вищих позначок — 8,22–8,24. 6 вересня Нацбанк встановив такий самий курс американської валюти до гривні, як і днем раніше, а комерційні фін?установи продавали 1 долар за 8,22–8,25 гривні.

Нова історія з «дітищем» Сергія Мавроді — це вже навіть не дежа вю, а якась патологія наших співвітчизників бути черговий раз обманутими. У так званій афері МММ - 2011 брали участь понад 2 млн українців. І це при тому, що «батько» фінансової піраміди з усіх телеканалів попереджав про її можливий крах у будь-яку хвилину. Це був свого роду юридичний запобіжник, аби його не можна було притягнути до відповідальності, переконані фахівці. Сьогодні вітчизняні правоохоронні органи намагаються підвести МММ - 2011 під статті «шахрайство» чи «фіктивне підприємство». У Росії, де нових ошуканих майже 35 млн людей, уже знайшли такий механізм. А що маємо ми у цій царині?  

Банки дедалі частіше скаржаться на те, що довгострокові ресурси  Нацбанку України для них стають все менш доступними. Більшість керівників комерційних фінансових установ зазначають, що на фоні дефіциту гривні головний регулятор країни кредитує максимум на три місяці. Втім, банки прагнуть отримувати ресурси терміном на рік.  
Правда це чи ні? Якщо це так, то чому Нацбанк не надає довгих грошей?

Як кажуть, земля повниться чутками… Кулуарно-кухонні розмови  про «здешевлення» національної валюти роблять свою справу — люди почали активно переводити гривневі депозити в доларові та інші.  Втім, «справа» ця не нова. Ще в пам’яті події листопада 2011 року, коли українці перекинулись на короткострокові вклади. Чи свіжіші — травня  2012-го, коли незначне коливання на валютному ринку і зростання курсу долара миттєво позначилися на настроях і діях простих людей: обсяги вкладів у нацвалюті знизились. Аналогічні тенденції спостерігаються й нині.  

 Після кризи одним із найважливіших питань у взаєминах банків і бізнесу стало питання щодо відновлення взаємної довіри. Підприємці кивають на фінансистів, що ті закладають занадто високі ризики у свої відсоткові ставки. Банкіри ж перебувають у постійному пошуку компаній, здатних вчасно повернути гроші.  
За оцінками фахівців, існує п’ять основних чинників, що можуть наростити шанси бізнесу на отримання кредиту. Перший — це прибутковість та ефективність бізнесу.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Нацбанком законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Безумовно, документ прогресивний і своєчасний, адже у цивілізованому світі готівкові розрахунки — це вчорашній день. Крім того, як стверджують експерти, таке нововведення дасть змогу вивести з тіні мільярди гривень і збільшить надходження до держбюджету.  

Пану Михайлу Гелетюку, який подав позов до «Ідея-Банку», пощастило. В судовій тяжбі він виявився переможцем. Фінустанова замість боргу в 6450 грн прагнула стягнути зі свого клієнта 20 тис. грн. Тепер Михайло поверне 6450 грн, а банк оплатить моральну шкоду за розголошення банківської таємниці. Це одна із сотні справ, виграних Асоціацією антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія».
На сьогодні в Україні понад 200 підприємств надають послуги з повернення боргів. При цьому на ринку діє багато «сірих» компаній, методи роботи яких із боржниками далекі від цивілізованих. 

Україна почала крокувати до цивілізації — «боротися» із масовим засиллям паперових грошей і готівкових розрахунків, що стали у нас своєрідною нормою життя. В Україні готівкою розраховуються у 80% випадків, тоді як на Заході — лише в 10 —20%.

4 липня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект № 10656 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)». Його автором є Нацбанк. 

У  країнах єврозони спостерігається рецесія. За оцінками аналітиків МВФ, її ВВП цього року знизиться на 0,3%. При цьому значний спад стосуватиметься не лише проблемних економік Іспанії та Італії, в яких ВВП прогнозується на рівні 1,5% та 1,9% відповідно. Схожі макроекономічні маркери майже в усіх світових економіках ? розвинених, трансформаційних або тих, що розвиваються. Наприклад, експерти МВФ пророкують економіці Китаю цього року падіння ВВП з очікуваних 8,8% до 8%. Тривожна  економічна статистика у США. Голова МВФ Крістін Лагард вслід за головою ФРС Беном Бернанке повідомила про зниження зростання ВВП США на 0,1 п. п. Тож наявні ознаки нової хвилі світової економічної кризи.  

Україна ще два роки тому не мала жодної хоча б середньої сонячної електростанції, які вже десятиліття працюють у багатьох країнах світу. Однак крига скресла саме 2010 року. І це став не просто якийсь там експериментальний проект. Наша країна розпочала будівництво грандіозного сонячного парку в Криму, який, на думку фахівців, буде одним із найбільших не лише в Європі, а й у світі. Вже до кінця 2013 року, як зазначають і закордонні, і вітчизняні фахівці, загальна потужність українських сонячних електростанцій становитиме цілком пристойну цифру — 1 ГВт. А інвестиції в будівництво нових об’єктів мають перевищити 2 млрд євро. Як повідомив кореспонденту «УК» голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич, наразі в країні діє 18 сонячних станцій.